Бути таким як усі, навчатися з іншими дітьми у загальноосвітній школі, без паніки ходити на заняття та не боятись спілкування з однолітками. Такі очевидні речі для батьків нормотипових дітей є справжньою мрією для родин, які виховують дітей з розладами спектра аутизму (РСА).
Дозвіл від інклюзивно-ресурсної комісії на навчання у закладі загальної освіти — це, безперечно, успіх, та все ж проміжковий чекпоінт на шляху інтеграції дитини у спектрі у суспільне життя. У LEVCHYK SPECTRUM HUB, що опікується дітьми-переселенцями у спектрі аутизму, розповідають для nushub, що саме адаптація до навчання у групі є найважливішим етапом успішної інклюзії, до якого мають бути підготовлені як дитина з РСА, так і увесь клас.
Нижче про те, що мають знати батьки дитини у спектрі, яка відвідує заклад загальної освіти, як попередити булінг з боку однолітків та про інші ключові аспекти успішної адаптації в школі.
Що таке РСА та які його прояви
Аутизм – це розлад розвитку нервової системи, який впливає на соціальні, комунікативні та поведінкові навички людини. Спектр ознак аутизму – дуже широкий, саме тому усі його прояви характеризували як розлад спектра аутизму (РСА).
Як правило, аутизм діагностують у віці 2-3 років, коли спостерігаються затримка або відсутність мовлення. Серед червоних прапорців, які можуть вказувати на аутизм у дитини, також є:
відсутність зорового контакту; не реагує на власне ім'я; відсутність вказівного жесту; мимовільні або стереотипні рухи, що повторюються; погано реагує на будь-які зміни; тривалий час зосереджується на одній іграшці чи предметі; проблеми у спілкуванні з однолітками.Діти у спектрі часто вирізняються з поміж однолітків нетиповою поведінкою, нестандартним баченням ситуації та світу загалом. Таким дітям важко розуміти соціальні норми поведінки та дотримуватись їх. Саме тому однолітки часто вважають їх «іншими».
«Проблеми у соціально-комунікативній сфері мають і «мовні» діти у спектрі. Тобто, які мають достатньо розвинені мовленнєві навички. Зазвичай, навички спілкування діти з РСА відпрацьовують на індивідуальних заняттях зі спеціалістами. Проте інша справа, коли дитина переходить у груповий формат навчання. Часто труднощі в комунікації проявляються в тому, що дитина не виконує групових інструкцій вчителя, може ігнорувати звернення, не бере участі у спільних активностях, демонструє небажану поведінку» – розповідає методистка центру LEVCHYK, Людмила Мамалига.
Негативні результати знижують мотивацію до навчання. Таким чином, дитина може уникати спілкування з однолітками, що не дає можливості для розвитку соціальних навичок. Своєю чергою, зменшення соціальних контактів між дітьми з РСА та однокласниками ще більше поглиблюють прірву у розумінні потреб та особливостей дітей з аутизмом, та можуть стати причиною для булінгу та іншої токсичної поведінки з боку однолітків.
Адаптація дітей з РСА до навчання у колективі є найважливішим етапом успішної інклюзії, до якого мають бути підготовлені як дитина з РСА, так і увесь клас.
«Переконайтесь, що фахова підготовка асистента вчителя чи тьютора, який супроводжуватиме вашу дитину під час навчального процесу, знаходиться на достатньому рівні», — радить Людмила Мамалига батькам дітей у спектрі.
Не менш важлива і готовність вчителя створювати атмосферу толерантного та безбар’єрного спілкування у класі. Якщо робота проведена правильно, то і діти в класі будуть толерантними й з розумінням ставитимуться до дитини у спектрі.
На жаль, булінг серед школярів – досить поширена проблема, і це стосується не лише дітей з особливими освітніми потребами. Проте якщо нормотипова дитина здатна розрізнити агресію та знущання з боку однолітків, дитині з РСА значно складніше зрозуміти негативні сигнали та дії від оточення. Вона може сприймати глузування як спосіб завести дружбу тощо.
Залежно від рівня навичок, вербалізації та підготовки дитини у спектрі, можна демонструвати соціальні історії по відео або у книгах та пояснювати, як варто реагувати у подібних ситуаціях.
«Проте запобіганням булінгу у школі має займатися адміністрація школи, яка несе відповідальність за безпеку дітей у навчальному закладі — як фізичну, так і психологічну», — переконана Людмила Мамалига.
Іноді буває навпаки: діти з РАС можуть розповідати батькам, що з них кепкують у класі, хоча насправді з ними намагаються поспілкуватися або пограти разом.
Отже, успішна інклюзивна освіта передусім потребує обізнаності суспільства. Дітям з розладами спектра аутизму, як і іншим дітям з особливими освітніми потребами, значно легше адаптуватися до навчання у колективі, в якому розуміють потреби людей з аутизмом.
{{read_more|Читайте також| 4907, 4782}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram