Кандидат біологічних наук, експерт з ментального здоров'я, освіти та системного мислення Петро Чорноморець розмірковує в телеграм-блозі про причини того, чому дітям нудно і складно в школі та на які важливі фізіологічні істини варто спиратися при зміні навчального підходу.
Не будуть всі люди знати математику і науки. Цього не добилася жодна освітня система. У людей занадто по-різному працює мозок, різні таланти та мотивація.
Занадто складно стає вже на рівні тригонометрії, інтегрування та диференціювання, мітозу та мейозу, генетичного коду, окисно-відновних реакцій, газових рівнянь або пружної деформації. Цих речей не знає більшість дорослих у будь-якій країні світу, хоча номінально мали б знати.
Крім того, мозок більшості людей дозріває не так, як цього очікує програма. Дуже багато концептів стають дійсно зрозумілими після 18, або й після 25. Причому часто людина у 30 щось нарешті розуміє, каже «чому мені так це у школі не пояснювали?» Та може і пояснювали, але інтереси були інші або мозок не дозрів.
Спроби втулити науку дітям, яким це зараз нецікаво або занадто складно, зазвичай дають таку лінійку реакцій:
складно і нудно, не виходить навчатися -> ставлять погані оцінки, ображають і принижують -> не буду вивчати -> розвиваюсь поза науковим світоглядом -> у дорослому віці не усвідомлюю, _наскільки_ насправді все складно -> примітивно сприймаю світ, ведусь на інстаграмні схеми та тікточні відповіді, вважаю вчених пихатими дурниками.
Поки що всі відомі мені приклади, коли «от у цього викладача всі діти це вивчають і все працює» насправді виявляли низку обмежень: не всі, не все, не те щоби вивчають, не на тому рівні, якого очікує програма тощо.
Я думаю, найкраще, чого ми можемо досягти в масовому масштабі:
- усвідомлення дитиною складності системи і толерантність до складності
- повага до себе, як до людини, яка може не знати і не розуміти
- повага до тих, хто розуміє
- розуміння зон свого незнання
- готовність прийти до експертів, коли стикаєшся з зоною незнання
- у ролі експерта повага до тих, хто не знає і людяна взаємодія з ними
- ставлення до навчання як до пригоди і бажання вчитися все життя.
Робота на такі цілі означає тотальний перегляд усіх підходів шкільного навчання. Командна робота, інші завдання, інше оцінювання та інша інтерпретація оцінок.
Чому освіта стала культом карго і що з цим робити
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Коментарі 2
Владимир Ятвецкий
Хто сказав, що вчитись повинно бути легко? Чому в Китаї всі, з початкової школи працюють на повну потужність? Чи є в їхніх дітей такі думки? Чому ми думаємо над тим, як полегшити життя дітям, а не над тим,, як надати інформацію дітям про те, що необхідно знати СЬОГОДНІ врачу, слесарю і таке інше. Ми намагаємось вгадати, що повинна знати і уміти людина через 10 - 20 років. Більш-менш наблизитись до реалій ще нікому не вдавалось. А тому потрібні базові знання,,,, а не кожен рік додавати щось із нових досягнень науки. Написал и полегчало. Всё равно толку не будет. Мы стали на путь самоуничтожения.
Володимир
Чому в Китаї всі, з початкової школи працюють на повну потужність? Чи є в їхніх дітей такі думки? Чому ми думаємо над тим, як полегшити життя дітям, а не над тим,, як надати інформацію дітям про те, що необхідно знати СЬОГОДНІ врачу, слесарю і таке інше. Ми намагаємось вгадати, що повинна знати і уміти людина через 10 - 20 років. Більш-менш наблизитись до реалій ще нікому не вдавалось. А тому потрібні базові знання,,,, а не кожен рік додавати щось із нових досягнень науки. Написал и полегчало. Всё равно толку не будет. Мы стали на путь самоуничтожения.
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.