Ірина Єцкало, засновниця сервісу пошуку навчальних закладів для дітей School Navigator, провела вебінар «Ветерани в освітній сфері: працевлаштування та ефективна комунікація». Освіта Нова зафіксувала головні поради спікерів та джерела додаткової інформації. Експерти тренінгів «Розмова з титанами», психологи Володимир Полегонький та Анна Музалевська розповіли про основні підходи в комунікаціях між цивільними та військовими в освітньому процесі, а Олена Демченко, юристка в ГО «МедАльянс» у своєму виступі зробила акцент на юридичних перевагах та викликах працевлаштування ветеранів.
Основні підходи в комунікаціях між цивільними та військовими в освітньому процесі
За даними опитування Шлях пораненого: проблеми, потреби та бачення майбутнього основною причиною страхів післявоєнного життя у ветеранів є забуття державою ветеранів після війни (72%). Також більш ніж половина опитаних бояться, що не зможуть знайти роботу (55%) і звикнути до мирного життя (49%). До того ж третина військових (35%) вважають, що поранення, які вони отримали під час війни, може вплинути на ставлення з боку оточення. Такі моменти варто враховувати у комунікаціях з ветеранами та військовослужбовцями, адже після Перемоги значна частина тих, хто був причетний до бойових дій, повернеться в лави ЗСУ і будуватимуть там свої кар'єри, оскільки не будуть готові до цивільного життя. Позаяк це було з тими, хто був в АТО.
Джерело Шлях пораненого: проблеми, потреби та бачення майбутнього
Та частина військовослужбовців, які повертатимуться до цивільного життя, будуть проходити адаптацію впродовж пів-півтора року. Більше про досвід війни й повернення до цивільного життя дивіться у дослідженні Шлях ветеранів та ветеранок.
Джерело https://veteranhub.com.ua/shlyah-veterana
Більшість з ветеранів має посттравматичний стресовий розлад і не завжди при цьому готові визнати це. Єдиний спосіб впоратись з ПТСР – звернутися до спеціалістів.
Навіть якщо у вас ще не працюють в закладі ветерани, враховуючи, що українці живуть в складних умовах і кожний має пов’язаний з війною досвід, варто знати клінічні симптоми ПТСР:
тривожно-фобічні стани;
постійні занурення в події минулого;
нав'язливі спогади;
порушення пам'яті та розлади сну;
апатія, небажання жити;
відчуття напруги та тривоги;
асоціальна поведінка;
будь-які ознаки виснаження ЦНС;
притуплення емоцій;
звуження свідомості;
відсутність задоволення, радості життя;
соціальна відчуженість.
Спілкуючись з військовослужбовцями та ветеранами уникайте питань на кшталт:
Коли закінчиться війна? чи Коли буде контрнаступ?
Як там? Скількох москалів вбив? Що відчував, коли стріляв у ворога?
Скільки заробив?
Для успішної реінтеграції ветеранів важливо пам’ятати про такі чинники:
- Воїни зрозуміли на практиці, що якщо кожний буде дбати про виживання групи, то у неї є шанс вижити, тому цей «групізм» важливо перенести для них і у цивільне життя. Тому для них важливо при працевлаштуванні відчувати згуртованість колективу, в якому він чи вона працюватимуть. Дослідження підтверджують, що чим згуртованіший підрозділ, тим менше схильний до психічних розладів його особовий склад.
- Також важливо спілкуватись з ветеранами на рівних, в жодному разі не жаліти й не знецінювати їх досвід. Загальні подяки «котикам ЗСУ» і молитви у соцмережах нічого не вартують, якщо суспільство не визнає ветерана, як людину, яка може робити внесок в добробут суспільства своєю працею. Ветеранам важливо відчувати, що вони так само цінні у цивільному житті, як і на полі бою. Їм конче потрібна соціалізація. Ніхто краще за ветеранів не буде викладати «Захист вітчизни» та «Тактичну медицину», їх досвід бойових дій для цього важко переоцінити.
- Перед тим як взяти на роботу ветерана, перевірте, чи ви дотримуєтесь принципів ненасильницького спілкування та етичних норм, а також доброчесності. Тому що якщо у вас в закладі процвітають хабарництво, кумовство чи панібратство, нічого з цієї співпраці не вийде, бо не за такі цінності ризикували військові своїм життям. Кожний у вашому колективі має розуміти власні потреби й переживання і вміти подбати про себе, адже перш ніж дбати про інших, треба дати раду собі. Ми всі продовжуємо вчитись спілкуватись один з одним, тому не треба соромитися про щось запитати ветерана і покращити спілкування.
Зверніть увагу на волонтерський проєкт «Як ти?», на сайті якого ви можете завантажити кілька посібників з найкращими практиками того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни.
Скрін з сайту волонтерського проєкту «Як ти?»
В застосунку для психологічної підтримки ветеранів «База» користувачі знайдуть матеріали про психічне здоров'я і вправи для самодопомоги, а також корисні для ветеранів та ветеранок контакти. Зокрема, користувачі «Бази» можуть анонімно написати психотерапевту та отримати фахову відповідь. Застосунок також містить інструменти для подолання депресії, нав'язливих думок, тривоги тощо. У «Базі» є трекер настрою, можливість записувати свої думки та стани, ставити нагадування. Застосунок завантажується в Google Play та App Store.
Також корисною буде інформація про центри психологічної допомоги та реабілітації військових.
Зазвичай ветерани повертаються у цивільне життя через стан здоров’я і тому в більшості випадків не можуть працювати на своїх старих роботах. При цьому їм важко адаптуватися до цивільного життя, оскільки участь у бойових діях змінює пріоритети та цінності людини. Тому великі компанії-роботодавці організовують для своїх робітників-ветеранів психологічну та юридичну підтримку, а також додаткову відпустку чи курс масажів. однак, треба пам’ятати, що ветерани негативно ставляться до привілеїв, адже хочуть відчувати себе на рівних з колегами. Більше про потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні дивіться у цьому звіті. Про пільги для ветеранів з боку держави дивіться за цим покликанням.
Добірка книжок від експертів вебінару
Джерело титульного фото – скрін з https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit_pereshkodi_precevlashtuvanii.pdf
{{read_more|Читайте також| 4578, 5362}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки й групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
