У 2040 перший досвід роботи отримуватимуть ті, хто нині ходить в дитсадок. До чого готувати батькам це покоління? Яких фахівців потребуватиме Україна та від чого це залежить? Про все це йдеться в дослідженні «Професії та навички майбутнього», яке презентували фахівці Українського інституту майбутнього — експерт з освіти Микола Скиба та експертка з економіки Яна Лаврик. Освіторія пропонує головні тези та прогнози.
У дослідженні фахівці розглядають два варіанти розбудови країни після перемоги. Втім, кілька місяців тому вони аналізували аж чотири сценарії розвитку подальших подій у прогнозі «Якими ми будемо через 20 років». Ішлося про той самий період часу, але варіанти описані детальніше. Не будемо зупинятися на найгіршому, за яким Україна втрачає частину територій, у світі — хаос, загострення протистояння Китаю та США, загроза ядерної війни. Він передбачає масову міграцію населення, якому доведеться адаптуватися до умов та потреб інших країн, тож про перспективні професії не йтиметься. До того ж є невелика ймовірність розвитку саме такого сценарію. Розглянемо три інші, більш реалістичні, сценарії згідно з прогнозами дослідників.
Якщо йтиметься лише про відтворення довоєнного життя, старої індустріальної економіки, відбудову того, що мали, Україна не матиме репутації надійного партнера. Її сприйматимуть як країну, що підірвана війною. Імовірно, що вона до того часу так і не отримає членства в ЄС, хоча продовжуватиме рухатися в тому напрямку. Повільно і неадаптивно вводитиме європейські стандарти. Тим часом у світі настане стабільність, а світові тренди, які впливатимуть на Україну, мало зміняться: цифровізація, екологія, криптовалюта. Основними індустріями України залишатимуться агропромисловість (без глибокої модернізації), енергетика (атомна, гідро і тепло), будівництво.
Які професії будуть потрібними?
Будівельники, спеціалісти, які ремонтуватимуть техніку: автослюсарі, зварювальники, електрики, майстри з електроніки. Висока імовірність, що зросте сірий імпорт, отже буде попит на посередників, юристів.
Цей сценарій починається з перемоги, що укладена на вигідних для України умовах. Проводяться реформи за взірцями перевірених європейських, але гнучко, з урахуванням місцевих реалій. Держава вступає до регіональних союзів. Країна активно розвивається, оновлюється, а не йде шляхом відтворення старого життя та його косметичного ремонту. Втім, фінансової автономії ще немає. У країну заходить міжнародний капітал, відкриваються нові виробництва, офіси міжнародних компаній. Україна стає регіональним логістичним центром. Відбувається активний трансфер технологій, проте значна частина розробок все ще патентуються за межами України. Науковці беруть участь у міжнародних розробках. Залишилися лише найкращі університети, які добре інтегрувалися в європейський освітній простір. Практично всі вони фігурують у глобальних рейтингах і добре інтегровані в європейський простір вищої освіти.
Які професії будуть потрібними?
Для відбудови важливим буде традиційний напрямок: будівництво та архітектура. Знадобляться логісти, менеджери.
Військові технології: фахівці з виробництва БПЛА, легкої бронетехніки, боєприпасів. Знадобляться чимало інженерів — від спеціалістів з авіоніки й реактивних двигунів до матеріалознавства та оптики. Україні доведеться межувати з ворогом, як Ізраїлю, тож варто буде нарощувати оборонну міцність на десятиріччя.
Автоматизація і цифровізація виробництва: зросте запит на data-інженерів, аналітиків, фахівців із кібербезпеки.
Потужно розвиватиметься IT-сфера, але здебільшого в аутсорс-форматі. Використання штучного інтелекту стане невіддільним атрибутом кожного цифрового продукту, відповідно зростатиме потреба в спеціалістах з машинного навчання, інтернету речей, архітектур нейромереж.
Високотехнологічне агровиробництво і фудтех потребуватимуть агрономів, кліматологів, фахівців, які управлятимуть технікою й автоматизованими комплексами: автопілотованими комбайнами, дронами для контролю за посівами та плантаціями, операторів смартферм.
Медицина і медичні технології. Реабілітація тих, кого поранено на фронті та хто постраждав від обстрілів, залишатиметься важливим завданням та принесе рідкісний досвід фахівцям, яким можна ділитися з іншими країнами. Тож потрібними будуть реабалітологи, хірурги, виробники протезів. Зародки останнього напрямку є вже: це стартапи, що займаються біонічними протезами, польові хірургічні комплекси.
За цим сценарієм економіка України після перемоги використовує всі можливості та швидко трансформується з індустріальної в постіндустріальну з більшою часткою креативних індустрій високотехнологічного виробництва. Імовірним є вступ до ЄС. Україна отримує репутацію обороноздатної країни та надійного партнера. Технологічний прорив приносить фінансову незалежність від позик інших країн. Наша країна стає центром туризму, інновацій, роботобудівництва. В Україні активно стимулюють наукові розробки, стартапи. Бурхливо розвивається освіта: з’являються принципово нові заклади, університети, при цьому зберігається ціла палітра різноманітних за величиною та якістю університетів, створених міжнародними корпораціями.
Загалом у світі ціни на товари знижуватимуться, а на послуги — зростатимуть. І це величезні перспективи, на думку пана Скиби, адже ресурси та виробництво обмежені, а потреби людини — безмежні, і на кожну потребу може бути окрема послуга. У майбутньому буде складно ділити діяльність на визначені нині галузі виробництва. Важливими будуть не стільки інвестиції, скільки розвиток людського капіталу. Перехід до фрилансу, дистанційної роботи, а через це змінюватимуться надалі кордони між професійною діяльністю та приватним життям, повсякденними справами. Оскільки інтелектуальне навантаження зростатиме, мозок буде постійно зайнятий роботою або навчанням, важливими стануть психологи, коучі, що пропонують способи покращення психологічного добробуту. У конкуренції перемагатимуть люди з найбільш стійкою психікою. Також люди сплачуватимуть за аналіз та перевірку інформації. За часів фейків необхідними стануть фахівці, які здатні розпізнавати інформаційні шахрайства та неправдиву інформацію, юристи, що гарантуватимуть безпечність складених ними угод.
Які професії будуть потрібними?
Високотехнологічне агровиробництво і фудтех: окрім того, про що йшлося в попередньому сценарії, галузь потребуватиме для фірм, що стрімко розвиваються та виходять на міжнародні ринки, проєктних менеджерів, спеціалістів зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної торгівлі, маркетологів та комунікаційників зі знанням культурних особливостей ринків різних країн і регіонів, управлінців із навичками масштабування бізнесу.
Біотехнології й біоінженерія: спеціалісти з генетики, молекулярної біології, хімії, синтетичної біології, новітніх матеріалів. Ареною застосування біотехнологій стане відновлення ґрунтів і цілих екосистем, забруднених вибуховими речовинами та паливно-мастильними матеріалами. Україна вже посідає 46-те місце (з-поміж 156 країн) за кількістю публікацій з біохімії, випереджаючи сусідні країни. Найбільші фармацевтичні компанії в Україні демонструють середнє річне зростання у 2016–2020 роках на понад 10%, що є високим показником за світовими мірками.
ІТ-сектор за оптимістичного сценарію активно розвиватиметься в продуктовому сегменті. За даними Асоціації IT Ukraine українська ІТ-індустрія налічує близько 2300 компаній, з яких 72% мають ІТ-продукти. Конкурентоздатність у цьому секторі передусім тримається на людях і взаємодії між ними, відповідно висококласні спеціалісти з talent-менеджментом організації роботи команд зростуть у ціні.
Освіта. Оновлена освіта буде запорукою глобальних змін. Окрім шкіл та ролі особистості вчителя, стрімко зростатимуть варіанти дистанційного мікронавчання. Зокрема, для перекваліфікації: опанування навичок, необхідних для відбудови України. Це масові онлайн-курси вивчення мов, онлайн-школи, LMS (системи управління навчанням), платформи-агрегатори. Ринок українських освітніх технологій нині оцінюють орієнтовно у 100 млн доларів. За часів пандемії ковіду сектор зростав не менш ніж на 30% за рік. Повномасштабне вторгнення, міграція, спричинена війною, лише посилили попит на цифрові формати навчання. Креативне подання матеріалу і гейміфікація, притаманні EdTech, нині доводять свою ефективність для подолання освітніх прогалин. Тож в Україні є необхідна база для розвитку освіти в цьому напрямку.
Про навички майбутнього маємо чимало досліджень, про них регулярно пишуть масмедіа. Тож фахівці зупинилися лише на тих, що є новими поняттями в прогнозах на 2040 рік або які зазвичай неправильно трактують.
1. Когнітивна гнучкість
За словами пана Скиби, він не раз бачив у людей «перелом мозку». Коли світогляд залізобетонно скріплений, несподіваний досвід його «ламає». Несприйняття інших точок зору заважає колективній роботі, діловій комунікації. Тож фахівець потребуватиме інтелектуальної еластичності, вміння критично аналізувати власний світогляд, цінності, знаходити хибні судження та коригувати їх залежно від нового досвіду.
2. Навички проактивного навчання
Проактивність — це намагання впливати, а не підпадати під вплив, заздалегідь діяти в напрямку, який вважаєш вірним для себе, не підлаштовуватися під обставини, а змінювати їх. Це самоорганізація та самомотивація. Про що ж ідеться стосовно навчання? Така людина не чекатиме порад від роботодавців, пропозицій від освітян, а сама намагатиметься прогнозувати, що найближчим часом буде в попиті, які навички варто розвивати, що треба покращити. Підвищення кваліфікації буде для неї обумовлено не вимогами законодавства чи роботодавця, а власним аналізом. Люди звикнуть розвивати особистий бренд, як звикли апгрейдити гаджети.
3. Уміння складати власну стратегію освіти та будувати персональні траєкторії навчання
Це вміння вчасно ставити собі певні запитання, відповідати та діяти згідно з цим. Які в мене здібності? Що краще опанувати сьогодні, а що залишити на потім? У якому темпі я маю навчатися? Чого я хочу досягти в освіті за 5 років? Яке поєднання навичок, фахів дасть мені перевагу на ринку праці?
4. Емпатія
Часом цю якість все ще розуміють як якість особистості, з якою легше співпрацювати, вимогу для вузьких галузей: догляду за хворими, дітьми, людьми похилого віку. Але це давно вже не особиста справа, а технічна вимога в сучасному світі майже в кожній професії. Саме емпатія дає змогу чітко розуміти запити та потреби інших, а без цього нереально пропонувати будь-які послуги.
5. Саморефлексія
Ідеться не про складне занурення у внутрішній світ, а про зворотний зв’язок від самого себе, здатність бачити себе зі сторони, навчатися на власних інсайтах.
{{read_more|Читайте також| 6219, 6217}}
Титульне фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram