Нещодавно у видавництві Yakaboo Publishing вийшла книжка «Виховання харчування. 10 кроків до здоров’я вашої дитини» від знаних експерток з дієтології та ендокринології, Наталії Самойленко (авторка бестселера «Їж, пий, худни») та Анни Бєлокоз. Ми пропонуємо сім найцікавіших думок з цієї корисної для всіх батьків книжкки.
Деякі продукти (як-от солодощі) дуже швидко підвищують глюкозу, а отже й інсулін у крові. Опісля рівень глюкози різко знижується, оскільки інсулін добре попрацював, і в головний мозок надходить сигнал, що потрібно терміново знову підвищити рівень глюкози. Дитина починає вередувати й вимагати їжу насамперед зі швидких вуглеводів: солодощі, морозиво, печиво чи випічку. І весь цикл знову повторюється. У такій ситуації не дитина керує своєю харчовою поведінкою, а її гормон інсулін! Вийти з цього замкненого кола досить важко. Постійна стимуляція вироблення інсуліну та його високий рівень у крові призводить до такої проблеми, як інсулінорезистентність. Ключик-інсулін уміє ідеально «відчиняти» кожну клітину для глюкози.
Але якщо відчиняти ключем двері не п’ять разів на день, а сорок? Замок може зламатися. Інсулін і далі активно виробляється, але виконати функцію ключика вже не здатен. Отже, клітина рано чи пізно почне просто голодувати, якщо не отримає необхідної їй глюкози. Так розвивається цукровий діабет 2-го типу. Ключ до вирішення цієї проблеми – обмеження як швидких вуглеводів, так і кількості перекусів загалом.
Умовно жир можна назвати захисною супермантією: якщо вона якісна, тобто якщо на неї не пошкодували матеріалу й вона повністю закриває все тіло,— тоді не страшна жодна небезпека. Так і жири: якщо дитина вживає правильні — то отримує надійний захист. А якщо в раціоні багато шкідливих жирів — це загрожує різними захворюваннями. Але жири бувають «хороші» — поліненасичені й мононенасичені.
І «погані» — насичені, гідрогенізовані, трансжири. Частину жирів організм може синтезувати самостійно, зокрема насичені жири й омегу-9. Водночас ненасичені жири — незамінні, тому для підтримання здоров’я їх варто вживати збалансовано. Важливо дотримуватися балансу надходження омега-3 до омега-6. Ідеальне співвідношення — 1:3–1:5. У сучасному ж світі «перегин» відбувається в бік омега-6 і становить 1:50!
Найкращий варіант тарілки такий: візуально поділіть її на три частини, щоб вона стала схожою на знак «мерседеса»: овочі й фрукти (де більшу частку займають овочі) + білки + корисні вуглеводи та жири як доповнення до раціону. Три основні приймання їжі (сніданок, обід, вечеря) в раціоні дитини мають бути представлені у вигляді рівноцінних за об’ємом секторів, де розташовані корисні білки, жири й вуглеводи.
Від сніданку залежить, чи буде дитина активною, сповненою енергії та сил. За даними досліджень, опублікованими в журналі Академії харчування та дієтології, від 12% до 50% підлітків (15–18 років) регулярно пропускають сніданок. Дослідження, яке здійснювали у школах Балтімора (США) та Філадельфії (США), показало, що підлітки, які регулярно снідали, здобували кращі оцінки з математики, мали стабільніші показники психоемоційного здоров’я та меншу кількість запізнень і зауважень у школі. Підлітки пропускають сніданок з різних причин, як от нестача часу вранці або бажання схуднути. Втім, харчова поведінка дитини безпосередньо залежить від сімейних традицій. Діти, які регулярно їдять у колі сім’ї, мають здоровіші харчові звички. Ідеальна пора для сніданку: упродовж першої години після пробудження, але до 9:00. Наприклад, якщо дитина прокидається о 8:00, то снідати має до 9:00, а якщо о 7:00, то снідати їй варто до 8:00.
Одна й та сама дитина в 5 років і в 15 може мати кардинально різні вподобання в їжі.
Чому так? Діти дошкільного віку намагаються у всьому наслідувати своїх батьків: що їдять батьки, якою є культура харчування в сім’ї — те дитина вбиратиме, як губка, й намагатиметься повторювати. На цьому етапі найважливіший момент виховання — насамперед власний приклад. Так закладається основа майбутніх харчових звичок.
Діти шкільного віку, особливо підлітки, не тільки піддаються тиску з боку однолітків і реклами, а й мають тенденцію проходити етапи бунту проти батьків. У віці пубертату батьки вже не є найавторитетнішим джерелом для дитини, а радше навпаки — вона прислухатиметься до когось іншого. У цьому віці дуже важливо допомогти дитині вибрати «правильну» компанію, знайти її особистого лідера думки щодо здоров’я (харчування, спорту, догляду за власним тілом і ментальним розвитком).
Не довіряйте сліпо товарам з крикливими назвами — краще попередньо вивчити їхній склад. «Без цукру», «Біо», «Натуральний», «Чистий продукт» — часто це не більше ніж яскраві хитрощі маркетологів. Наприклад: усі батьки хочуть купити дитині солодощі, але бажано «корисні». Тому вони обирають цукерку, на якій виразно написано: «Без цукру». Але водночас сам продукт дуже солодкий і діти їдять його із задоволенням. У складі наявний цукрозамінник або природний підсолоджувач у вигляді меду, фруктових та інших видів сиропів. Іноді краще дозволити дитині з’їсти одну цукерку з цукром, аніж десять «корисних» цукерок без цукру. Важливо пам’ятати про концентрацію цукру та його аналогів у здоровому раціоні дитини.
Мета гри: допомогти дитині підвищити рівень усвідомленості щодо їжі, а батькам — краще зрозуміти, що дитина їсть, коли й навіщо.
Що потрібно: аркуш і ручка.
Правила гри: Коли дитина відчуває потяг до переїдання (за наявності щонайменше триразового повноцінного харчування на день), погляньте на годинник і дізнайтеся, коли вона їла востаннє. Якщо час приймання їжі ще не настав, а дитина хоче їсти, скористайтеся цією вправою. Поставте 4 запитання:
«Чи хочеш ти їсти?»
«Чи хочеш ти з’їсти саме це?»
«Чи хочеш ти з’їсти це саме зараз?»
«Чи можеш ти з’їсти натомість щось інше?»
Візьміть ручку й запишіть відповіді на запитання: «Як я ставлюся до чотирьох запитань?», «Чи є серед них те, що найбільше подобається?». Детально все опишіть.
Чи є серед них запитання, яке найчастіше спрацьовує? А яке ви здебільшого пропускаєте? Чи допомогло вам четверте запитання змінити вміст вашого холодильника?
{{read_more|Читайте також| 5727, 4407}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram