Аналіз промови Кена Робінсона, або Як написати промову у стилі найвідомішого виступу TED

Аналіз промови Кена Робінсона, або Як написати промову у стилі найвідомішого виступу TED

 09.10.2022
 5155
 0

Не обов’язково бути генієм та «вигадувати велосипед», щоб створити щось інноваційне. Часом достатньо ретельно розібрати те, що вже є, і просто удосконалити його або застосувати до своїх реалій. Саме про такі методики розповідає книжка психолога Рона Фрідмана «Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей» від видавництва «Лабораторія». З подробицями HappyMonday.

Один зі способів проаналізувати ідею — розібрати її на складники та перетворити на цифри. І для цього вам не потрібні тисячі даних, докторський ступінь зі статистики чи суперкомп’ютер. Метод, який описує у своїй книзі Рон Фрідман, простий та доступний для всіх.

Припустімо, вам потрібно підготувати важливу презентацію на конференцію. Ви знайшли спікера TED, який вам подобається і патерн промов якого ви хотіли б відтворити у своєму виступі. Як це зробити, Рон Фрідман описує на прикладі найпопулярнішої лекції TED «Чи справді школи вбивають творчість?», яку прочитав у 2006 році покійний мистецтвознавець сер Кен Робінсон. У ній Робінсон стверджує, що формальна система освіти навчає дітей боятися помилок, тому в них зникає природна схильність до креативності. Наразі у лекції понад 74 млн переглядів.

Робінсона неможливо перестати слухати. Він серйозний, професійний і жорсткий, і одночасно зачаровує аудиторію мало не кожним словом — і числа показують чому.

Аналіз промови Робінсона

Довжина

Тривалість презентації: 19 хв 24 с.

Кількість слів: 3105.

Структура

Вступ (416 слів / 13%).

Починає з того, що прив’язує тему своєї промови до інших презентацій на конференції.

Теза (51 слово / 2%).

«Моя думка полягає в тому, що творчість сьогодні не менш важлива для освіти, ніж грамотність, і ми маємо надати їй такий самий статус».

Цікаві історії, які підтверджують, що діти творчі від природи (640 слів / 21%):

  • маленька дівчинка, яка малювала Бога;
  • п’єса про Різдво;
  • Шекспір;
  • Пікассо.

Системи освіти по всьому світу розглядають творчість як щось другорядне (763 слова / 25%):

  • історія про переїзд родини спікера в Америку;
  • на чому базуються системи освіти.

Нагальні проблеми (154 слова / 5%):

  • нині значно більше людей почали здобувати вищу освіту;
  • змінилася природа роботи;
  • роздуте значення університетської освіти (закінчити школу вже не досить).

Як працює інтелект (308 слів / 10%):

  • інтелект має різні форми;
  • інтелект динамічний і з часом адаптується;
  • у кожної людини власний унікальний інтелект.

Цікава історія на завершення (773 слова / 25%):

  • історія балерини Джилліан Лінн;
  • пов’язує історію Лінн з темами виступів попередніх спікерів;
  • повторює, яка перед нами стоїть проблема (освіта стала надто вузьким поняттям), і пов’язує її з рішенням (навчати дітей повноцінно).

Зміст

Відсоток сценарію присвячено:

  • історіям з біографії: 394 слова / 13%;
  • історіям не з біографії / анекдотичним історіям: 674 слова / 22%;
  • переконливим аргументам: 1608 слів / 52%;
  • даним / фактам на підтримку тези: 22 слова / 1%;
  • дієвим стратегіям: 0 слів / 0%.

Кількість запитань / «гачків»: 25.

Кількість жартів: 40.

Кількість повторень тези: 3.

Складність мови:

  • складність речень / рівень освіти: 5-й клас;
  • середня довжина речення: 11 слів.

Емоція

Емоційний шлях аудиторії (щоб отримати цей параметр, потрібно дати кожному параграфу код позитивної, негативної чи нейтральної емоції):

  • позитивних емоцій: 36%;
  • негативних емоцій: 40%;
  • нейтральних емоцій: 24%.

Подача

Темп: 161 слово на хвилину.

Слайди: 0.

Мова тіла:

  • пози: 100% відкриті (без схрещення рук та ніг);
  • рух: 1% ходіння, 99% стояння.

 

І що означають ці цифри?

Помітили щось незвичайне, поки читали цей аналіз? Найперше, що впадає в око, — кількість жартів. Сорок жартів на промову до 20 хвилин — це понад дві смішні фрази на хвилину. Робінсон — професор мистецтвознавства, який виголошує промову на престижній конференції світового класу, але підхід у нього зовсім не класичний. Він говорить, як стендап-комік.

Далі звертаємо увагу на кількість запитань, які Робінсон ставить аудиторії. Їх 25, а це більш ніж одне запитання на хвилину. Якщо чесно, це число трішки роздуте, бо в Робінсона є розмовна (і дуже англійська) звичка постійно доточувати в кінець речення запитання: «Правильно?». Але загалом це притягує увагу аудиторії й тримає її, створює враження неформального спілкування з другом. Це ефективний спосіб.

У цьому розборі вражає ще один показник — скільки статистики Робінсон наводить на підтримку своїх аргументів. Професор перебував на сцені майже 20 хвилин і за цей час лише один раз згадує статистику, та й то мимохідь.

Уся переконливість його промови базується не на фактах, а на історіях.

Робінсон — науковець, один з найвідоміших експертів освіти у світі. У нього в голові сила-силенна вбивчих фактів, які він може видавати на-гора. Але що він робить, щоб привернути увагу аудиторії TED і 74 мільйони людей, які переглянули відео? Він застосовує сторітелінг.

Отже, коли ми перевели промову Робінсона в метрики, то змогли отримати ясну картину факторів, завдяки яким його виступ виділяється серед інших. Але це ще не кінець. Бо ці результати не тільки показові, а й повчальні.

Якщо ми захочемо повторити формулу Робінсона й застосувати її до геть нової теми, то нам це легко вдасться. Можна навіть зробити шаблон і перетворити віральну промову Робінсона на план для себе. Адже тепер ми знаємо, скільки часу потрібно приділити різним частинам промови, які емоційні переживання викликати у слухачів, де поставити риторичні питання, де розповісти цікаву історію, а де вставити жарт.

Скелет промови а ля лекція сера Робінсона

Оптимальна кількість слів: 3105

1. Вступ (13%):

  • почати з компліменту виступам інших спікерів;
  • підкреслити головні тези, пов’язані з вашою презентацією.

2. Теза (2%):

  • перейти від презентацій інших спікерів до своєї тези;
  • ідентифікувати проблему, на яку, на ваш погляд, недостатньо зважають, запропонувати глянути на ситуацію інакше;
  • чітко й коротко сформулювати тезу одним реченням.

3. Розповісти цікаву історію на підтримку тези (21%):

  • надати аргументи на підтримку тези за допомогою однієї або кількох коротких кумедних історій, які люди можуть приміряти на себе.

4. Пояснити, чому складається така ситуація (25%):

  • якщо можна, то зробити це за допомогою історій про своє дитинство, дітей або чоловіка / дружину.

5. Пояснити, якими серйозними стануть у майбутньому проблеми, про які ви говорите (5%):

  • навести кілька прикладів, як проблеми, про які ви говорите, розростуться, якщо на них не зважати.

6. Перейти до рішення (10%):

  • дати базовані на наукових даних інсайти, що пропонують альтернативний погляд на те, як можна розв’язати ці проблеми.

7. Розповісти історію для натхнення на завершення (25%):

  • знайти історію про людину, яка постраждала внаслідок цієї проблеми;
  • пояснити, як ваше рішення допомогло цій людині впоратися з проблемою;
  • наголосити, якого неймовірного успіху змогла досягти людина внаслідок того, що скористалася вашим рішенням;
  • пов’язати історію цієї людини з темами інших виступів на конференції.

Тепер ми маємо доведений рецепт, як написати чудову промову в стилі найпопулярнішого виступу в історії інтернету.

Звісно, не в усіх є талант написати сповнену історій промову з жартами на кожні 20 секунд. Але, на щастя, не всім це й потрібно. Можна знайти іншого лектора, підхід якого збігатиметься з вашими сильними сторонами як спікера. Головне, що тепер у вас є методологія, за якою можна розкласти «на молекули» багато робіт і виявити структуру, яка резонуватиме з вашим баченням і формулу якої ви зможете використати для себе в зовсім новий спосіб.

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Теги: TED , ідеї