
Меню
Вхід і реєстрація
Не обов’язково бути генієм та «вигадувати велосипед», щоб створити щось інноваційне. Часом достатньо ретельно розібрати те, що вже є, і просто удосконалити його або застосувати до своїх реалій. Саме про такі методики розповідає книжка психолога Рона Фрідмана «Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей» від видавництва «Лабораторія». З подробицями HappyMonday.
Один зі способів проаналізувати ідею — розібрати її на складники та перетворити на цифри. І для цього вам не потрібні тисячі даних, докторський ступінь зі статистики чи суперкомп’ютер. Метод, який описує у своїй книзі Рон Фрідман, простий та доступний для всіх.
Припустімо, вам потрібно підготувати важливу презентацію на конференцію. Ви знайшли спікера TED, який вам подобається і патерн промов якого ви хотіли б відтворити у своєму виступі. Як це зробити, Рон Фрідман описує на прикладі найпопулярнішої лекції TED «Чи справді школи вбивають творчість?», яку прочитав у 2006 році покійний мистецтвознавець сер Кен Робінсон. У ній Робінсон стверджує, що формальна система освіти навчає дітей боятися помилок, тому в них зникає природна схильність до креативності. Наразі у лекції понад 74 млн переглядів.
Робінсона неможливо перестати слухати. Він серйозний, професійний і жорсткий, і одночасно зачаровує аудиторію мало не кожним словом — і числа показують чому.
Довжина
Тривалість презентації: 19 хв 24 с.
Кількість слів: 3105.
Структура
Вступ (416 слів / 13%).
Починає з того, що прив’язує тему своєї промови до інших презентацій на конференції.
Теза (51 слово / 2%).
«Моя думка полягає в тому, що творчість сьогодні не менш важлива для освіти, ніж грамотність, і ми маємо надати їй такий самий статус».
Цікаві історії, які підтверджують, що діти творчі від природи (640 слів / 21%):
Системи освіти по всьому світу розглядають творчість як щось другорядне (763 слова / 25%):
Нагальні проблеми (154 слова / 5%):
Як працює інтелект (308 слів / 10%):
Цікава історія на завершення (773 слова / 25%):
Відсоток сценарію присвячено:
Кількість запитань / «гачків»: 25.
Кількість жартів: 40.
Кількість повторень тези: 3.
Складність мови:
Емоція
Емоційний шлях аудиторії (щоб отримати цей параметр, потрібно дати кожному параграфу код позитивної, негативної чи нейтральної емоції):
Подача
Темп: 161 слово на хвилину.
Слайди: 0.
Мова тіла:
Помітили щось незвичайне, поки читали цей аналіз? Найперше, що впадає в око, — кількість жартів. Сорок жартів на промову до 20 хвилин — це понад дві смішні фрази на хвилину. Робінсон — професор мистецтвознавства, який виголошує промову на престижній конференції світового класу, але підхід у нього зовсім не класичний. Він говорить, як стендап-комік.
Далі звертаємо увагу на кількість запитань, які Робінсон ставить аудиторії. Їх 25, а це більш ніж одне запитання на хвилину. Якщо чесно, це число трішки роздуте, бо в Робінсона є розмовна (і дуже англійська) звичка постійно доточувати в кінець речення запитання: «Правильно?». Але загалом це притягує увагу аудиторії й тримає її, створює враження неформального спілкування з другом. Це ефективний спосіб.
У цьому розборі вражає ще один показник — скільки статистики Робінсон наводить на підтримку своїх аргументів. Професор перебував на сцені майже 20 хвилин і за цей час лише один раз згадує статистику, та й то мимохідь.
Уся переконливість його промови базується не на фактах, а на історіях.
Робінсон — науковець, один з найвідоміших експертів освіти у світі. У нього в голові сила-силенна вбивчих фактів, які він може видавати на-гора. Але що він робить, щоб привернути увагу аудиторії TED і 74 мільйони людей, які переглянули відео? Він застосовує сторітелінг.
Отже, коли ми перевели промову Робінсона в метрики, то змогли отримати ясну картину факторів, завдяки яким його виступ виділяється серед інших. Але це ще не кінець. Бо ці результати не тільки показові, а й повчальні.
Якщо ми захочемо повторити формулу Робінсона й застосувати її до геть нової теми, то нам це легко вдасться. Можна навіть зробити шаблон і перетворити віральну промову Робінсона на план для себе. Адже тепер ми знаємо, скільки часу потрібно приділити різним частинам промови, які емоційні переживання викликати у слухачів, де поставити риторичні питання, де розповісти цікаву історію, а де вставити жарт.
Оптимальна кількість слів: 3105
1. Вступ (13%):
2. Теза (2%):
3. Розповісти цікаву історію на підтримку тези (21%):
4. Пояснити, чому складається така ситуація (25%):
5. Пояснити, якими серйозними стануть у майбутньому проблеми, про які ви говорите (5%):
6. Перейти до рішення (10%):
7. Розповісти історію для натхнення на завершення (25%):
Тепер ми маємо доведений рецепт, як написати чудову промову в стилі найпопулярнішого виступу в історії інтернету.
Звісно, не в усіх є талант написати сповнену історій промову з жартами на кожні 20 секунд. Але, на щастя, не всім це й потрібно. Можна знайти іншого лектора, підхід якого збігатиметься з вашими сильними сторонами як спікера. Головне, що тепер у вас є методологія, за якою можна розкласти «на молекули» багато робіт і виявити структуру, яка резонуватиме з вашим баченням і формулу якої ви зможете використати для себе в зовсім новий спосіб.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook
«Освіта Нова» — у вашій стрічці новин