Поки ситуація в країні лишається небезпечною, освітянам варто бути готовими до різного розвитку подій у новому навчальному році – від традиційних уроків у школі до продовження дистанційного формату навчання. Кілька попередніх років пандемії «допомогли» освітній системі налагодити цей процес, проте нарікань лишається чимало.

Методистка студії онлайн-освіти EdEra, академічна директорка Unique School Яніна Хіжінська поділилася практичними порадами з організації структурованого та ефективного онлайн-навчання на першому із серії вебсемінарів для освітян, організованих студією онлайн-освіти EdEra та ГО «Смарт Освіта» за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. В цьому дописі про розклад, психологічну підтримку та планування ефективного уроку.

Розклад і комунікації

Найбільшої ваги тут набувають два компоненти – розклад (він має бути максимально зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу) та комунікації (адже ми можемо придумати й зробити дуже багато цікавих і корисних речей, але якщо не говоритимемо про результат, то він просто загубиться). Комунікації можуть здійснюватися в тих же робочих чатах, у яких педагог працює з учнями й батьками. Цей інструмент можна використовувати, наприклад, для нагадування про заплановані на тиждень навчальні заходи та активності, супроводжуючи покликаннями для зручності користування.

Скріншот із презентації Яніни Хіжінської

Розклад уроків рекомендується починати з цілої години – 9.00, 10.00 тощо. Це дисциплінує й дітей, і батьків. Якщо ж ви починаєте урок, як за офлайн-системи, о 10.20, 11.05, це часто плутає учнів, і вони починають запізнюватися, заходити не одночасно, шукати відмовки.

Рекомендується також із періодично проводити опитування щодо організації навчання онлайн. Можна, наприклад, запропонувати батькам та / або дітям заповнити анкети. Варто запитати про зручність користування навчальними платформами, рівень зацікавленості та залученості дитини до уроку, до позакласних активностей, зокрема й чатів з обговоренням домашніх завдань тощо. Але запитань має бути не більше 10.

Варто пам’ятати, що якщо вчитель хоче отримати відповіді на запитання, то треба пояснити учасникам опитування його мету – формування нового розкладу, поліпшення елементів гейміфікації навчання, перегляд навчальної стратегії тощо.

Скріншот із презентації Яніни Хіжінської

Ефективний урок

Структура онлайн-уроку має бути чіткою і зрозумілою:

  • встановлення емоційного зв’язку;
  • обговорення, мрії про майбутнє;
  • повторення;
  • дихальні вправи (наприклад, «намалювати» повітрям квітку, тортик зі свічками тощо);
  • основна пізнавальна активність;
  • фізичні вправи та руханки;
  • інтерактив, обговорення, гра;
  • підсумки.

Варто також запропонувати дітям навчальний контент, який буде їх дивувати й викликати зацікавлення та бажання заглибитися в тему. Сьогоднішні інформаційні та технічні можливості відкривають учителю необмежене поле креативу. Наприклад, можна створити на вашому ресурсі «секретну кімнату», де будуть зберігатися відео чи картинки з вашого предмета, що вражають.

Домашні завдання також можуть бути цікавими та нестандартними – закодувати своє ім’я чи певну фразу за допомогою іконок чи емодзі, пригадати та описати (візуалізувати) щось важливе, але забуте з певних причин, почути своє серце – протягом тижня спостерігати за своїми бажаннями й емоціями, проаналізувати свій вибір протягом тижня й результати цього вибору, порахувати, як часто діти роблять собі приємності (їдять смаколики, доглядають за собою тощо).

Психологічна підтримка учнів та ефективна інтеграція в навчання

Нинішня складна ситуація може спричинити те, що навіть у вже сформованих класах можуть з’явитися нові діти. Тому важливе завдання педагога – допомогти їм ефективно інтегруватися в навчальний процес та подружитися з однокласниками.

Найголовніше тут – дати відчуття безпеки та створити сприятливу дружню атмосферу. Педагогам потрібно навчитися працювати з тривогою та невпевненістю учнів, які змушені були переїхати з небезпечних регіонів.

Перші два-три тижні вересня потрібно звернути увагу на згуртування дітей та стабілізацію їхнього емоційного стану. Тому навчальні навантаження мають бути адекватними, ви все встигнете опрацювати, коли діти відчують себе в безпеці. Важливо створювати ситуації успіху та позитивної мотивації.

Ситуаціям успіху сприяють:

  • слова підтримки та похвали;
  • символічні сертифікати та дипломи;
  • спільні вправи на онлайн-дошках;
  • розминки (фізичні, інтелектуальні, емоційні);
  • різноманітні механіки опитування.

Головна мета навчання на початку навчального року – підтримка дітей, перемикання їхньої уваги з травматичних подій. Тому рекомендується наголошувати на повторенні вже пройденого матеріалу, з розумінням ставитися до поганої концентрації на предметі та не висловлювати негативні оцінки. Натомість важливо говорити про емоції учнів, не давати забагато домашніх завдань та поступово вводити нові теми.

З дітьми доведеться чимало говорити й про війну, дотримуючись правил:

  • пояснювати та відповідати на запитання, відповідно до віку дитини, але використовуючи науковий підхід (ось такі різновиди озброєння, так вони працюють);
  • те, що не розкажуть дорослі – діти дофантазують, і тоді керувати результатами ми вже не зможемо;
  • говорити правду;
  • обговорювати з позитивного боку, але не обіцяти того, про що немає гарантій;
  • розповісти про базові потреби та права людини та наголосити на тому, що ніхто не має права їх порушувати;
  • вчитися працювати з негативними емоціями дитини (вона має на них право);
  • вчитися підтримувати правильно.

Через розмови про війну варто пояснити дітям поняття лицарства, жертовності та причинно-наслідкових зв’язків історичних подій. Адже все це є важливими складовими формування особистості успішної людини.

Практичні вправи

Вправи для стабілізації емоційного стану:

«Позитивні точки»: пальцями обох рук легко доторкнутися до зони між лінією росту волосся та брів над очними яблуками та трошки помасажувати. Побути в цій позі 40 секунд, думаючи про щось приємне. Напруження почне спадати.

«М’які лапки»: подушечкою великого пальця один за одним натискайте на всі пальці, починаючи з мізинця, а потім – у зворотному порядку. Зробити вправу треба кожною рукою, поступово нарощуючи темп.

«Кулька в животі»: праву долоню покладіть на живіт. На вдиху надувайте його, наче кульку. На видоху «кулька» здувається. Повторити такий дихальний цикл можна 4–5 разів.

«Зелень і небо»: на видиху уявляємо зелений колір, на видиху – блакитний. Повторюємо цикл тричі.

«Енергетизатор»: сідаємо за стіл і кладемо на нього руки, долонями донизу. Голову треба покласти між руками. Спокійно і глибоко вдихаємо та починаємо підіймати голову – від чола й до верхньої частини тіла. Нижня частина тіла та шия мають бути розслаблені. На видиху опускаємо голову підборіддям до грудей так, щоби потягнулися задні м’язи шиї. Розслабитися і глибоко дихати.

 

Вправи на згуртування класу:

«Правда чи брехня»: запропонуйте дітям написати три факти про себе так, щоб один із них був неправдивим, а потім решта мають вгадати, який саме факт є неправильним.

«Це про мене»: вчитель пропонує фразу, що містить протиставлення («я люблю котів більше, ніж собак», «я люблю какао більше, ніж чай»). Ті, хто згодні з цим висловом, піднімають руку і викрикують «Це про мене». Вправа дає відчуття згуртованості й полегшує дітям пошук однодумців у класі.

«Компліменти»: педагог пропонує одне за одним говорити компліменти («Мені подобається в тобі те, що ти…») і запрошує когось з учнів розпочати – сказати комплімент наступному/-ій однокласнику/-ці. Гра триває, доки останній не скаже комплімент тому / тій, хто починав/-ла ланцюжок.

«Полювання»: вчитель пропонує учням знайти навколо себе за 30 секунд предмет із заданими параметрами (зеленого кольору, з цифрою сім, щось їстівне тощо). Потім усі повертаються до моніторів і називають предмет. Завдання можна ускладнити й запропонувати знайти предмет, що має особливе значення для дитини, і розповісти про нього.

«Пантоміма»: кожен учень може показати за допомогою тільки жестів, що він любить робити, що вміє готувати, як відпочивати тощо. Інші мають вгадати.

«Кумедне привітання»: коли до класу долучається нова дитина, педагог може запропонувати дітям об’єднатися в групи чи кожному окремо вигадати кумедне та приємне привітання для новачка, яке вони потім можуть показати.

 

Вправи на формування навичок командної роботи:

«Хвиля». В учнів мають бути ввімкнені камери. Учасник, віконечко якого розташоване в лівому верхньому кутку екрана, «запускає» хвилю (витягнути руки в сторони та почати рухати ними, створюючи хвилю) й одночасно промовляє своє ім’я. Рух підхоплює наступний учасник праворуч. Так триває, поки всі діти не промовлять своє ім’я.

«Протилежності»: вчитель об’єднує клас у дві групи і пропонує твердження, що містить протилежності (зимові канікули кращі за літні). За 10 хвилин обраний представник із кожної групи має зачитати аргументи на користь своєї частини твердження, яку обговорювала група. Виграє група, у якої набереться більше аргументів.

«Спільності»: клас також об’єднується у дві групи. Протягом 15 хвилин діти мають віднайти та записати спільності для всіх учасників команди (нас дратує, коли перебивають; ми всі любимо солодке тощо). Перемагає команда, яка знайшла більше спільностей.

«Що тут сталося»: вчитель формує кілька груп, пропонуючи кожній для обговорення, наприклад, окрему віртуальну кімнату. Групі дається окрема картинка з незвичним сюжетом, учні мають за 2 хвилини скласти власну історію за цим сюжетом та запропонувати її всьому класу.

Читайте також
Дистанційка: проєктуємо ефективний онлайн-урок

Дистанційка: проєктуємо ефективний онлайн-урок

Тести — корисний інструмент «дистанційки», але не для оцінювання
16.06.2022 0
Навчання у складних умовах: плануємо гнучкі уроки

Навчання у складних умовах: плануємо гнучкі уроки

Огляд британського довідника для вчителів
25.06.2022 0

За матеріалами НУШ

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram