На Всесвітньому економічному форумі в Давосі головною темою була війна в Україні і її відбудова. Наталя Іськович, куратор Global Shapers Lviv Hub, директорка з розвитку бізнесу у Franklin Covey Education Ukraine, яка брала у форумі участь, розповіла нам, які освітні питання стояли в порядку денному.
З 22 по 26 травня у Давосі відбувся Всесвітній економічний форум. Щороку він збирає світових лідерів для обговорення глобальних питань та актуальних геоекономічних викликів. В цьому році форум відвідало понад 2500 учасників.
Окрім провідних представників різних галузей і світових лідерів на форум запросили представників зі спільноти Global Shapers.
Global Shapers – ініціатива Всесвітнього економічного форуму, яка об’єднує молодих професіоналів з досягненнями у своїх галузях віком від 18 до 30 років зі всього світу задля реалізації глобальних змін у суспільстві та формування більш гармонійного світу. В Україні існує чотири представництва: у Києві, Львові, Одесі та Харкові.
Примітно, що з 10 тисяч осіб в спільноті Global Shapers обирають лише 50 шейперів для участі у форумі. Від кожного регіону обирають зазвичай одного-двох представників. У 2022 стався безпрецедентний випадок – від України запросили одразу десятьох українських шейперів з різних міст.
На форумі всі учасники відзначили високий рівень підготовки та залученості в обговореннях в усіх панельних дискусіях саме українських шейперів. Більшість тем були присвячені Україні, війні в нашій країні, продовольчим проблемам, кліматичним питанням.
Проте експерти не обійшли увагою й освіту, ринок праці, глобальні перекваліфікаційні процеси. На одній з таких панелей познайомили всіх присутніх з останніми дослідженнями саме в цих галузях, розповіли про дієві сучасні механізми перекваліфікації та їхній вплив на світові економіки.
Своїми міркуваннями та досвідом ділилися такі фахівці, як прем’єр-міністр Тунісу Наджла Буден, керуюча директорка Всесвітнього економічного форуму Саадія Західі, бізнесменка, засновниця iamtheCODE Маріем Джемм, модерувала дискусію журналістка та редакторка Financial Times Рана Форухар.
Так, наприклад, під час дискусії пролунали такі тези:
інвестування в навички майбутнього, як для сучасного, так і для наступних поколінь робочої сили, згенерує додаткові 8,3 трильйона доларів у світові економіки до 2030 року.Світові лідери намагаються вчасно реагувати на соціальні виклики й допомагати людям адаптуватися до змін ринку. Саме тому на 50-й щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму в січні 2020 року була започаткована ініціатива Reskilling Revolution – коаліція з 50 генеральних директорів, 25 міністрів і 350 організацій, які взяли на себе зобов’язання реалізувати розроблений план адаптації та перекваліфікації.
Ініціатива працює над тим, щоб до 2030 року забезпечити 1 мільярд людей кращою освітою, необхідними навичками та новими економічними можливостями. Ініціатива працює разом з мережею акселераторів національного рівня, запущених сьогодні у 12 країнах – Бахрейні, Бангладеші, Бразилії, Камбоджі, Грузії, Греції, Індії, Омані, Пакистані, Південній Африці, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах – за підтримки Данії, Фінляндії, Сінгапуру та Швейцарії.
Керуюча директорка Всесвітнього економічного форуму Саадія Західі зазначила, що в епоху численних збоїв на ринку праці – пандемії, зміни ланцюгів постачань, зеленого переходу, технологічної трансформації – єдиний вид інвестицій, які можуть зробити всі уряди та бізнес, – це інвестиції в освіту, перекваліфікацію та підвищення кваліфікації. «Це найкращий шлях до розширення можливостей, підвищення соціальної мобільності та прискорення зростання», – сказала Саадія Західі.
Через два роки своєї роботи ця ініціатива вийшла за межі перекваліфікації та підвищення кваліфікації дорослих. Запускається програма Освіта 4.0, яка покликана інтенсивніше працювати з дітьми та молоддю, враховуючи реальності Індустрії 4.0: автоматизовані виробництва, інтернет речей та великі дані (Big Data).
Освіта 4.0 передбачає освоєння дітьми та молоддю таких софт-скілів, як:
1) аналітичне мислення і інноваційність;
2) активне навчання і стратегії навчання;
3) комплексне розв’язання проблем;
4) критичне мислення і аналіз;
5) креативність, оригінальність і ініціативність;
6) лідерство і соціальна включеність (впливовість);
7) технології: використання, моніторинг і контроль;
8) технології: розробка і програмування;
9) життєздатність, стресостійкість і гнучкість;
10) обґрунтування, розв’язання проблем і формування ідей.
Нова доповідь проєкту Catalysing Education. 4.0 – investing in the future of learning for a human-centric recovery, яку було оприлюднено у травні 2022 року, свідчить про те, що засвоєння дітьми навіть тільки одного сучасного вміння значно впливає на зростання економіки. В дослідженні наводять конкретні цифри.
Так, наприклад, $1 інвестицій в освіту дитини дає до $5 прибутку протягом усього життя. А додатковий рік навчання в середньому означає на 9% вищий заробіток протягом усього життя, а в окремих випадках (найчастіше в країнах з низьким рівнем доходу) до 15%.
Автори цього дослідження запевняють, що глобальне покращення в здатності учнів до співпраці у розв’язанні проблем до середнього рівня, яким можуть похизуватися топ-10 країн, здатне принести додаткові 2,54 трильйона доларів у підвищення продуктивності світової економіки.
{{read_more|Читайте також| 2336, 4427}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram