Підприємництво передбачає певну діяльність людей з метою отримання прибутку, і тому воно часто асоціюється з бізнесом, власною справою. Разом з тим треба розуміти, що саме підприємці створюють блага, інновації і стартапи, які, врешті-решт, рухають світ уперед, змінюючи економіку і реальність людей. Так було в часи Генрі Форда, і так є зараз, лишень пригадайте Ілона Маска або ж Марка Цукерберга. 

Проте, чи лише бажання заробити було приводом для діяльності тих, кого ми знаємо сьогодні як підприємців, що змінили світ. Дивлячись на результати їхньої діяльності, відповідь очевидна. Їхні цілі і драйвери були і є набагато більшими і масштабнішими, ніж бажання отримати простий прибуток, тому і мають сильний вплив на суспільство. Такий вид підприємництва, навіть, отримав власну назву і з кожним роком стає все більш значущим і пріоритетним напрямом розвитку бізнесу. 

Соціальне підприємництво, як окремий вид підприємницької діяльності

Соціальне підприємництво, як окремий вид підприємницької діяльності, заслуговує на окрему увагу, оскільки саме соціальні підприємці змінюють суспільство в цілому через власну діяльність і соціальний ефект від неї. Таким чином поступово змінюється свідомість людей, забезпечуються колективні спільні дії і зрушення. Адже економіка не може змінитись, якщо суспільство загалом і окремо кожен його учасник не будуть готові до змін. 

Соціальне підприємництво – унікальне явище, що виникає там, де люди готові брати на себе відповідальність за якісні зміни, не очікуючи сприятливіших часів. Воно  зародилось наприкінці минулого століття в США у передумовах дуже подібних до українських новітніх часів: зростання добробуту населення, розвиток ринкової економіки і бізнесу, певний рівень недовіри до державних інституцій, стійке прагнення людей до кращого майбутнього. 

На мій погляд, саме час і нам дослідити соціальне підприємництво і розвивати його на всіх рівнях – від вирішення проблем конкретного житлового будинку чи місцевого парку, до масштабних, загальнонаціональних рухів і акцій. 

Де шукати ідеї та натхнення? Особливо чутливим до соціальних, екологічних, освітніх проблем є молоде покоління, для якого слово «майбутнє» – це ціле життя, а не просто красиве гасло. У бізнес-школі MiniBoss ми спостерігаємо це в період навчального процесу, дискусій і дебатів, особливо в проєктний період, коли підлітки після першого семестру навчання переходять до генерації ідей майбутніх проєктів. 

Зазвичай 50-70% озвучених проблем чи «болючих питань», з яких починається будь-який стартап, пов’язані  з соціальними проблемами нашого суспільства і бажанням молоді вплинути на несправедливість, виправити «вади» суспільства, привернути увагу людей до проблем і не залишатись байдужими. 

Дехто вважає це юнацьким максималізмом. Ми ж вважаємо таке бажання природньою внутрішньою мотивацією, яку можна і треба конвертувати в конкретні дії і результати. Саме з великого бажання починаються будь-які великі справи – і в житті, і в підприємництві, особливо, в соціальному підприємництві, де особиста вигода нівельована вигодою суспільною, загальною.  

При цьому, якщо бажання на старті часто достатньо, то в період детального планування проєкту і на початкових стадіях реалізації вже необхідні конкретні дії, зусилля з боку команди.  Вони стають перевіркою, індикатором готовності міняти світ, а не просто декларувати таке бажання. 

Соціальні проєкти студентів MiniBoss Business School

З досвіду нашої бізнес-школи, близько 25% проєктів, які представляються командами студентів до Форуму стартапів, складають саме соціальні. І часто саме вони частіше за комерційні стають фаворитами Форумів, призерами Національного і, що важливо, Світового чемпіонатів з дитячого підприємництва MiniBoss Business School. 

Ми впевнені, що секрет успіху лежить не лише в гостроті тем, а в першу чергу, в високій внутрішній мотивації української молоді, енергії команди, яка готова працювати задля високої мети. Дорослі підприємці, члени міжнародного Журі Чемпіонатів відчувають це і розуміють, що таким командам дітей і підлітків до снаги будь-яка задача чи проблема.  

Наприклад, проєкт дівчат – Поліни Зінатулліної, Єви Лазебник і Варвари Лахно – «про жіноче здоров’я» минулого року був відзначений золотою медаллю ООН за сприяння в досягненні глобальних цілей розвитку (зокрема, Гендерної рівності). Дівчата порушили тему обізнаності молоді щодо питань жіночого здоров’я, репродуктивної функції та купи «табу» навколо даної теми. Вони на власному досвіді відчували проблему і, дослідивши тему, знайшли максимальний відгук серед однолітків.

Для реалізації проєкту дівчата долучили знаних лікарок-гінекологинь, а також міжнародну компанію-виробника жіночих засобів гігієни. Було організовано кілька зустрічей з лікарями, в тому числі для вихованців і вихованок шкіл-інтернатів, де особливо бракує і професійних порад, і звичайної підтримки. До речі, назва проєкту дуже символічна – Supporting Period (з англ. – період підтримки). Команда розвиває проєкт дотепер і не збирається зупинятись – на її сторінках у соціальних мережах популяризується і висвітлюється інформація про жіноче здоров’я. Кількість запитань, які надходять від підписниць, надихає команду проєкту на подальший розвиток. І ми із захопленням спостерігаємо за цим процесом становлення нової генерації свідомих українок. 

Окремої уваги заслуговує проєкт-призер Національного і Світового чемпіонату з дитячого підприємництва, на тему булінгу. Чи кожен в Україні знає, що близько 80% дітей віком від 10 років вже стикались з булінгом на особистому досвіді? Чи відомо нам усім, що спостерігачі – ті, хто лише бачать, хоч і не беруть безпосередньої участі в булінгу – потерпають від булінгу часто більше, відчуваючи себе безпорадними, безсилими? Команда проєкту BULLNOT – це 14-річні дівчата, які наважились зізнатись собі в першу чергу, що булінг не є нормою. 

Власне, ідеї для майбутніх проєктів ми завжди стартуємо від проблем, «болей», які знаємо, а краще – відчуваємо

Цю проблему озвучила Анна Парапан і, як виявилось, вона  зачепила багатьох. Навколо саме цієї проблеми, із бажанням якимось чином допомогти дітям пережити булінг, Аня зібрала команду. До неї приєднались Таїсія Невядомська, Дар'я Воронцова і Марія Варчук. А далі закипіла робота над тим, ЯК САМЕ і ЧИМ дівчата МОЖУТЬ бути корисними в цій справі. 

Так народився інтерактивний блокнот-книжка BULLNOT – авторська історія хлопчика Луки, записник, який вислухає, не засудить. Він наповнений корисною інформацією, вправами, антистрес-малюнками, порадами від психологині і простором для власних роздумів. Історію Луки написали Аня і Тая, в ній дівчата представили і свій власний досвід і те, чим ділились їхні друзі і однолітки. А Марія Варчук стала авторкою образу Луки і всіх ілюстрацій до BULLNOT. 

Дівчата вірять, що перший крок до зникнення булінгу, як явища в школах і не тільки – набратись сміливості і зізнатись СОБІ, що проблема існує, розібратись в ній, попросити про допомогу і зробити булінг немодним серед дітей.  «Жодної толерантності до булінгу, як явища в суспільстві не має бути. Тому наш BULLNOT – для всіх, для кожного, для тебе, навіть якщо булінг – це не про тебе» – таким було основне бачення і ціль Команди.

Перший наклад блокноту розпродано. І всі кошти реінвестовано на розвиток проєкту. Проєкт підтримали українські підприємці, які надали гранти для реалізації. Дівчата вірять, що в школі не залишиться місця для булінгу, якщо в кожного школяра буде BULLNOT. Він може бути в кожного свій, а от перемога над булінгом – одна на всіх. І у нас немає приводу сумніватись в цьому.

Соціальне підприємництво – це завжди про спільні цілі і співпрацю. В кращих практиках соціального підприємництва до проєкту можуть долучатись навіть конкуренти по бізнесу. Загальнолюдські цінності вищі за бізнесову вигоду і саме це є ознакою розвитку суспільства. Участь кожного в таких проєктах приносить соціальні дивіденди суспільству, країні, людям, світові. В Україні таких ініціатив і проєктів стає дедалі більше, вони набирають національного масштабу завдяки провідним національним компаніям і підприємцям, яким не байдуже, в якому суспільстві жити завтра. 

Варто зауважити, що освітня, соціальна і екологічна тематики найчастіше об’єднують українців. Мабуть, тому проєкти miniboss-ів теж часто підтримують національні компанії, як, наприклад, проєкт UBox. Суть цього проєкту – привернути увагу людей до свідомого споживання, сортування, повторного використання і переробки картону. Національний конкурс серед українців на найкращі поробки з коробки підтримала НОВА ПОШТА. Компанія надала призовий фонд для конкурсу, який, до речі, триває і зараз. Змайструвати щось цікаве і корисне з картону може кожен! Так люди точно проведуть час разом, зменшать кількість сміття, нададуть друге життя коробці і, можливо, не куплять зайву іграшку. А разом з тим можуть отримати чудовий приз – самокат чи колонку. 

Алгоритм реалізації соціального проєкту

Соціальне підприємництво – приклад того, що в бажанні зробити світ кращим немає великих і маленьких, важливих і неважливих речей і людей. При цьому, алгоритми, ресурси, шлях від ідеї до реалізації такого проєкту аналогічний, чи інколи навіть складніший, ніж до реалізації проєкту комерційного. Проте кожен маленький крок, кожен реалізований проєкт – великий поступ до світлішого майбутнього.

Ми залюбки ділимось простим алгоритмом дій від ідеї до реалізації соціального проєкту серед молоді. Ця послідовність кроків може стати в нагоді тим, хто має задум і вагається, чи зможе. 

  • Спершу детально опишіть ідею і мету проєкту, дайте  відверту відповідь на запитання «Чому?», розподіліть ролі в команді відповідно до потреб і особистих якостей учасників, встановіть терміни виконання.
  • Ідею (гіпотезу) варто протестувати на цільовій аудиторії – розкажіть про проєкт кільком людям, бажано, щоб половина з них не була вашим ближнім колом.
  • Внесіть коригування, якщо необхідно.
  • Спираючись на зворотній зв'язок, або, якщо підтвердилась актуальність ідеї – сміливо робіть анонс!
  • Продумайте і чітко зафіксуйте план дій і кілька сценаріїв розвитку подій з командою. 
  • Розподіліть зони відповідальності та осіб, які їх контролюють. Процес контролювання, дотримання дедлайнів може взяти на себе хтось із команди, а не дорослий наставник. 
  • Дайте публічну інформацію про вашу ідею, проєкт, запросіть приєднатись, поширити, долучитись. Чим ширше буде висвітлена ідея – тим більше шансів на успіх. До речі, публічні зобов’язання – найкращий мотиватор.
  • Висвітлюйте всі етапи, навіть провали, в соціальних мережах та на будь-яких інших доступних ресурсах. Якщо проєкт реалізується в школі, можна привернути увагу батьків, інших шкіл району чи міста, адміністрацію, лідерів думок, популярних в певній сфері.
  • Заплануйте кілька публічних презентацій, запишіть відео-презентацію для просування, в тому числі іншими мовами, для залучення, у разі потреби, однолітків з інших країн. Сучасний світ не має кордонів, особливо у соціальних проєктах.
  • Для аудиторії 10-16 років створюйте короткострокові проєкти (до 3 місяців) – це дозволить вам отримати досвід і максимально прожити проєкт, не втратити фокус і мотивацію.
  • Обов’язково відзначайте успіх або досвід – навіть якщо ціль з якихось причин не досягнуто, досвід – це безцінний скарб. Його необхідно відзначати так само, як і успіх. 
  • Зробіть висновки і одразу ж плануйте наступний проєкт. Досвід, принаймні, у вас точно буде!

А разом з унікальним досвідом, у всіх учасників неодмінно  буде відчуття впевненості і безпосередня причетність до якісних змін – особистих і суспільних. І кожного учасника  можна буде вважати підприємцем! Якщо підприємці створюють прогрес, рухають уперед економіку, то саме соціальні підприємці – рухають уперед ціле суспільство, весь світ! 

На завершення підкреслю, що кожен, хто, так чи інакше, підтримує ідею соціального підприємництва – пропонуючи в кав’ярні каву людині, якій тимчасово немає де жити, замовляючи BULLNOT для своєї дитини чи всього класу, облаштовуючи в під’їзді маленьку бібліотеку для сусідів – робить велику справу! І якщо навіть діти можуть реалізувати такі проєкти, то можуть усі! Головне, зробити перший сміливий крок. 

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram