CEO школи робототехніки RoboCode, керівний партнер приватної школи Future School of Technology, викладач математики, розповів для mc.today про STEM та розробку програмного забезпечення для дітей.
Наші учні запускали повітряну кулю на одному з уроків. Вони запрограмували датчики висоти й температури, що показували, де куля знаходиться і скільки там градусів. А на іншому уроці діти розробляли світильник, що змінює колір залежно від погоди на вулиці.
Ці проєкти – результат поєднання STEM-освіти (напрям в освіті, що охоплює природничі науки, технології, технічну творчість і математику. – Прим. ред.) та embedded-програмування. Embedded – це технологія, що дозволяє запрограмувати або зробити «розумною» будь-яку річ, наприклад, систему гальмування в автомобілі. Турнікет може передавати, хто і як довго був у офісі, а система «розумного» будинку автоматично вмикатиме опалення, щойно ви вийшли з офісу та ввімкнули навігатор в автомобілі. А діти тренуються на невеличких проєктах: наприклад, програмують бої роботів сумо, створюють автопілот для машини, що проходить лабіринт, чи автоматичний полив у мінітеплиці.
У цій статті хочу поділитись думками, чому STEM-освіта не працюватиме без embedded-програмування і які переваги таке поєднання дасть вашій дитині в майбутньому.
Біологи давно зрозуміли, що людський організм – це алгоритм, і успішно програмують ДНК. Це поєднання біології та програмування – яскравий приклад корисності STEM-освіти. У її навчальних програмах значну увагу приділяють саме інноваційним технологіям, а в одному проєкті можуть поєднуватись різні предмети.
Працюють діти, як правило, командою. Важлива відмінність STEM-освіти від звичайної освіти – це роль учителя. Зазвичай він допомагає та підказує, де можна знайти рішення, а не дає готові відповіді. Дітей навчають розуміти та розв’язувати конкретні проблеми цільової аудиторії, а не створювати щось абстрактне. Наприклад, наші учні розробляли баскетбольне кільце з автоматичним підрахунком, селфі-палицю зі стабілізатором, чат-бота для домашніх завдань і розкладу (зараз цього чат-бота використовують у 30 школах FSOT (Future School of Technology. – Прим. ред.) тисячі дітей).
Часто на уроках вирішується певна проблема, і потрібно зробити якийсь пристрій: наші учні робили пристрої для перевірки слухової та зорової реакції людини, сигналізацію з електронним замком, спідометр для велосипеду тощо.
З власного досвіду можу сказати, що STEM-освіта в наших школах без embedded-програмування не була б такою успішною. Цей тип програмування інколи називають робототехнікою (не плутати з Lego), але поняття embedded є значно ширшим.
Більшість проєктів, які розробляються на уроках STEM з embedded-програмуванням, знаходяться на перетині декількох предметів. Вони потребують глибокого розуміння як технологій, так і поведінки «клієнтів», які будуть використовувати ці пристрої.
Щоб діти могли отримувати якісну STEM-освіту, вчитель інформатики чи фізики має розумітися на Аrduino і вміти працювати хоча б з 10–15 датчиками. Цього вистачить для початкового рівня. Зараз, на жаль, педагогічні виші не випускають вчителів embedded-програмування: цей напрям розвивають лише кілька приватних шкіл. Було б добре, якби ситуація змінилась і наші діти отримували сучасне та цікаве навчання.
{{read_more|Читайте також| 1526, 1323}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram