Перед вами скарбничка з приказками й прислів'ями про рідну мову. Вони втілюють красномовність і мудрість народу, засвідчують його ставлення до своєї мови.
Байка байкою, а борщ стигне. Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. Без мови немає нації. Бесіди багато, а розуму мало. Більше діла — менше слів. Будь господарем своєму слову. Від красних слів язик не відсохне. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від теплого слова і лід розмерзається. Від слова і кров кипить. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Вовка ноги годують, а людину слово. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре слово коле не гірше ножа. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Де нема мови, там нема і життя. Де слово, там і діло. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Держи хліб на обід, а слово — на одвіт. Діла говорять голосніше, як слова. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і у двері не ввійдеш. Дурний язик — голові не приятель. Дурний язик попереду розуму біжить. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. За словом в кишеню не полізе. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. Знання — це коріння, а слово — квітка. І від солодких слів буває гірко. Кажи не кажи, а своє слово держи. Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — двері відчиняє. Красне слово — золотий ключ. Красномовство не завжди правдиве. Краще одне мудре слово, ніж сто пустих. Краще переконувати словами, як кулаками. Лагідне слово робить дива. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. Ласкаве слово — що весняний день. Ліпше переконувати словами, як кулаками. Мова — вінець національної гідності. Мова — душа народу. Мова — коріння культури. Мова вуст — багатство душі. Мовивши слово, треба бути йому паном. Мудре слово важить більше за золото. Мудрість народу в його мові ховається. М’які слова і камінь крушать. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. На ласкаве слово не піддавайся. Не все те правда, що сказано. Не викидай слів на вітер. Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. Не кидай слова на вітер. Не кидай словами, як пес хвостом. Не можна двома язиками правду говорити. Не так він добре діє, як говорить. Не так хутко діється, як хутко говориться. Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. Не те золото, що блищить, а те слово, що змістом багате. Не те страшне, що язиком сказано. Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. Один мудрий вчинок краще за тисячу красивих слів. Перше погадай, потім повідай. Погане слово краще залишити в роті. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Пусті слова, правди в них нема. Рана загоїться, зле слово — ніколи. Рідна мова — найдорожче багатство. Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. Рідна мова — серце народу. Рідна мова – це музика й малювання душі людської. Розумна мова — добрий друг. Слова пристають, як горох до стінки. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово — зброя без пороху. Слово — ключ до серця. Слово — найміцніша зброя. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Слово — сила і міць. Слово — як птах, відпустиш — не спіймаєш. Слово без діла — порожній звук. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово лікує, слово ранить. Слово може врятувати, а може й знищити. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово мудрого — золото в скарбниці. Слово старше, ніж гроші. Так говорить, наче з писаного читає. Тихе слово сильніше гучного крику. У кого рідна мова, в того й душа здорова. Удар забувається, а слово пам’ятається.{{read_more|Читайте також| 2982, 4465}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram