Osvitanova.com.ua

Перед вами скарбничка з приказками й прислів'ями про рідну мову. Вони втілюють красномовність і мудрість народу, засвідчують його ставлення до своєї мови.  

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова – це музика й малювання душі людської. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. Будь господарем своєму слову. Мовивши слово, треба бути йому паном. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб'єш, а лихим і у двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. І від солодких слів буває гірко. Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — золотий ключ. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. Краще переконувати словами, як кулаками. М'які слова і камінь крушать. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. Не кидай слова на вітер. Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш. Слова пристають, як горох до стінки. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до ради, а руки — до звади. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші. Удар забувається, а слово пам'ятається. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Чиєсь одне слово губить діло. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. Як овечка: не мовить ні словечка. Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. Бесіди багато, а розуму мало. Перше погадай, потім повідай. Що кому треба, той про те й теребить. Байка байкою, а борщ стигне. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. Дурний язик попереду розуму біжить. Дурний язик — голові не приятель. Будь господарем своєму слову. Від солодких слів кислиці не посолодшають. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. Від теплого слова і лід розмерзається. Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. Впік мене тим словом, не треба й вогню. Гостре словечко коле сердечко. Де мало слів, там більше правди. Держи хліб на обід, а слово — на одвіт. Діла говорять голосніше, як слова. Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. Добре слово краще, ніж готові гроші. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і у двері не ввійдеш. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. За словом в кишеню не полізе. З пісні слова не викидають і свого не вставляють. Кажи не кажи, а своє слово держи. Коли б твоє слово та богові в вухо. Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе. Кого слова не беруть, з того шкуру деруть. Коня керують уздами, а чоловіка — словами. Красне слово — золотий ключ. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів. Ласкаве слово — що весняний день. Ліпше переконувати словами, як кулаками. М’які слова і камінь крушать. На його слові можна мур мурувати. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. Набалакала много, та нема нічого з того. Не так то він діє, як тим словом сіє. Шабля ранить тіло, а слово — душу. Пусті слова, правди в них нема. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Слово — вітер, письмо — грунт. Слово до слова — зложиться мова. Слово може врятувати людину, слово може і вбити. Слово старше, ніж гроші. Так говорить, наче з писаного читає. Удар забувається, а слово пам’ятається. Холодним словом серце не запалиш. Хоч чоловік і вбогий, та слово в нього чисте. Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажав. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

{{read_more|Читайте також| 2982, 4465}}

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram 

Поширити у соц. мережах: