Процес мотивації дитини до навчання – це щоденна робота дорослих, в першу чергу батьків. Це постійне психологічне включення в життя дитини, в її інтереси та прагнення. Психологиня Світлана Вавілова записала 10 основних способів, які допоможуть батькам вплинути на бажання підлітків вчитися.
Як довго б у вас вистачило запалу і мотивації намагатися дострибнути до планки, яка встановлена об'єктивно вище ваших можливостей? Щоб ви відчували працюючи на межі своїх сил кожен день? А якби при цьому ви ще й постійно відчували б, що не виправдовуєте очікування своїх близьких? Пам'ятайте, дитина це насамперед особистість, а не об'єкт для задоволення ваших амбіцій. Якщо небажання дитини вчитися обумовлено дуже високим навантаженням – його необхідно знизити і надати можливість для дотримання балансу між відпочинком і навчанням.
Одна з причин, через які підліткам важко вчитися, – дефіцит йоду. Йод не виробляється в організмі, не накопичується, він кожен день повинен надходити з їжею і витрачатися на синтез гормонів щитоподібної залози. Ці гормони регулюють роботу всіх систем організму, в першу чергу, центральної нервової системи. Дефіцит гормонів – знижується пам'ять, погіршується наочно-образне мислення, розсіюється увага.
Підліткам йоду потрібно більше, оскільки у них дуже висока швидкість всіх обмінних процесів. Одна з причин ліні та стомлюваності – це знову-таки брак йоду, який визначає не тільки інтелектуальну працездатність, але і фізичну. Використовуйте йодовану сіль. І добре б проконсультуватися з лікарем за допомогою яких препаратів і в якому дозуванні можна заповнити потребу організму в йоді.
Захоплюється комп'ютерами? Запишіть на комп'ютерні курси. Подобається хімія? Придбайте спеціальну літературу і ставте разом досліди в домашніх умовах. Любить експериментувати в одязі? Віддайте на гурток стилю і дизайну. Легко дається вивчення іноземних мов? Дивіться фільми в оригінальній озвучці.
Підштовхніть дитину до того, щоб вийти за рамки шкільної програми та дізнатися про предмет її інтересу більше. Інтернет на допомогу – читайте щось, що покаже школяреві його улюблений предмет з іншого боку, ходіть разом на публічні лекції, виставки щодо цікавої дитині тематиці. А після обов'язково обговорюйте враження.
Підліток хоче жити, а не готуватися до життя. Пам'ятайте, що рушійною мотивацією до процесу навчання є інтерес до нього, розуміння, навіщо воно потрібно і задоволення від проміжних результатів. Щоб це сталося, важливо так організувати життя навколо предмета пізнання, щоб ця діяльність не обмежилася гуртком, книжкою чи репетитором. Це повинне бути справжнє життя – з емоціями, з працею, з подоланням перешкод, з реальною діяльністю, відповідальністю і результатом, оцінюваним ровесниками й експертами. Підліток повинен усвідомити цінність навчання. Сам. По-справжньому.
Ніколи не відмахуйтесь від її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Використовуйте будь-які джерела для натхнення: навколишнє середовище, автобіографії великих людей, досвід друзів і знайомих, які досягли успіхів у області, що цікавить дитину. Детально і з цікавістю відповідаючи на всі її питання, ви формуєте в дитини установку, що процес пізнання нового – це цікаво, важливо, і ви, як батьки, це заохочуєте.
Вже давно відомий той факт, що дитина може успішно вчитися тільки там, де вона відчуває себе в безпеці. Дослідження показали, що чим комфортніше психологічний клімат в класі, тим вище успішність його учнів. Під шкільним психологічним кліматом мається на увазі цілий комплекс параметрів.
Серед них – стиль спілкування між дітьми й педагогами, ставлення учнів один до одного, задоволеність вчителів своєю роботою і їх очікування щодо успіхів учнів. Тому рука батьків повинна постійно лежати на пульсі й моніторити психологічний стан вашої дитини у зв'язку з атмосферою в школі. Для цього, як мінімум, відвідуйте батьківські збори й розмовляйте зі своєю дитиною не тільки про оцінки й домашні завдання, а й про те, як складаються її стосунки з вчителями та дітьми в класі, щоб вчасно підказати, захистити або підбадьорити.
І не порівнюйте успіхи дитини з братом чи сестрою або однокласниками. Запам'ятайте: у будь-якій ситуації ви – її союзник. Обов'язково хваліть за хороші оцінки – створюйте позитивне підкріплення. Про погані цікавтеся: що завадило зробити краще. Потрібна допомога – допоможіть, але в рамках розумного. Погодьтеся, «допоможи» і «зроби за мене» - різні речі. Знайдіть правильний баланс схвалення і контролю.
Так-так, в цьому випадку часто допомагає трудотерапія. Наприклад, влітку можна дати вашій дитині можливість попрацювати розповсюджувачем рекламних листівок або кур'єром. Як годиться – 8 годин на день і зі стандартною (смішною) зарплатою. «Хочеш так все життя працювати й копійки рахувати? Можеш більше не вчитися». А далі нехай думає. Багатьох такий досвід мотивує взятися за голову.
Діти дивляться на нас і, свідомо чи ні, копіюють нашу поведінку і привласнюють наші цінності. Нехай ваша дитина бачить, що ви постійно прагнете до отримання нових знань, розширення свого досвіду, підвищення кваліфікації та вдосконалення різних навичок. А головне, що все це приносить вам задоволення і безпосередньо впливає на якість вашого життя. Станьте прикладом в тому, що ви хочете домогтися від вашої дитини.
Тільки внутрішньо урівноважений дорослий може служити позитивним прикладом і надійною опорою для своєї дитини, надихнути її й змусити повірити у свої сили, допомогти прожити непростий період підліткового віку.
Намагайтеся не думати про глобальні катастрофи в перспективі: «стане наркоманом», «піде працювати двірником і т. д.» Розглядайте кожен конкретний день, плюси й мінуси вашого спілкування сьогодні. І обговорюйте їх, зберігаючи повагу один до одного.
І пам'ятайте, школа рано чи пізно закінчиться, а ваші стосунки з дитиною на все життя...
{{read_more|Читайте також| 4826, 4339}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram