Напевно, всі батьки хочуть, щоб їхні діти виросли успішними – не обов'язково багатими і знаменитими, а тими людьми, які доcягають своїх цілей і впевнено йдуть до своїх цілей. Гарвардський професор Рональд Фергюсон вирішив вивчити, як батьківський стиль виховання пов'язаний з успіхом дітей в майбутньому.
Виявилося, що батьки успішних людей (наприклад, молодих політиків або генеральних директорів великих корпорацій) дотримуються приблизно одних і тих же батьківських стратегій, відіграють в житті своїх дітей вісім різних ролей.
Ми не знаємо, чи допоможуть вам результати цього дослідження виростити нового Ілона Маска або ще кого-небудь дуже успішного, але, здається, всі вісім ролей непогано описують, які функції виконують батьки на різних етапах життя своєї дитини.
Батьки відіграють цю роль, коли прагнуть заохотити свою дитину до навчання і вирішення різних завдань ще до того, як вона піде у школу. Фергюсон відзначає, що це найважливіша роль з восьми перерахованих. За його словами, діти, чиї батьки справилися з цією роллю, вміють зчитувати схвалення їх академічних успіхів вчителями або наставниками і отримують від цього задоволення.
Батьки в цій ролі стежать за умовами, в яких розвивається їх дитина, перевіряє, щоб у неї було все необхідне, і втручається, коли щось йде не так. Ця функція відрізняється від того, що роблять «батьки-гелікоптери», які, згідно з Фергюсону, «так сильно залучені в життя своїх дітей, що не залишають їм можливості побудувати власні взаємини, навчитися відповідати за себе і усвідомити власні інтереси».
Ця роль трохи схожа на попередню. В ній батьки стежать за тим, що вони не пропускають жодної можливості зробити життя їхньої дитини краще, і навіть нестача ресурсів не здатна їм у цьому перешкодити. «Батьки можуть жити в злиднях, але якщо їм підвертається можливість, яка, на їхню думку, необхідна їх дитині для навчання або життя, вони в коржик розіб'ються, аби її отримати», – каже Фергюсон.
Читайте також Соблазнение жизнью, или Где рождается успех ребенка
Ця роль полягає в тому, щоб відкрити дитині якомога більше знань про світ. Батьки-відкривачі водять дітей у музеї, бібліотеки, галереї – в будь-які місця, які допоможуть їм розширити кругозір. Також вони знайомлять дітей з цікавими людьми, з яких їм захочеться брати приклад.
За словами Фергюсона, це друга за значимістю роль, оскільки вона допомагає дітям знайти мету в житті. Батьки-філософи задають дітям складні питання і відповідають на будь-які питання дітей. При цьому вони ніколи не недооцінюють здібності дітей до пізнання світу і розуміння різних складних феноменів.
Тут мова йде про класичне рольове моделювання, коли батьки особистим прикладом моделюють поведінку, яку вони очікують від своїх дітей. Батькам в цій ролі важливо змоделювати ті цінності, які у них в пріоритеті, і передати ці цінності своїм дітям.
Читайте також 6 вредных родительских советов, которые отдаляют детей от успеха
Батьки-переговорники вчать дітей відстоювати свої погляди і інтереси, і робити це з повагою і з гідністю, особливо перед очима авторитетів.
Фергюсон описує цю роль як «батьківський голос, який залишається в голові дитини після того, як він покинув рідну домівку, і допомагає йому справлятися з різними ситуаціями у дорослому житті».
Фергюсон переконаний, що найголовнішою батьківською якістю є бажання і настрій бути відмінними батьками своєї дитини, яка і повинна дати їм сили, достатні для того, щоб вправно жонглювати усіма цими ролями в процесі виховання.
Іншими словами, якщо ви маєте намір стати хорошими батьками своїй в майбутньому успішній дитині – то ви вже на вірному шляху.
Photo by Direct Media from StockSnap
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram