Учениця 8 класу ліцею Educator в рамках журналістського клубу ліцею написала статтю про толерантність, яку приурочила до Всесвітнього дня толерантності (16 листопада). «Освіта Нова» з задоволенням публікує допис і просить підтримати лайком і репостом юну журналістку. 

Толерантність – це в першу чергу повага до поглядів іншої людини. Взагалі, у різних мовах значення цього слова різне, але всі значення об’єднує повага та здатність прийняти іншу людину.

Існує всього 10 видів толерантності:

  • міжособистісна,
  • міжкультурна,
  • міжетнічна,
  • професійна,
  • управлінська,
  • між поколіннями,
  • гендерна,
  • соціально-економічна,
  • міжконфесійна та
  • політична.

Всі види толерантності об’єднуються в три великих блоки. В перший входять біологічно обумовлені, які стосуються статевих чи соціальних особливостей людини. За «законами» толерантності ми повинні поважати один одного, незважаючи на особливості, які, до речі, й роблять нас індивідуальними.

В другому блоці знаходяться культурно обумовлені види, пов'язані з повагою до людини як до представника того чи іншого етносу чи віросповідання.

Третій блок складається з соціально обумовлених видів, які стосуються поважного ставлення до людей будь-якої професії та будь-яких політичних поглядів.

Бути толерантним не означає завжди підтримувати когось і переступати через себе, коли щось не подобається. У людини повинна бути власна думка. Бути інтолерантним значить дещо інше, наприклад, елементарна неповага та агресивне ставлення до людей нетрадиційної орієнтації. 

До інтолерантності відносяться переслідування та погрожування, а також прояви расизму, етноцентризму, націоналізму, експлуатації та фашизму.

Інтолерантні люди оцінюють людей через призму своїх цінностей та інтересів, вони впевнені, що якщо люди притримуються іншої думки, то неправі. З людьми, що не сприймають думку інших спілкуватися дуже складно. Як і пояснювати, що ставитися з неповагою до людей, які мають свої особливості – соціальні, культурні чи біологічні, не нормально. 

На мою думку, інтолерантність – дуже поширена проблема. Хотілося б вірити, що люди стали добріше один до одного, що вже не так багато злості та неадекватних випадків у світі. Але кожного дня життєві ситуації говорять нам про те, що гомофобія, расизм і націоналізм ще дуже-дуже поширені.

Я дуже вдячна людям, які намагаються зрозуміти один одного. Мені приємно, що все ж таки є такі люди.

Давайте будемо толерантними і будемо піклуватись один про одного.