Учениця 8 класу ліцею Educator в рамках журналістського клубу ліцею написала статтю про толерантність, яку приурочила до Всесвітнього дня толерантності (16 листопада). «Освіта Нова» з задоволенням публікує допис і просить підтримати лайком і репостом юну журналістку.
Толерантність – це в першу чергу повага до поглядів іншої людини. Взагалі, у різних мовах значення цього слова різне, але всі значення об’єднує повага та здатність прийняти іншу людину.
Існує всього 10 видів толерантності:
- міжособистісна,
- міжкультурна,
- міжетнічна,
- професійна,
- управлінська,
- між поколіннями,
- гендерна,
- соціально-економічна,
- міжконфесійна та
- політична.
Всі види толерантності об’єднуються в три великих блоки. В перший входять біологічно обумовлені, які стосуються статевих чи соціальних особливостей людини. За «законами» толерантності ми повинні поважати один одного, незважаючи на особливості, які, до речі, й роблять нас індивідуальними.
В другому блоці знаходяться культурно обумовлені види, пов'язані з повагою до людини як до представника того чи іншого етносу чи віросповідання.
Третій блок складається з соціально обумовлених видів, які стосуються поважного ставлення до людей будь-якої професії та будь-яких політичних поглядів.
Бути толерантним не означає завжди підтримувати когось і переступати через себе, коли щось не подобається. У людини повинна бути власна думка. Бути інтолерантним значить дещо інше, наприклад, елементарна неповага та агресивне ставлення до людей нетрадиційної орієнтації.
До інтолерантності відносяться переслідування та погрожування, а також прояви расизму, етноцентризму, націоналізму, експлуатації та фашизму.
Інтолерантні люди оцінюють людей через призму своїх цінностей та інтересів, вони впевнені, що якщо люди притримуються іншої думки, то неправі. З людьми, що не сприймають думку інших спілкуватися дуже складно. Як і пояснювати, що ставитися з неповагою до людей, які мають свої особливості – соціальні, культурні чи біологічні, не нормально.
На мою думку, інтолерантність – дуже поширена проблема. Хотілося б вірити, що люди стали добріше один до одного, що вже не так багато злості та неадекватних випадків у світі. Але кожного дня життєві ситуації говорять нам про те, що гомофобія, расизм і націоналізм ще дуже-дуже поширені.
Я дуже вдячна людям, які намагаються зрозуміти один одного. Мені приємно, що все ж таки є такі люди.
Давайте будемо толерантними і будемо піклуватись один про одного.
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.