У соцмережах учасники освітнього процесу активно обговорюють нестачу техніки та інтернету для забезпечення дистанційного навчання. Вчитель інформатики та громадський діяч, Євгеній Козолуп вже коментував ситуацію зі змішаним навчанням, не залишив без уваги і нерозуміння деякими освітянами суті дистанійного навчання. Ось що він написав на свої сторінці в Фейсбуці.

Скільки б ви не удобрювали піщану пустелю, картопля там рости не буде!

Не важливо, наскільки потужне технічне забезпечення матиме навчальний заклад, якщо немає чіткої системи, за якою ця техніка зможе конвертуватися в якісні знання.

Останні кілька тижнів я тільки й читаю про страждання всіх від нестачі техніки та Інтернету для нормальної роботи в період дистанційного навчання, а згодом і похвали т. в. о міністра в свою адресу буцімто «Ми виділили якісь там мільйони (чи не мільйони) на вебкамери, ми такі молодці!». Хтозна, що робити з тими вебкамерами (яких так і немає в повному обсязі, до речі), якщо вже точно зрозуміло, що всі уроки неможливо перенести в онлайн. Але нехай буде.

На моє здивування, так мало людей зрозуміло, що проводити уроки за тим самим розкладом та навчальними планами (тільки онлайн) — ніяк не пов'язано із правильною організацією дистанційного навчання.

Це обумовлено десятками факторів:

- норми використання комп'ютерів учнями школи (орієнтовний час перебування та роботи за робочим місцем);
- звичний розклад занять, що не передбачає деякі технічні аспекти онлайн-навчання;
- неможливість використання більшості очних форм передачі та засвоєння знань;
- відсутність повноцінної комунікації між учасниками освітнього процесу і т. д.

Думаю, що ці проблеми всі вже встигли обговорити, тому продовжувати не будемо.

Що важливо, то це напрацювати систему, за якою можливо навіть при мінімальному технічному забезпеченні, середній швидкості Інтернету та при рухомому розкладі організувати якісний освітній процес.

1. Почнемо в першу чергу з того, що проводити кожен свій урок онлайн НЕ ПОТРІБНО!

Онлайн-конференція в Google Meet чи Zoom є чудовою можливістю учням поспілкуватися з вчителем, отримати консультацію та відповіді на свої запитання. А от проводити лекції у форматі онлайн не потрібно. Який сенс в тому, що учні просто тихо сидять і слухають розповідь вчителя?! Адже в більшості випадків питання виникають вже під час самостійного опрацювання теми та виконання завдань. Тому замість онлайн включення запишіть свій урок на камеру телефону, зробіть знімок екрану комп'ютера через Bandicam або створіть відео з презентації Microsoft Power Point.

Читайте також: Як записати відео з екрану комп’ютера: 3 способи

2. Відійдіть від класно-урочної системи навчання. Забудьте ви про той розклад. Хоч на хвилинку!

В онлайні у нас немає уроків та класів. Дистанційне навчання має відбуватися за системою блоків, коли ви розбиваєте свій навчальний план на блоки (наприклад, тижні). Кожен тиждень ви можете наповнити відеоуроками, інтерактивними вправами до них (наприклад із сайту Learningapps) та завданням на оцінку (наприклад, тестом чи практичними вправами). По часу відео не повинні бути довшими за 7-10 хвилин, а між кожним відео має бути інтерактивна вправа.

Читайте також Корисні сервіси для створення презентацій

Таким чином учень сам визначить, коли йому зручно переглянути відео та виконати вправи, при цьому йому не буде нудно постійно сидіти та слухати вас. Відео можна відмотати або зупинити та переглянути ще раз. Розрахуйте, скільки таких відео та вправ ви можете створити для учнів з урахуванням кількості урок на тиждень та часу, який би учні використали для виконання домашнього завдання. І що є найважливішим в цьому, матеріали бажано публікувати раз на тиждень. Тоді учні будуть чітко орієнтуватися в обсязі роботи, а не шокуватися тим, що ви кожного дня все підкидаєте і підкидаєте завдання. Ну і визначайте чіткі граничні терміни здачі.

3. Час від часу організовуйте індивідуальні або групові онлайн-консультації за допомогою Google Meet.

На таких зустрічах можна обговорити успіхи учнів у виконанні завдань та відповісти на їхні питання. Повірте, такі 10-20-хвилинні зустрічі набагато ефективніші ніж 45-хвилинні онлайн-уроки.

Читайте також 5 програм для створення відеопрезентації

4. Проводьте підсумковий контроль у різних формах та поєднуйте їх.

До того ж ви можете розділити підсумковий контроль на синхронну та асинхронну частину. Наприклад, тестові завдання та усний онлайн-захист, обговорення завдань. Або розробіть індивідуальні практичні завдання на виконання яких у дітей буде обмежений час. В такому випадку знайти відповіді в Інтернеті — як шукати голку в стозі сіну. А особливо, я люблю математичні вправи, в яких вхідними даними є параметр, який замінюється на дату народження або порядковий номер дитини. Найголовніше в оцінюванні – не позбавити дитину можливості списати, а перевірити рівень її знань та вмінь. Хороший учитель може це зробити просто поспілкувавшись з учнем сам на сам.

Читайте також: 15 цифрових інструментів для формативного оцінювання учнів

Я хочу сказати, не потрібно хапатися за гучні заяви та заголовки. Будь-що можливо, якщо до цього підійти системно та з порозумінням. На жаль, життя не буде таким, яким було раніше і треба вже готуватися до великої реформи освіти, яка рано чи пізно настане.

Ну і хочу сказати, що мої поради — це не ноу-хау, а результат багаторічної роботи найкрутіших українських та всесвітніх проєктів з онлайн-освіти (ну і мій досвід роботи в школі). В тому числі, так організована робота на Prometheus, на якому, до речі, є курс з організації онлайн-навчання і якщо ви хочете вибудуватися власну, але правильну структуру дистанційної освіти у своєму закладі, дуже рекомендую його пройти.

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram