Кабмін затвердив новий державний стандарт базової середньої освіти, за яким учні навчатимуться з 2022 року. По суті, це продовження реформи НУШ української школи у наступних класах. Упродовж наступного року має розпочатися підготовка до впровадження нового стандарт, повідомляє Ukrinform.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про рекордні видатки на освіту в проекті Держбюджету на 2021 рік. «На 34 млрд грн більше для освітньої сфери, ніж цього року. Це рекордні 159 млрд грн для Міністерства освіти і науки, з яких 1,4 млрд грн буде виділено для програми «Нова українська школа», – наголосив глава уряду.

Освітня реформа уже зарекомендувала себе у початкових класах – батьки школярів дружно відмічають, що дітям дійсно стало цікаво на уроках, навчання перестало бути відірваним від реального життя, а школа стала більш дружнім середовищем. Згідно з дослідженням, проведеним у 2019 році, більше половини батьків підтримують реформу НУШ, і серед поінформованих про реформу підтримка сягає 80 %. Тепер подібних змін очікують і в середній школі.

Школа даватиме нові вміння, що відповідають 21 століттю

Одна з основних цілей «Нової української школи» – дати дітям не лише загальні знання, а й навички, як ці знання застосувати. Власне стандарт середньої освіти якраз потрібен для того, щоб окреслити, якими мають бути очікувані результати від навчання у середній школі. Поєднання знань із вмінням їх застосувати називається компетентностями – ними має володіти учень після закінчення навчання. Їх, як і в початковій школі, визначено 11:

  • Вільне володіння державною мовою;
  • Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою;
  • Здатність спілкуватися іноземними мовами;
  • Математична;
  • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • Інноваційність;
  • Екологічна;
  • Інформаційно-комунікаційна;
  • Навчання впродовж життя;
  • Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, добробуту та здорового способу життя, нетерпимості до проявів корупції;
  • Культурна;
  • Підприємливість і фінансова грамотність.

Також стандарт вводить таке поняття як наскрізні вміння – вони є спільними для всіх компетентностей. Це, по суті, навички, якими має володіти людина 21 століття. Окрім стандартних, як от уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, тепер школярів навчатимуть керувати емоціями, оцінювати ризики та приймати рішення, розв'язувати проблеми та співпрацювати з іншими. Наприклад, уміння керувати емоціями передбачає, що дитина буде здатною розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати. Тобто по суті, дітей навчатимуть розвивати емоційний інтелект, який, як вважають деякі сучасні науковці, навіть важливіший для успіху в житті, ніж рівень IQ.

Що ж, звучить надихаюче. Авторка, яка 10 років тому закінчила школу, може сказати, що саме такі уміння свого часу хотілося б опанувати, тож по-хорошому заздрить нинішнім школярам. Хоч звісно, ми розуміємо, що велику роль у цьому відіграватиме бажання учителів теж змінюватися, іти в ногу з часом.

Читай також 5 фактів про новий професійний стандарт учителя, які має знати кожен педагог

Галузі замість окремих предметів

Щодо інших змін у підходах до навчання, однією з найсуттєвіших буде відсутність звичного поділу на предмети. Натомість виділяються освітні галузі –

  • мовно-літературна (МОВ);
  • математична (МАО);
  • природнича (ПРО);
  • технологічна (ТЕО);
  • інформатична (ІФО);
  • соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);
  • громадянська та історична (ГІО);
  • мистецька (МИО);
  • фізична культура (ФІО).

Тобто йдеться про те, що кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності. Наприклад, опановувати математику або мову можна не лише на уроках з відповідних предметів.

Як це виглядатиме? Експерт Інституту майбутнього Микола Скиба пояснює, що теперішній стандарт виділяє окремо хімію, фізику, біологію як предмети і це означає, що для кожного з них має бути окрема програма. А згідно з новим стандартом, типова програма створюватиметься для всієї галузі, а вже кожна школа вирішуватиме, чи потрібно ділити галузь на окремі предмети чи, приміром, краще поєднати хімію та біологію або хімію та фізику.

«Тяжіння до такого об’єднання подекуди відбувається й зараз. Навіть в теперішньому оновленому стандарті є предмет «Україна. Світова історія», в якому немає поділу на всесвітню історію і історію України. Учням розповідають що відбувалося в 20 столітті у центральній Європі і що в цей же час відбувалося в Україні. У такий спосіб складається більш цілісна картина. Таку саму мету має і об’єднання предметів у галузі», – пояснює експерт.

До речі, переліку предметів у самому стандарті вже й немає – лише опис того, що має вміти учень після освоєння певної галузі знань. Більше конкретики очікується, коли буде створено типову освітню програму для шкіл.

Оцінювання залишиться бальним, але з нюансами

Іще одна суттєва відмінність стандарту – очікування конкретних результатів від навчання (знань і вмінь) не після кожного уроку, а після цілого циклу, який, як правило, буде дворічним. «Це означає, що в один рік може припадати більше теоретичного матеріалу, в інший практичного або навпаки. Крім того, це дозволяє врахувати індивідуальні особливості учнів, коли одні швидше схоплюють матеріал, а інші – повільніше», – пояснює Микола Скиба.

Певних змін має зазнати і підхід до оцінювання, розповів у інтерв’ю керівник робочої групи з розробки стандарту Роман Шиян. За його словами, за появи бального оцінювання в середній школі (у початковій школі НУШ бального оцінювання немає. – Ред.), критично важливо зберегти також і цінність «формувального» оцінювання – тобто відстеження особистісного розвитку учнів. Бальне оцінювання має бути таким, що оцінює «пакет» результатів. «Якщо ми покажемо пакет навчальних результатів із кожної галузі, то це вже не буде так фатально – дістати двійку з української мови. Ти можеш мати вищі досягнення з письма й гірші, наприклад, із читання. А якщо розкласти на конкретні результати, то можна побачити ще й сильні сторони, на яких можна будувати подальшу перспективу. І це також важливо для комунікації з учнем і батьками: тобі треба ось це посилити, а не сказати: “У тебе трійка”», – переконаний Роман Шиян.

Як конкретно виглядатиме нова система, стане відомо згодом, адже лише у лютому має розпочатися розробка критеріїв оцінювання.

Читай також Про стан і стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031​​

«Оцінювання знань все одно залишиться за бальною системою. Тож для тих, хто турбується за оцінки, добра новина у тому, що вони нікуди не зникнуть. Але швидше за все будуть доповнені описовими характеристиками вмінь і навичок. Це не дуже добра новина для педагогів, які муситимуть отримати нову кваліфікацію з такого оцінювання. Але з іншого боку, такий спеціаліст цінуватиметься не лише в школі, а і в компаніях – тобто стиратиметься межа між педагогом і HR-фахівцем (фахівець з управління людськими ресурсами. – Авт.)», – пояснює Микола Скиба.

Але він наголошує: важливі не оцінки, а наявність знань, навичок і ставлення учня до навчання. «Саме це має дати школа, бо інакше молода людина приходить дезорієнтованою у виш, марнує там час, а потім компанія не може прийняти її на роботу. Тому стандарт націлений на те, аби молода людина могла розуміти, для чого їй ці знання, навчатися самостійно проявляти їх на практиці», – підсумовує експерт.

Читай також 15 поширених запитань щодо державного стандарту базової середньої освіти – відповідає МОН

Чому вчителям уже зараз потрібно бути проактивними

Згідно з планами МОНу, освітні програми за оновленим стандартом мають розробити до лютого наступного року, а критерії оцінювання учнів – у лютому-вересні 2021 року. У березні-квітні 2021 року мають підготувати тренерів НУШ до пілотного випробування стандарту. А тренінги для вчителів щодо впровадження стандарту заплановані на червень-серпень 2021 та 2022 років. Цей час, за словами Миколи Скиби, учасникам освітнього процесу потрібно використати максимально ефективно.

«Стандарт може виконувати комунікаційну роль. Тобто до стандарту варто підходити активно – не сприймати як констатацію, а задавати запитання – за яких умов потенціал, закладений в нього, спрацює? І чи на сьогодні існує все необхідне, щоб освітні програми, які будуть створені, були дійсно новим кроком в розвитку системи освіти, а не просто іще одним бюрократичним циклом?» – переконаний експерт. Він також вважає, що педагогам варто ініціювати зміни, зокрема і в системі оплати праці. «Якщо ми кажемо про циклічне навчання, то треба оплачувати не погодинну працю вчителя, а враховувати, що педагогу необхідно зробити, щоб за два роки досягнути поставлених результатів. Адже в реальності це значно більший обсяг роботи», – підсумовує пан Скиба.

На нещодавньому засіданні Кабміну очільник Міністерства освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що на звернення парламентського освітнього комітету була створена робоча група для розробки проєкту Концепції трансформації оплати праці працівників закладів і установ освіти і науки. Хотілося б, аби цю концепцію затвердили все ж до початку реформи середньої школи у 2022 році, адже бажання вчителів ставати кращими має також мотивуватися фінансово.

Читай також Маріанна Луців: «Ми готуємо власників бізнесу і творців свого життя»

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram