Як прищепити добро дитині

Доброта та вміння співчувати — якості, яким неможливо навчитися за підручниками. Це результат сімейного виховання, причому не словами, а вчинками.

В дитинстві я частенько чула від мами історії дітей з інтернатів, дітей, які зростали в сімʼях людей з алкогольною або наркотичною залежністю. Деякий час мама була членом комітету зі справ неповнолітніх і їй доводилося приймати непрості рішення на судах з опіки дітей. Цих історій було багато й, здається, вона проживала кожну з них. Навіть в складні часи ми збирали речі, подарунки, які мама потім розвозила по дитячих домах.

А ще я пам'ятаю, як на допомогу людям завжди приходила бабуся та прабабуся. До бабусі-фельдшера вишиковувалася черга: комусь виміряти тиск, комусь призначити лікування, комусь потеревенити. Прабабуся, яка пройшла крізь голод і війну, ніколи не викидувала крихти зі столу, а годувала голубів біля під'їзду. Пам'ятаю, як часто до нашої квартири на першому поверсі навідувалися роми попросити їжі чи грошей. Я ховалася в спальні й виглядала тишком-нишком. Прабабуся не могла відмовити. Вона витрушувала дрібні гроші, ділилася їжею з холодильника. По місту ходили страшні чутки про крадіжки, але прабабуся, здавалося, нікого не боялася.

Читай також:  Зворотна сторона надмірної любові матері до дитини

Я виросла в середовищі, де благочинність чи допомога іншим не були лише словами. Я виросла на вчинках. Сподіваюся, й мої діти ростуть в такому ж середовищі.

В останні роки я бачила різні країни, не багато й не мало, а 52. Я бачила розкіш, в якій купаються одні, та злидні, які неможливо уявити, в яких живуть інші. Бачила бідних, які примудряються допомагати й ділитися, й багатих, яким завжди мало. Мені пощастило бути знайомою з людьми, які вміють бачити в бізнесі не самоціль, а спосіб заробляти гроші, щоб творити добро. Я, взагалі, вважаю, що бізнес заради бізнесу, — історія короткострокова сьогодні. Хоча б тому, що в цьому не має заряду, іскри.

Дослідження доводять, що щасливими нас роблять зовсім не матеріальні речі, а міцні соціальні зв'язки, добрі вчинки та враження.

Напевно, саме тому й народився мій блокнот Your Right To Be Diary. Як результат зачитаних до дір книжок, десятків курсів, спілкування з людьми різних національностей і віросповідання. Цей блокнот — втілення того, що в будь-якій ситуації, в найпаршивішу кризу, добрі вчинки не лише тримають тебе на плаву, а фактично є щепленням щастя. Він про осмислене ставлення до життя, вдячність, щастя. Він про те, що будь-які зміни потрібно починати з себе. Про моє життєве кредо «Виховуй себе, а не дітей».

Your Right To Be Diary – це 208 сторінок з цитатами, що надихають, щотижневими завданнями та переліком моїх улюблених книг. А ще цей блокнот про доброту до себе, світу, людей, тому що 50 гривень з кожного проданого блокноту я перераховую на добрі проєкти.

Читай також: 

Дізнатися більш детально про мене та замовити блокнот можна на сторінках в Instagram та Facebook.

Робімо добрі справи не лише тоді, коли щось трапляється, а просто тому, що це класно.