Карантин по-французьки: розмова з Оленою Внуковською, директоркою Української паризької школи

«Я кажу, що я – щаслива людина. Це – приватна школа. Ми самі відбираємо дітей до школи… Мені кажуть: «Як вас обожнюють вчителі». І знаєте чому? Бо ця школа є, як закритий клуб… Коли говорять, що «у вас же клієнти, я відповідаю, що у мене немає клієнтів. Я – родина, яка приймає на виховання дітей. Це – школа-пансіон. Діти живуть в родині».

Олена Внуковська ( на фото праворуч)

Перед вами інтерв'ю з Оленою Внуковською, директоркою Української Паризької школи при Франко-Українській асоціації, про ставлення французів до карантину, виклики, які нині постали перед школою, й про те, як сьогодні навчатися вчитися.

Інформаційна довідка:

Українська Паризька школа при Франко-Українській асоціації – це школа, яка працює під керівництвом Міжнародної Української школи Міністерства освіти і науки України та за підтримки посольства України у Французькій Республіці. Учні школи – єдині у Франції, які складають українську державну атестацію й отримують свідоцтва державного зразка України про повну середню освіту. При школі діє також дитячий садок. Олена Внуковська – засновниця й директорка Ecole Ukrainienne de Paris.

Як працює школа під час карантину? 

Школа не зачинена, вона працює онлайн. Цей карантин для нас не новина. Адже напередодні ще був грудень і січень, коли проходили страйки так званих «жовтих жилетів». Ми не працювали в той час. Але потім без вихідних ми пропрацювали цілий лютий, не три суботи на місяць, а п’ять. Ми все наздогнали і тому не переживаємо. Ми знаємо, що даємо завдання і працюємо онлайн.

Що змінилося за цей час в школі? Чи був перехід на онлайн-роботу чимось незвичним?

Наша вчителька історії, Ольга Юріївна, яка зараз у декретній відпустці в Києві, і яка веде нашу сторінку у «Фейсбуці», у викладацькій групі у Вайбері (17 осіб) запропонувала чотири моделі, за якими можна зараз проводити уроки. Кожен обрав зручний для нього варіант. Крім того, з вересня в нас кожен вчитель має свою групу у Вайбері, де спілкується зі своїм класом.

Я, як директор, повідомляю вчителів про роботу школи, і якщо ми з 14-го березня на карантині, то я завчасно попереджаю вчителів про те, що вони мають забезпечити дітей завданнями. І всі працюють.

Які у вас передбачені форми онлайн-навчання?

Мудрий вчитель розуміє, що якщо якийсь з його учнів на уроках нічого не робить, то в онлайні він теж нічого робити не буде. Продуктивно попрацювати онлайн може лише той, хто вже привчився працювати в такому форматі. Тому ми даємо завдання і попереджаємо, що після карантину відбудеться атестація. Опрацювати завдання вони мають обов'язково, самі обирають лише темп і час для занять. Мені здається, це – абсолютно правильно.

Інший момент з батьками, які не знають, що робити вдома з дітьми під час карантину. Я вважаю, що це час для того, щоб побути разом. Ми ж створюємо родину не для того, щоб ходити на роботу і щоб дитиною опікувалася няня, а для того, щоб передати усе, що ти знаєш, своїм дітям. А якщо ми весь час на роботі, ми свої знання передаємо комусь іншому. Найголовніше під час карантину – насолоджуватися тим, що можемо бути поруч з родиною.

Тим часом вчителі почали пропонувати заняття онлайн за гроші. Я сказала: «Ніяких ідей отримати за це гроші». Все відбувається безкоштовно. А потім як? Якщо ми тобі безкоштовно надали освітні послуги, а ти ними не скористався – на атестації буде як буде. Це буде певний відбір. Той, хто зможе його пройти, піде далі, хто ні – залишиться на тому мінімумі, як і був. Про себе кажу, що я – тренер, який також грає. І я бачу, з кого можна виростити чемпіона, а з кого – ні."

Як онлайн-навчання сприйняли учні?

Телебачення постійно транслює передачі на кшталт «Як бути вдома» і «Як виконувати домашні завдання з дітьми». Учитель тільки надсилає ці завдання. Принаймні, у нашому варіанті так. У нас немає відеоуроків.

Ранок французького телебачення починається з новин, вдень обов’язково виступає хтось з провідних фахівців в галузі медицини і розповідає про COVID-19, карантин і пояснює, що і як ми мусимо робити під час таких заходів. Не йдеться про те, що «хочемо чи ні», а робиться акцент на тому, що ми мусимо дотримуватися карантину, і завдяки цьому ми вистоїмо. Так, людина, навіть перебуваючи вдома на самоізоляції, розуміє, що і вона в цей момент – герой, адже такі її дії дають можливість країні пройти достойно цей шлях і, зрештою, гідно вийти з карантину.

Якщо приходить у певний час якась хвороба, вона призупиняє весь організм. І та хвороба, яка прийшла нині в організм «Земля» таки має призупинити його на певний час. Адже ми в безумній гонці уже невідомо куди летимо. Ми ж не встигаємо одне одному зателефонувати, чи зустрітися чи просто усміхнутися… Використайте цей шанс побути поруч зі своїми родинами.

Матеріал підготувала Ольга Світоч, менеджерка з комунікацій ліцею «Educator»

Карантин по-французьки: розмова з Оленою Внуковською, директоркою Української паризької школи