Чи отримають школи якісні підручники

Чи отримають школи якісні підручникиВікторія Войціцька
Голова правління спілки
"Національна Освітня Асоціація"

 

Експерти, які їх оцінюють, помиляються. А може, і навмисне

Процедура експертизи шкільних підручників для 7 класу цілковито повторила «здобутки» експертизи для 3-го. Суб'єктивність, некомпетентність, брак спеціальних знань, умінь та навичок — це лише кілька характеристик висновків експертів, які оцінюють навчальну літературу. То чи можна очікувати високої якості нових підручників, якщо експерти помиляються? Тим паче, якщо помиляються навмисне.

На конкурсі Міністерство освіти і науки відбирало підручники для 7 класу з семи предметів. Три з них потраплять до кожної школи — це історія України, світу та інформатика. Ще чотири нові підручники отримають учні, які вивчають кримськотатарську та українську в школах з польською, румунською, угорською мовами викладання.

Найбільше на конкурс подали підручників зі всесвітньої історії. Чотири із дев’яти відхилили експерти, які оцінювали електронні версії. Із восьми підручників з історії України експерти не підтримали три. І лише три з п’яти підручників з інформатики, на думку експертів, мали би надалі використовуватися у навчальному процесі. Багато це чи мало? Це питання би не постало, якби висновкам експертів можна було беззастережно довіряти.

Єдиними експертами, які можуть неупереджено оцінити якість підручника, залишаються шкільні вчителі

Достатньо прочитати кілька експертних висновків, аби засумніватися у фаховості. І дійти висновку про загальну необ'єктивність процедури експертизи після аналізу решти.

По-перше, не всі експерти готові професійно та об'єктивно оцінювати підручники.

Один із них, наприклад, не обізнаний зі шкільною програмою всесвітньої історії. На його думку, учні лише на сьомий рік навчання вперше прочитають у підручнику слова «гуманізм», «ополчення», «ієрархія», а тому їх слід розтлумачити. Насправді ж, зміст цих понять школярам відомий ще з курсу історії 6 класу. А зміст поняття «цнотливість» навряд чи є великою таємницею для нинішніх підлітків. Проте експерт такого загальнокультурного рівня розвитку сучасної дитини навіть не припускає і знімає бали підручнику.

Інший експерт знижує оцінку підручнику, де автори розмістили QR-посилання на картографічний матеріал, аби зменшити обсяг і вагу книжки. Бо діти, дослівно: «мусять працювати або за комп’ютером, або „псувати“ очі через смартфони». Експерт, як бачимо, не знає, що практичні заняття, узагальнення, тематичні роботи у підручниках уже чотири роки поспіль виносяться у QR-коди, і це не створює жодних проблем на уроках. Це норма для сучасної школи у цифровізованому суспільстві.

До слова, а як учителям показувати учням стінні карти зараз, під час карантину, коли навчальний процес у школі перервано? Фотографувати їх і надсилати у вайбер? Попри все експерти впевнені, що підручник має залишатися «дубовим», скам’янілим засобом навчання, який можливо використовувати лише у класній кімнаті.

Цифрова компетенція експертів — взагалі окреме сумне питання. Один із оцінювачів переконано відхилив підручник з інформатики, адже по ньому неможливо виконати завдання з практичної роботи, а саме створити електронну скриньку на поштовому сервері gmail.com, оформити та надіслати листа зі вкладеним графічним файлом кільком адресатам. На його думку, у класі за один урок з одної ІР-адреси на gmail.com можна зареєструвати не більше трьох акаунтів за добу.

Знаєте, що відповіла служба підтримки Google на запит, чи можливо виконати це завдання? Процитую: «Жодних проблем, якщо ви не створюєте 150 персональних акаунтів за секунду». Власне, це все, що варто знати про компетентність експертів підручників із інформатики.

По-друге, довіри до висновків експертів немає, бо невідомо, хто їх узагалі писав.

За правилами проведення експертизи, висновки експертів знеособлені. У конкурсі підручників для 3 класу кожен експерт писав їх під окремим шифром: 0141, 0145 тощо. У конкурсі підручників для 7 класу висновки експертів просто пронумеровані: експерт 1, експерт 2 і так далі.

Зрештою, навіть у такому вигляді експертні висновки мали би бути обґрунтованими, розгорнутими, з урахуванням усіх переваг, помилок та недоліків підручників. Бо кожен із них — унікальний, авторський продукт. А от самі експертні висновки унікальними чомусь не є. Однакові за змістом: твердження у них повторюються надто часто.

Ми скористалися сервісом Unicheck, який дозволяє перевірити текст на ознаки плагіату, «прогнали» через нього експертні висновки на підручники з інформатики. І ось що отримали.

У висновках психолого-педагогічної експертизи на підручники під шифрами 70 303, 70 304 та 70 305 збіги фрагментів тексту сягають 70, 63 та 53% відповідно. Висновки науково-методичної експертизи експертів 3 і 5 на підручник під шифром 70 301 збігаються на 86%. Висновки науково-методичної експертизи експертів 3 і 4 на підручник під шифром 70 303 — на 92%. «Рекордсменом» є експерт 3, який здійснював науково-методичну експертизу підручника під шифром 70 302. Його висновок містить 97% тексту, який повторюється у інших висновках.

При цьому, підручники під шифрами 70 302, 70 303 та 70 305 отримали високі бали й пройшли у наступний етап конкурсу, а 70 301 та 70 304 — відхилені.

Отже, експерти списують одне в одного? Якщо так, то це порушення ключових принципів проведення експертизи — конфіденційності, незалежності, об'єктивності та неупередженості.

А якщо експерт за переписаний з «темника» висновок ще й отримав винагороду в кілька тисяч гривень (проведення експертизи підручників відбувається коштом авторів), то це — профанація самої процедури оцінювання. З масою порушень, які вже мають системний характер, вважати експертизу об'єктивною та справедливою не можна. Відтак у комісії є всі підстави задовольнити апеляції авторів і допустити підручники до наступного етапу — вибору вчителями.

Допоки Міністерство освіти і науки не налагодить фахову експертизу підручників, єдиними експертами, які можуть неупереджено оцінити якість підручника, залишаються шкільні вчителі. Вони не аноніми, постійно на видноті, мають довіру учнів — і з ними не домовишся.