25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський народилася Леся Українка (Лариса Косач) – славетна українська письменниця, поетеса і громадський діяч. Давайте у цей день пригадаємо її непростий життєвий шлях і творчий спадок. 

Її мати – письменниця Олена Пчілка, батько – Петро Антонович Косач – юрист. Вони багато уваги приділяли освіті дітей, розвивали цікавість до літератури та мистецтва, вивчення мов, перекладацької роботи. Батько багато читав дітям, але своїх ідей їм не нав'язував. 

Леся навчилася читати в 4 роки, у 5 – почала писати драматичні твори, у 6 – вишивати. Леся, яка жодного дня не була у школі, знала 9 мов, розумілася на літературі, історії і філософії. У 5 років мама подарувала їй рояль, а в 9 вона захворіла на туберкольоз кісток, і хвороба прикувала її до ліжка. Лежати доводилося в ліжку із загіпсованими руками і ногами впродовж кількох місяців. Вона слухала, як грає на фортепіано її тітка і вільною від гіпсу ніжкою відбивала такт.

Якби не хвороба, вона б стала композитором. На Водохреща у 1881 році, коли їй було 9, вона пішла на Стир подивитися, як святять воду. Людей зібралося багато і поверх льоду стала набиратися вода. Леся була взута у валянки, які промокли, через це у неї дуже змерзли ноги. Від крижаної води розвинувся туберкульоз кістки, з яким вона воювала впродовж 30 років. 

У цьому відео ви побачите, якою вона була насправді – сильною, талановитою і пристрасною жінкою, не такою як всі.