У багатьох саме слово «самодисципліна» асоціюється зі стражданнями, нудьгою та обмеженнями, з почуттям провини та невиконаними обіцянками самому собі на минулий рік. Що ж, наша пострадянська культура, замішана на почутті обов’язку, провини та страху, не надто допомагає розвивати у собі цю навичку. Проте відомо, що через позитивну мотивацію, уважність та повагу до себе можна досягти набагато більшого. Вам здається – це просто гарні слова?
Ось, наприклад, що думає про самодисципліну олімпійська спортсменка та коуч Інга Стасюліоніте:
Дисципліна – це щастя і свобода. Вона дає змогу робити саме те, що вам хочеться, тому що ви знаєте, що за допомогою дисципліни ви можете досягти чого завгодно. Дисципліна навчає контролювати свої думки, залишатися щасливим у будь-якій ситуації, візуалізуючи позитивну картину свого майбутнього. Вона допомагає розбудувати впевненість у собі, фізичну та духовну силу, надихає розвиватися. А з розвитком приходить здатність глибше розуміти життя і насолоджуватися ним. Будь хто може розвити цю навичку, це не магічне «щось» для обраних.
Незвичайний погляд, правда?
Цікаво ще те, що наукові дослідження свідчать: самодисципліновані люди більш щасливі. Усе через те, що їм не доводиться кожного разу вирішувати «чи з’їсти ще шматочок пирога, чи вставати о восьмій» – вони роблять це автоматично, уникаючи безкінечних сумнівів та докорів сумління. Постійна внутрішня боротьба та необхідність приймати рішення, нехай і дрібні, дуже втомлюють. Натомість, коли ви маєте чітке уявлення про своє харчування та звички – ви вирішуєте це автоматично.
Тож ми зібрали для вас найкращі поради від Дипа Пателя, автора книги “Притча про рознощика газет: 11 принципів успіху”, автора статей на Forbs і успішного бізнесмена, та олімпійської чемпіонки. Почнемо!
Перш за все, визначтеся, яку саме навичку, максимум – дві, ви хотіли б у собі виховати. Одразу стати дисциплінованим у всьому навряд чи вдасться. Варто відповісти собі на питання: «Чому насправді я цього хочу? Чи справді це моя мета? Нащо мені це?». Якщо у вас є чіткі, мотивуючі відповіді на ці питання – можна сміливо рухатися далі, адже надихаюча мотивація – запорука того, що ви не кинете затію на півдороги, через брак розуміння того, навіщо ви взагалі це робите.
Для того, аби це зробити, вам потрібно розуміти ваші слабкі сторони та визначити тригери, що спокушають знову і знову відмовлятися від мети. Важливо зрозуміти чому певні обставини ускладнюють дотримання цілі. Наприклад, наявність «шоколадної схованки» у шафі під коробками своїм існуванням дуже шкодить вашій меті здорово харчуватися. І не тому, що ви погана, слабка чи жалюгідна людина, а тому що це логічно і нормально! Ваше завдання – усунути ці тригери, створити для себе сприятливі умови.
Хочете зайнятися спортом? Подумайте, яким саме спортом вам би хотілося займатися. Якщо вам не подобаються самостійні тренування у спортзалі – не треба себе змушувати і картати за це! Можливо, варто лише пошукати приємну компанію або винайняти тренера.
Ми діємо у відповідності до своїх внутрішніх переконань про самих себе. Наприклад – «я солодун і не можу встояти перед десертом», «я ненавиджу спорт і люблю повалятися у ліжку до пізна». Якщо ви хочете зрушити з місця і полегшити собі перехід до нового способу життя – змініть образ у своїй голові. Як? Шляхом повторів. Кожного разу, коли ви займаєтеся спортом або готуєте нову корисну страву, кажіть собі: «Я – людина, яка готує здорову їжу вдома», «Я – людина, що їсть солодке раз на тиждень», «Я людина – що встає зранку, я – жайворонок». Тільки так ви зможете довго, а може і завжди, дотримуватися прийнятого нового образу.
Аби ви могли якось вимірювати свій успіх, відповідно радіючи та зберігаючи тим самим мотивацію, необхідно розбити свій шлях на багато дрібних задач та пунктів. По-перше, так легше переборювати свій мозок, який природньо для себе чинить супротив усьому новому, особливо – активному. По-друге, ви частіше радітимете, закреслюючи чергове виконане завдання.
Усі люди – ліниві, навіть найуспішніші атлети та актори, бізнесмени та політики. Проте це непросто «лінь» – це ваш мозок зберігає енергію. Завжди. Тому що більшу частину історії людства ми виживали, а не жили із супермаркетом під домом. Будь-який рух потребує енергії, і ваш мозок робить усе, аби вас зупинити: посилає сигнали в тіло, що рухатися – дуже складно, що ви все одно зазнаєте невдачі, що незвичне – це страшно.
Інга Стасюліоніте радить сприймати ваше тіло як прекрасну машину, а себе – як керівника у командному відділі. Відокремте подумки себе від свого тіла, від відчуттів супротиву, страху, ліні. А тоді просто подайте потрібні вам сигнали. Сприймайте це як комп’ютерну гру.
Пам’ятаєте про розбиття великої мети на дрібні задачі? Їх дуже важливо виконувати кожного дня. Попри усе, що трапляється. Спортсмени знають, що один день пропущеного заняття – це загроза їхній перемозі на змаганнях через півроку.
Помилка більшості людей полягає у тому, що, відхилившись від наміченого курсу, вони гноблять себе, звинувачують, навіть ненавидять. Усе це призводить до чергових зривів та заниженої самооцінки. Не треба так.
Сприймайте кожен зрив як нову інформацію про свій прогрес. Так, ви не встали сьогодні о восьмій. Можливо, ви запізно лягли спати? Випили кави у другій половині дня – може вам не вистачає фізичної активності? У будь-якому разі, провал задачі – це привід скорегувати стратегію, а не зненавидіти себе. Це лише черговий крок на шляху до самовдосконалення.
Сподіваємося, тепер ви достатньо озброєні, аби боротися за нового себе!