Найбільша проблема старшокласників

 

Ганна Новосад

Міністерка освіти і науки України

 

Реформа старшої школи стартує з 2027 року, і це означає, що доти діти будуть дуже поступово входити в її русло. Чи маємо ми цей час — питання риторичне

Своїм обов’язком і місією я вважаю продовження реалізації Нової української школи. Реформа розрахована на 12 років, а тому моє нинішнє завдання — спробувати запропонувати суспільству загалом і освітянській спільноті зокрема варіанти її пришвидшення.

Чому саме старша профільна школа? Тому що нині навчання в 10−11 класах виглядає так: 20 з лишком предметів, які вивчаються скопом, і відсутність можливості у щось зануритись. Ну а останні півроку, коли не більше, діти витрачають на підготовку до ЗНО. На виході ми маємо дезорієнтованих випускників, які до пуття не розуміють, в чому фокус їхнього навчання, що вони хочуть робити далі, й куди іти працювати. Саме тому так важливо весь цей період давати їм можливість профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії, привчати до самостійного вибору, а через інструменти професійної орієнтації готувати до свідомої відповіді на те, а що робити далі. Бо зараз, за нашою статистикою, 20% студентів-першокурсників кажуть, що обрали неправильну спеціальність і взагалі пішли не туди. Це небагато, але і немало, враховуючи те, що ці 20% витрачають власний час, а також свої чи державні гроші не неправильний вибір.

Впровадження старшої школи для 10−12 класу — вкрай важлива частина Нової української школи. І для цього нам необхідно створити мережу так званих академічних ліцеїв — завдання нетривіальне і максимально амбітне. Це великий виклик: за нашими підрахунками йдеться про створення більше 1500 нових ліцеїв. І під «новими» я маю на увазі нові юридичні особи, статуси, чи від нуля побудовані заклади. Так, спеціалізовані заклади, а також школи з поглибленим вивченням предметів є і зараз. Цікаво, що саме такі школи, особливо у великих містах, показують кращі результати ЗНО. Мета — зробити так, аби усі школи 10−12 класу мали певні напрямки за окремими галузями. Їх перелік наразі формується, і буде відображений у державному стандарті, але очевидно першочергове — програму треба розвантажити. Не може бути так, щоб учень чи учениця в старших класах вивчали 20 з лишком предметів. І саме для цього треба професійна орієнтація. Тобто щоб уже в 7−9 класі дітей підводили до вибору.

20% студентів-першокурсників кажуть, що обрали неправильну спеціальність

Зараз, на мою думку, наші заходи в цьому напрямку виглядають дуже спорадично, а мають бути системними. На освітніх округах мають бути люди, які могли би фахово розповісти про якусь професію, а до школи би дозволялось приходити роботодавцям. Обов’язковим має стати відвідування компаній та підприємств, де діти могли би подивитись, що на них очікує. Зараз ми вже почали перемовини з кількома IT-компаніями, які готові підтримати нашу ініціативу. Зокрема, показати майбутнім вступникам, навіщо їм, скажімо, математика. І що вивчаючи цей предмет — до чого наші учні нині ставляться дуже неохоче — ви можете мати дуже хорошу заробітну плату і почувати себе чудово.

Звісно, ми в жодному разі не будемо запускати старшу профільну школу без зміни ЗНО. Немає сенсу спочатку вивчати одне, а потім вимірювати це по-іншому. І найскладніше, що необхідно буде запровадити — це перехід від перевірки, скількома знаннями володіють учні, до вимірювання їх комптентностей. Нині їх важливість уже розуміють усі, й Нова українська школа будується на переліку комптентностей, визнаних світом. А це вміння співпрацювати, співпереживати, вирішувати проблеми тощо. Такі речі не перевіряються тими тестами, що є зараз.

Коли я навчалась на магістратурі в Нідерландах, найбільше за все мені подобалось, що ми вивчали не тему, а розв’язували якусь суспільну проблему. І будучи студенткою з України, мені спочатку дуже непросто це давалось: працювати в групі, а також шукати компроміс з людьми з різними бекграундами та з різних країн, орієнтуючись на спільний результат. Утім, усе це — дуже важливі речі, які має закладати система освіти не в університеті, а бажано ще з дитячого садка.

Повну версію інтерв'ю з Ганною Новосад слухайте в авторській програмі Дмитра Тузова Новий вечір на Радіо НВ