«Середній вік у команді був 40-45, мене не сприймали всерйоз», — Альона Мисько про ейджизм та власну компанію у 27 років

У 27 років Альона Мисько керує власною фінансовою компанією та має амбіційну мету — вийти на світовий ринок. Зараз вона переконана, що це цілком реально, але впевненості передувала довга смуга страхів і перепон. У колонці на Vector вона розповідає, що допомогло їй побороти невпевненість і продовжувати рухатися, коли здавалося, що все дарма.

«Середній вік у команді був 40-45, мене не сприймали всерйоз», — Альона Мисько про ейджизм та власну компанію у 27 років

Про перший досвід роботи у фінансах

У 23 мені довелося з нуля формувати фінансову систему в будівельній компанії. Проєкт був розрахований на 20 000 мешканців. Керівники пояснили, що фінансової команди як такої у них немає, в штаті на той момент був лише один бухгалтер. Жодних інструкцій, як створювати фінансову систему у мене не було — я могла покластися лише на власне бачення.

Починати самій було важко. Я не розуміла, як правильно, і у кого просити поради, тому всі шишки набивала в процесі. Але відсутність наставників була лише однією з перепон: колектив не сприймав всерйоз такого молодого спеціаліста, як я. Середній вік співробітників становив 40-45 років, а будівельники-проектанти були ще старші.

На той момент мені бракувало досвіду, бо раніше я не працювала з будівельними компаніями. Проте роботу в новій сфері я сприйняла як виклик. З головою занурилась у будівельну галузь і сипала питаннями, щоб зрозуміти, як влаштовані процеси на всіх етапах. Часто мені відповідали з запізненням, а іноді й зовсім не відповідали — зазвичай у працівників є важливіші задачі, ніж пояснювати деталі новачку.

Крім того, команда не бачила потреби у вдосконаленні процесів, а мені постійно хотілося стрибнути вище голови і дізнатися щось нове. Тому з усім доводилося справлятися без настанов і з обмеженим фідбеком. Іноді працівники скаржилися на недоцільність моїх дій.

Натомість власники компанії надавали мені всі необхідні інструменти для розвитку, інвестували в навчання і показували свою готовність до змін у компанії. Тому я продовжувала роботу незалежно від того, хто, що та коли каже.

Згодом команду переформатували, і протягом року я разом з власниками входила до складу робочої групи з перелаштування бізнес-процесів компанії та організаційної структури. На другий рік роботи я виросла як спеціаліст і ставлення команди до мене змінилося.

Цей досвід сильно вплинув на мене. Я навчилася тримати удар та вирішувати конфлікти з людьми, значно старшими за віком.

Також я зрозуміла, що лідерські якості — це про ефективну комунікацію, обов’язково з індивідуальним підходом. Це була дуже класна школа як з точки зору комунікаційних навичок, так і досвіду в бізнесі та фінансах. У 23 роки я ще не розуміла, чому люди не роблять усього, що ти просиш, максималізм бив у голову на повну. За період роботи я винесла для себе багато уроків, особливо щодо ефективної комунікації.

Я побачила роботу будівельного бізнесу зсередини: як проходять зустрічі, планерки, презентації, як готують звіти та плани. Також я зрозуміла, як правильно розподіляти обов’язки між членами команди і заохочувати їх. Це дуже допомогло мені під час створення власного проекту.

«Середній вік у команді був 40-45, мене не сприймали всерйоз», — Альона Мисько про ейджизм та власну компанію у 27 років

Про ідею власного бізнесу, партнерство і перших клієнтів

На другий рік роботи у девелоперській компанії до мене зверталися по допомогу з налагодженням фінансових звітностей, створенням моделей та планів. Коли таких прохань стало більше, я зрозуміла, що настав час задовольнити попит пропозицією.

На той момент я співпрацювала з Quadrate28 як з маркетинговою командою. Я розповіла їм про свою ідею: створити компанію, яка буде надавати фінансові послуги на аутсорсі. Після кількох зустрічей я вирішила, що ефективніше буде приєднатися до їхньої групи компаній, а не створювати окремий проєкт. У нас була одна цільова аудиторія, схожі продукт і послуги, Quadrate28 могли допомогти мені з маркетингом. До того ж починати бізнес у партнерстві набагато простіше.

Ми почали з одного проєкту — все пройшло добре. Після цього я стала партнером у групі компаній зі своєю зоною відповідальності.

Упередженого ставлення за віком у команді не було — це був молодий і прогресивний колектив. Деякі клієнти мали сумніви щодо моєї досвідченості, але вони зникали після перших наданих нами послуг.

З першим замовником ми познайомились через спільних друзів, у барі. Під час невимушеної бесіди я розповіла про свій досвід і роботу в будівельній компанії. Ми домовились зустрітись наступного дня.

Поступово завдяки сарафанному радіо та піарактивностям запитів ставало дедалі більше. За перші півроку ми зробили 10 проєктів, ще за рік їх стало 30. У такому форматі наша команда пропрацювала трохи більше року.

Завдяки цьому досвіду я виділила для себе кілька правил:

  1. Обов’язково прописувати всі дії до найменших дрібниць ще на старті і чітко розподіляти задачі між членами команди, проговорювати кожен наступний крок. Мені довелося вчитися на помилках. Іноді проблеми виникали через неправильний розподіл зон відповідальності та надто довгого пошуку людей в команду.
  2. Краще контактувати з однією людиною з боку клієнта протягом усього періоду співпраці. У моїй практиці був випадок, коли через заміну контактної особи з’являлися непорозуміння в комунікації через неправильно передану чи сприйняту інформацію.
  3. Подавати свої послуги треба доступною мовою. Поспілкувавшись з клієнтами ми зрозуміли, що опис наших дій незрозумілий людям, які не розбираються у фінансах. У комунікації треба відштовхуватись від точок болю клієнта і максимально простою мовою пояснювати, як ми їх розв’яжемо проблему. Пояснюйте так, щоб зрозуміла навіть дитина. За принципом максимального спрощення ми повністю переформатували наші пакети послуг, стандартизували їх і змінили опис.
  4. Компанія, що надає послуги, має постійно брати участь у піарактивностях. У період партнерства ми спробували звести їх до мінімуму. Через це ми почали серйозно «просідати» за кількістю клієнтів. Після цього ми зрозуміли, що треба визначити активності, які допомагають збільшити кількість замовлень, сконцентруватися на них і в жодному разі не робити пауз. Також важливо не боятися розповідати про свою справу, бо клієнти приходять у тому числі завдяки соцмережам.

Про старт власної справи

З часом я почала все більше схилятися до рішення створити окрему компанію. Я хотіла, щоб команда чітко сфокусувалася на наших послугах. У групі компаній з акцентом на маркетингу зробити це було неможливо.

Вирішальними факторами стали розуміння недосконалості фінансової грамотності у сфері МСБ та бажання змінити цю ситуацію. Мені хотілося віддавати 100% зусиль нашому напряму та взяти повну відповідальність за діяльність команди. Я зрозуміла, що мені буде комфортніше керувати компанією самостійно.

Найбільший страх, з котрим я зіштовхнулася — фінансовий. У мене була повноцінна команда з 5 людей, але не було проєктів, які покрили б наші витрати. Потрібно було мати хоча б 3-4 клієнтів, щоб вистачило коштів на виплату зарплат та оренду офісу. Це додало переживань з приводу можливого закриття бізнесу, розпуску команди та найболючішого — повернення до роботи в якості найманого працівника.

Щоб не допустити цього, я почала активно шукати нових клієнтів, забувши на деякий час про відпочинок. Не здаватися допомагали любов до своєї справи та команда. Їхня підтримка та готовність разом пережити будь-які складнощі додали впевненості та сил іти далі: кожен узяв на себе додаткову функцію, аби все врешті вдалося. Не давала опустити руки і головна мета — стати компанією №1 з управління фінансами для МСБ в Україні, а згодом — у сусідніх країнах, Європі та зрештою в усьому світі.

У складні моменти я нагадувала собі: стати найбільшою компанією з послуг фінансового управління не вийде, якщо відступати при перших сумнівах.

Отже, у мене було $1000 власних коштів і місяць, щоб знайти клієнтів. Проєкти давали змогу покривати ключові потреби компанії, далі їхня кількість почала стрімко рости.

Ми з командою не хотіли повторювати минулих помилок у комунікації, тому спілкуватися з підприємцями простою мовою. Це єдиний шанс популяризувати фінанси — вони мають бути цікавими, сексуальними і привабливими для власника не менше, ніж маркетинг і дизайн. Це те, що стимулює наших клієнтів працювати разом і далі. Розумно може пояснити кожен. Пояснити просто — складно.

Про принципи роботи в команді

Довіру до нас підкріплює атмосфера в команді. Якщо всередині все окей — хороша комунікація, дружній зв’язок, підтримка, відповідальність один перед одним — це проявляється і зовні. Досягти цього вдалося не відразу: багато працівників приходили і через деякий час ішли.

Зібрати злагоджений колектив допомогло розуміння того, що кожна людина індивідуальна. В комфортних умовах вона може розкритися та бути максимально ефективною. Важливо дати інструменти, вміти розмовляти з командою, чути людей і відчувати можливі загрози та незадоволення, щоб поговорити про це до пікового моменту.

«Середній вік у команді був 40-45, мене не сприймали всерйоз», — Альона Мисько про ейджизм та власну компанію у 27 років

При цьому члени команди мають бути відповідальними як один перед одним, так і перед клієнтом. Кожен має розуміти, що несе відповідальність за все, що робить чи не робить. У нашій команді абсолютне вето на перекидання відповідальності, обман, спроби «виїхати на галімому» чи спихнути на когось свою роботу. Це одразу припиняють.

У нас є one-on-one meeting, коли ми в неформальній обстановці обговорюємо з кожним його розвиток, плани, захоплення та побажання. Це допомагає налагодити контакт і вчасно виявити проблеми.

Зараз у нас 12 проєктів у роботі, ми впевнено наближаємось до глобальної мети. Ідеальна формула fuelfinance (командна робота + жага до розвитку + пристрасть до фінансів) — спрацювала на 100%.