Дисципліна є одним із визначальних елементів батьківства. Застосовуючи певною мірою розуміння того, як дисциплінувати вашу дитину, є основою взаємодії між батьками і дитиною. В найбільш звичній формі дисципліна базується на рішеннях та наслідках: ви пояснюєте ваші очікування дитині, і якщо вона ігнорує ці правила або очікування, тоді настають певні наслідки. Метою цих наслідків повинно бути заохочення вашої дитини припинити негативну поведінку, прийняти позитивні рішення та врешті-решт стати кращою особистістю.

За допомогою дисципліни діти навчаються ставати відповідальними, чесними, добрими та щедрими.

Дотримуючись вказівок, повчань і встановлених батьками правил, вони виростуть вихованими і ввічливими особистостями. Важливе застереження: дисципліна і покарання це не одне і теж. Якщо ви караєте свою дитину замість того, щоб дисциплінувати її, тоді вірогідніше ви не отримаєте бажаний результат.

Батьки, які часто піднімають руку на своїх дітей, вважають, що це їм не зашкодить. Проте після того як батьки знайомляться із результатами досліджень, що демонструють, як тілесні покарання негативно впливають на дітей, значна кількість міняє свою думку.

Ось 5 причин, чому дисципліна є кращою за покарання

1. Покарання – це перебільшення
Потяг до покарання виникає зсередини – коли ти почуваєш себе прикро через поведінку своєї дитини – ви хочете нанести удар у відповідь і завдати такого ж болю, часто дуже гостро реагуючи на ситуацію. Згаряча мама або тато можуть впасти в гнів або дати волю емоціям, навіть підняти руку на дитину, замість того щоб глибоко вдихнути і оцінити ситуацію.

2. Покарання не дають уроків
Після того як ви вже подумали про покарання, важко мислити раціонально або бути милосердними в роздумах, як дисциплінувати свою дитину. І це не допоможе вашій дитині відрізняти добре від поганого. Якого конкретного уроку може навчити піднята рука? Ставтесь поважно до дитини і обговорюйте ситуації, тільки так ви можете розраховувати на засвоєння уроків і зміну в поведінці.

3. Батьки та діти різні
Великою проблемою дорослих, що карають дітей, є те, що вони забувають, про нерівність дорослих і дітей, а також не враховують, що деякі діти неймовірно вразливі. Вони не однакового зросту і сили, мають не однаковий життєвий досвід. Тому, караючи своїх дітей в гніві, батьки вчать їх, що це нормально ставитись з меншою повагою до тих, хто є слабшим, меншим і молодшим, і так моделюють жорстоку поведінку.

4. Діти заслуговують такої ж поваги як і дорослі
Розглянемо взаємозв’язки, які ви маєте з іншими протягом дня. Чи будете ви бити колегу чи товариша, тому що він чи вона не зробив свою роботу правильно, втрутився не свою справу чи розчарував вас? Звісно ж ні! Ви будете себе контролювати, але ж чому дорослі дозволяють собі піднімати руку на дітей за невідповідну до своїх очікувань поведінку, вони так само, як і всі люди, заслуговують на повагу.

5. Покарання створює відносини, основані на страху
Розглянемо тип відносин, який батько розвиває з дитиною, і наведемо приклад щодо вирішення проблем. Батько, що часто карає дитину, встановлює зв’язки, побудовані на страху. Якщо батько є агресивним і непередбачуваним, дитина стане боязливою і хвилюватиметься, як буде реагувати батько кожного разу, як вона зробить помилку. Більше того, цей страх і тривога залишаються з дитиною в подальшому житті. Вона може чекати, що їй зроблять боляче і станеться щось погане.

Вчіться дисциплінувати вашу дитину, корегуючи небажану поведінку дисциплінарними стратегіями, а не покараннями. Це люблячий, шанобливий та ефективний спосіб виховувати дітей.

Про дисциплынарні стратегії читайте за посиланням.

Переклад з англійської статті Джея Скотта Фіттера (Jay Scott Fitter), автора книжки Respect Your Children: A Practical Guide to Effective Parenting, How to Discipline Your Child Without Punishing Them