Як навчати покоління, яке не може зосередитись

Кліпове мислення, нездатність зосередитись і постійне відволікання, – так описують сучасних школярів вчителі, психологи і фахівці освіти. Як захопити увагу покоління, народженого з гаджетом в руці?

Сьогоднішнім школярам важко впоратися з одним завданням, але це не задачка, записана на дошці. Вони так звикли до постійних стимулів від смартфонів та інтернету, що на звичайних шкільних заняттях не можуть зосередитися.

Покоління Z (10-24 років) та Альфа (0-9 років) народилися у світі, в якому алгоритми постійно змушують їх натискати, скролити і свайпати з шаленою швидкістю.

Тепер непросте завдання постало й перед викладачами. Як пристосувати традиційну навчальну програму до учнів, вихованих технологіями, і якою буде ціна компромісу з традиційною освітою?

Увага, будь ласка

Ранній розвиток мозку - тема складна, але протягом останніх кількох років дослідники в усьому світі одностайно висловили занепокоєння впливом смартфонів і мультимедійних засобів на здатність до зосередження.

"З'являється дедалі більше підтверджень того, що технології, соціальні медіа і безпосередній доступ до інтернету та смартфонів погано впливають на здатність дітей зосереджувати увагу", – зазначає д-р Джим Тейлор, автор книжки "Виховання технологічного покоління".

"Мислення дітей і розвиток їхнього мозку змінюються фундаментально", – додає вчений.

УрокІ вчителі це помітили. "Це проблема! Середньостатистичний підліток здатен утримувати увагу близько 28 секунд", – каже Лаура Шад, яка викладає у сьомому і восьмому класах (12-14 років) у Філадельфії, штат Пенсильванія.

Хоча той факт, що смартфони впливають на розвиток мозку учнів, є широко визнаним, методики, як працювати з цим новим поколінням, бракує. Коли в 2015 році вона отримала диплом, педагогічна освіта не охоплювала тему навчання дітей, які виросли на цифрових технологіях.

Вплив технологій є найпомітнішим у таких традиційних шкільних завданнях, як читання. Насамперед коли діти переходять з текстових цифрових медіа на додатки, що базуються переважно на зображеннях, як-от Instagram та Snapchat.

"Читання складних і довгих текстів перетворилося на дуже виснажливе завдання для теперішніх учнів. Їм важко це робити без постійних перерв. Раніше діти могли зосередитися на тексті протягом довшого часу", – каже Еріка Свіфт, вчителька шостого класу середньої школи Германа Леймбаха в Сакраменто, в Каліфорнії, що поблизу Кремнієвої долини.

"Вони просять зробити перерву, починають розмовляти з сусідами або просто кидають завдання, яке здається їм надто важким".

Не вміючи зосереджуватися, діти не зможуть аналізувати інформацію.

Перенесення тексту на пристрій також не допомагає, адже проблема не в різниці між екраном і друкованою сторінкою.

Тейлор пояснює, що здатність зосереджуватися цінна не сама по собі, вона є кроком до складніших форм навчання, насамперед запам'ятовування, що в свою чергу дозволяє глибше зрозуміти матеріал.

"Не вміючи зосереджуватися, діти не зможуть обробляти інформацію. Вони не зможуть зберігати її в пам'яті, а значить, не зможуть інтерпретувати, аналізувати, синтезувати, критикувати і формувати думку щодо інформації", – зазначає д-р Тейлор.

Уроки майбутнього

Тепер, коли більшість учнів не можуть довго утримувати увагу, вчителі почали ділити матеріал лекції на уривки.

Гейл Деслер, фахівець із технічної інтеграції шкільного округу Елк-Гроув, де розташована школа Еріки Свіфт, каже: "Вчителі погоджуються: що коротше, то краще".

Діти

Деслер також розповідає про вчителів, які починають урок із вправ на уважність та застосовують медитацію, коли учням потрібно зосередитися.

Один вчитель середньої школи в Салінасі, Каліфорнія, використовує для медитації на уроках додаток Calm.

Утім, дослідження 2013 року, показало, що будь-який спосіб відволіктися від гаджета допомагає подолати нав'язливе бажання перевіряти кілька додатків водночас.

Деякі вчителі також вирішили перенести навчання до "місць, де тепер мешкають діти", створюючи уроки в YouTube та Instagram.

Аша Чоксі, віце-президент з міжнародних досліджень в освітньому видавництві Pearson, наводить приклад застосування сучасних медіа в навчанні. Вчителі знімають відео наукових експериментів, розміщують ролики в YouTube, а потім використовують їх у класі для ілюстрації матеріалу, який у підручнику подано нудно.

Шад нагадує своїм учням про виконання домашньої роботи, а також про майбутні екскурсії через Instagram.

Коли завдання відповідають інтересам студентів, вони здатні помітно довше утримувати їхню увагу.
Діти

Деслер схвально відгукується про такі способи актуалізації матеріалу, як, приміром, ілюстрація нацистської пропаганди через онлайн-цькування.

"До стандартної шкільної програми треба вносити речі, які є зрозумілими і важливими для сучасних учнів. Якщо ви зможете їм пояснити, як урок стосується їхнього життя тут і зараз, ви здобудете їхню увагу", – пояснює фахівець.

Спеціалізовані навчальні платформи, як-от Flipgrid, які дозволяють школярам ділитися відео своїх презентацій, допомагають залучити учнів до навчання у звичному для них середовищі.

Дослідження видавництва Pearson 2018 року виявило, що учні покоління Z замість паперових підручників надають перевагу навчальним відео. Як джерело знань відео посідає друге місце після вчителя.

Працюючи з дітьми там, де вони активно проводять час і створюють щось своє, допомагає краще залучити їхню увагу.

Деякі школи стандартизували перехід на цифрові платформи, як-от Google Classroom. Це дозволяє учням та їхнім батькам контролювати оцінки та домашні завдання, а також вчасно побачити, де є проблеми в навчанні.

Технології навіть допомагають компенсувати й ту шкоду, якої вони завдали читанню. Як розповідає Шад, її школа у Філадельфії використовує платформу для читання Lexia, яка мотивує учнів до навчання за допомогою ігор.

Діти

Платформа також застосовує індивідуальний підхід, надаючи успішним учням більш просунуті завдання, тоді як ті, хто ще не засвоїв матеріал, можуть практикуватися довше.

США наразі є світовим лідером в галузі освітніх технологій. Компанії, які працюють в цьому секторі, заробили близько 1,45 млрд дол. минулого року.

Але дедалі частіше вони стикаються з конкуренцією з-за кордону. Освітні технології бурхливо розвиваються в Східній Азії.

Чималу роль у цьому відіграють такі американські платформи, як Knewton, які дозволяють адаптувати класи до потреб місцевих онлайн-студентів.

Змішане навчання

Хоча деякі педагоги почали активно використовувати новітні технології в класі, численні дослідження свідчать, що традиційне навчання є більш успішним.

Дослідження, проведене Лондонською школою економіки в 2015 році, показало, що коли в школах Бірмінгема, Лондона, Лестера і Манчестера заборонили смартфони, результати іспитів GCSE (випускних шкільних іспитів) помітно покращилися.

Нейробіолог Вільям Клемм, автор "Циклу навчальних навичок", зазначає, що конспект, зроблений ручкою на папері, допомагає студентам краще запам'ятати інформацію, ніж ноутбук.

Клемм також вважає, що поділ лекції на короткі уривки може заважати зрозуміти основну суть матеріалу.

Навіть ті вчителі, хто обстоює використання технологій в класі, не зменшують важливості традиційних форм навчання. Багато хто пропонує "змішаний підхід".

"Останнім часом іде жвава дискусія про те, чи не застарів вже формат лекції, можливо, він, як динозаври, вже канув в Лету", – зазначає Кеті Девіс, доцент кафедри інформатики Університету Вашингтона.

Клас

"Гадаю, це питання про те, чи є корисними навички, потрібні для сприйняття складного матеріалу, представленого лінійно в часі".

Хоча Девіс визнає, що новітні технології також навчають цінних навичок, лекцію вона не списує з рахунків.

Педагоги загалом погоджуються, що авторитет вчителя залишається недоторканним. Елізабет Гувер, головний технічний директор державних шкіл в Олександрії, у штаті Вірджинія, активно працює над залучанням технологій в освітньому процесі.

Втім, вона переконана, що викладання вчителя ніщо і ніколи не замінить.

Особиста взаємодія з вчителем залишається найважливішим компонентом навчання.

"Особиста взаємодія з вчителем залишається найважливішим компонентом навчання", - каже вона, а технології відграють важливу роль у самостійному навчанні вдома.

Вчителька соціології з Філадельфії Софія Дейт критикує фінансування технологій в школі: "Наразі всі говорять про використання технологій у школі, але мені здається, що потрібні більш суттєві реформи. Грантові фонди з радістю дають гроші на набір планшетів або ноутбуків, але вони не готові підвищити вчителю зарплату".

Навчити думати

Хоча технології, можливо, й руйнують деякі аспекти традиційної освіти, вони надихають учнів деякими непередбачуваними способами.

"Існує думка, що гаджети роблять молодих людей апатичними, лінивими, відволікають їх", – зазначає Аша Чоксі з видавництва Pearson.

"Ми насправді дійсно недооцінюємо роль технологій в освіті сучасних дітей і можливості, які вони їм надають у навчанні".

Наприклад, вони можуть шукати відповідь самостійно, до того як вчитель встигне пояснити матеріал. "Вони можуть подивитися на YouTube, як розв'язати задачу з алгебри, або прочитати в підручнику, перш ніж питати в учителя", – каже Чоксі.

"Але це і є мета освіти, – додає Свіфт. – Ми хочемо від учнів, щоби вони ставили нові питання і шукали нові відповіді".

Оскільки тепер майже кожен має доступ до будь-якої інформації, успіх більше не пов'язаний просто зі знаннями.

Натомість, величезного значення набуває здатність критично і творчо мислити, але, як не парадоксально, розвитку саме цих вмінь і заважають технології.

"Якщо вам спадає на думку приклад Цукерберга, Гейтса, Сендберг та всіх інших, хто досяг успіху в галузі технологій, – каже Свіфт, –то їм це вдалося не завдяки тому, що вони вміють писати коди, а тому що вони вміють думати".

Народжені у цифрову добу будуть жадібно опановувати нові засоби масової інформації. І вчителям нічого не залишається, як прийняти цей факт.

Їм доведеться винаходити нові методи навчання, які не лише застосовуватимуть технології, але й зможуть дати освіту дітям, яких постійно відволікає навколишній світ.