Як і навіщо відключатися від нон-стоп новин, імейлів і месенджерів
Автор:Яна Сєдова
На іншому кінці цього потоку марнослів’я знаходиться людський мозок – ваш мозок, метафорично наділений пилососом, який всмоктує інформацію; вмістилищем короткочасної пам’яті; блендером для суміщення інформації; банком пам’яті для зберігання довгострокової інформації; перевізником сміття, щоб позбутися інформації; екстраординарною машиною для утилізації сміття.
Важливо вміти користуватися цими функціями, якщо ви хочете впоратися з інформаційним передозуванням. Головне – знати, яку функцію, коли і як використовувати. Ось шість принципів, які допоможуть з гігієною мозку і його інформаційним перенасиченням протягом дня.
Якщо ви залишите стандартні настройки свого мозкового пилососа, він буде збирати всю підряд інформацію. Вам потрібно відрегулювати зворотний зв’язок від «глобального» до «локального».
Локальний зворотний зв’язок означає, що ви замислюєтеся над тим, що трапилося.
Глобальний зв’язок означає, що ви задумаєтесь над усіма колишніми видами діяльності.
Якщо мозок налаштований на локальний зв’язок, він буде ефективніше виконувати кілька завдань одночасно і керувати великою кількістю інформації. Тому, коли ваш день вщент забитий справами, зробіть перерву для «розфокусування». І проаналізуйте останню дію, оцініть її і подумайте, як вона може співвідноситись з наступним завданням. Уникайте роздумів про весь день.
Короткочасна пам’ять – немов чаша, наповнена ідеями. У неї є межі. Необхідно протягом дня фільтрувати інформацію. Існує два способи це робити: профілактичний і реагуючий.
ЗБІ («Занадто багато інформації») – це форма розмови з собою за допомогою реагуючого фільтра. Так можна дати сигнал мозку не всотувати те, що ви тільки почули.
Профілактичний фільтр – це своєрідна підготовка для вашого мозку, завдяки якій можна не чекати моменту ЗБІ, а наперед вирішити ігнорувати нову інформацію, повідомлення на сторінці в Facebook, чи сповіщення на комп’ютері, які можна просто відключити.
Можна звільнити місце у мозку. Але для початку зробіть те, що суперечить здоровому глузду – додайте ще одне завдання до розпорядку дня. І нехай це завдання буде дещо кумедним, це дозволить вам розфокусуватись. Наприклад, прогулянка дозволить «вигуляти» ваші ідеї та підвищить креативність. А також допоможе перервати нескінченний потік одноманітної і нудної роботи.
Довгострокову пам’ять можна закріпити за кілька хвилин, використовуючи техніку «інтервальних повторень».
Такий спосіб швидко спустошує чашу короткочасної пам’яті та закріплює те, що вам потрібно вивчити швидше.
Ми часто боїмося, що не можемо чогось запам’ятати. Але є речі, які ми не можемо забути. Наприклад, маленька догана від начальника може триматися у вашій голові цілий день.
З віком тривожні спогади залишаються в пам’яті довше. Одна із стратегій – це швидко підмінити спогади. Тільки-но ви відчуєте тривогу, включіть свою улюблену музику або подивіться на улюблене зображення. Викликаючи навмисне або регульоване забування, ви можете ефективно порушувати тривожні спогади ще до того, як вони закріпляться.
Ваш мозок поглинає 20% енергії тіла, незважаючи на те, що займає всього 2% обсягу всього організму. Це означає, що коли вашому тілу не вистачає енергії, мозок теж буде страждати. Мабуть тому йога і фізичні вправи допомагають тілу ефективніше розподіляти енергію. Будь-яке з цих занять також дає перепочинок мозку. Введення в розпорядок дня часу, коли мозок може відключитися від роботи, допоможе йому відновити сили.
Якщо ви організуєте свою роботу, пам’ятаючи про ці принципи, то отримаєте новий, покращений день. Є набагато більше способів ввести стратегічне разфокусування.
Спочатку розбийте робочий день на сегменти по 45 хвилин з 15 хвилинами перерви між кожним сегментом. Тренуйтеся на початку або в кінці дня. Під час першої перерви, практикуйте використання профілактичних фільтрів.
Під час інших перерв прислухайтеся до себе, щоб зрозуміти, що вас турбує. Використовуйте реагуючий фільтр (ЗБІ) і заміщення думкок (позитивну замість негативної). Коли стає надто складно, вийдіть на прогулянку. Практикуйте цю техніку часто, і ви, скоріш за все, значно підвищите ефективність свого мозку, і покращите якість часу, що проводите вдома.
Константин МагалецькийПартнер інвестиційного фонду Horizon Capital
По-перше, треба для себе розставити пріорітети. Наприклад, один з пріорітетів у мене – це діти. Ввечері у мене зазвичай багато справ і складно планувати час, тому я обов’язково зранку веду їх до садочка. Перед цим намагаюсь займатися спортом, аби бути енергійним протягом дня. Тобто ранок у мене починається так: спорт – садочок – робота.
А далі я користуюся методикою Getting Things Done (доведення справ до завершення): тримаю голову чистою. Це означає, що всі важливі і не важливі завдання, зустрічі, події я вношу до календаря, а не тримаю їх у голові. Зараз я користуюся гарною програмою Wunderlist, яку порадив В’ячеслав Сухомлинов (директор холдингу Tarantino Family).
В ній розписані важливі завдання на рік, на місяць, на тиждень і на день. Вона, зокрема, допомагає працювати з колегами, наприклад, над спільним проектом. Я даю доступ до папки своїм співробітникам і можу ставити задачі, слідкувати за їх виконанням і таке інше. З Wunderlist стало набагато простіше працювати. Є її аналог – Asana, яка працює для iOS.
Намагаюся пару годин попрацювати над найважливішими задачами і лише після цього переходити до електронної пошти та іншої рутини. Стосовно месенджерів. Я їх відключаю і заходжу в них кілька разів на день. На електронну пошту отримую сотні листів на день. Залежно від важливості листів я сортую їх по папкам: що треба зробити/відповісти сьогодні чи через якійсь час. На моєму мобільному заблокований Facebook та «Українська правда», аби я не відвлікався протягом дня.
У суботу у мене digital detox: намагаюся провести цей день з дітьми і мінімально користуватися інтернетом.
Денис КузнецовКеруючий партнер юридичної компанії Amond & Smith Ltd
Перевантаження інформацією відбувається, коли емоційно втягуєшся у те, що читаєш, або бачиш. Ще чотири роки тому я дивився новини, в тому числі і по телевізору. Але після революції вирішив відмовитися від цього, тому що надто високою є емоційна складова. Втягуєшся – починаєш нервувати. Все ж, коли читаєш, то більш здатний регулювати цей процес.
Я намагаюсь фільтрувати джерела інформації та сприймати те, що мені дають, відсторонено. З ранку читаю два-три новинних інтернет-ресурси та протягом дня намагаюсь на них не відволікатися.