Фінське освітнє диво під питанням: чому успішна освітня система втрачає результати

На початку 2000-х до Фінляндії їздили вивчати школу, яка поєднала високі результати з рівними можливостями для дітей. Сьогодні її показники з читання й математики продовжують знижуватися. Чи означає це крах моделі, яку наслідував світ?

У вересні 2026 року OECD оприлюднила результати PISA 2025 для Фінляндії. І вони знову дали привід для тривожних заголовків: порівняно з 2022 роком фінські підлітки показали нижчі результати з читання та математики. У природничих науках зміна статистично незначуща. За всіма трьома напрямами країна досі перевищує середній показник OECD, однак тривала низхідна тенденція не зупинилася.

Звідки взялося "фінське диво"

У 1970-х Фінляндія розбудувала спільну базову школу для дітей із різних родин замість раннього поділу на освітні траєкторії. Держава інвестувала в підготовку вчителів і підтримку учнів, яким складно навчатися. Педагогам довіряли професійні рішення, а школи працювали за спільними національними засадами.

Коли з’явилися перші результати PISA, з’ясувалося, що ця система дає і високі середні бали, і порівняно невеликі відмінності між школами. У 2000 році Фінляндія набрала 546 балів із читання, у 2006-му – 547 із читання та 563 із природничих наук. У ретроспективі OECD успіх пов’язували з послідовною політикою рівного доступу, якістю викладання та своєчасною допомогою дітям. Отже, йшлося про роботу цілої системи, а не про один "секретний" метод уроку.

Коли почався спад

Версія "усе зіпсувала пандемія" не витримує перевірки хронологією. За даними OECD, зниження середніх результатів у Фінляндії триває приблизно від середини 2000-х. Пандемія могла посилити проблеми, але вони існували раніше. У PISA 2022 країна отримала найнижчі на той час результати за всю історію своєї участі в дослідженні. Порівняно з 2012 роком частка дітей, які не досягли базового рівня, зросла з математики на 13 процентних пунктів, із читання та природничих наук – на 10 пунктів у кожному предметі.

За даними Міністерства освіти і культури Фінляндії, у 2025 році країна набрала 474 бали з читання, 469 із математики та 504 із природничих наук. Середні показники OECD становили відповідно 461, 463 і 482 бали. Тобто фінські учні все ще випереджають середній рівень, проте їхній результат із читання знизився на 16 балів лише від попереднього циклу.

За цими середніми стоїть важливіша зміна: дедалі більше дітей не опановують базових умінь. Порівняно з 2015 роком їхня частка у Фінляндії зросла на 17 процентних пунктів із математики, на 15 – із читання і на 8 – із природничих наук. У 2025 році базового рівня з математики досягли 69% фінських підлітків.

Що могло статися

Чесна відповідь: є кілька чинників, але немає доведеної єдиної причини. Фінське агентство з питань освіти називає зміни в сімейному добробуті, читацьких звичках, мотивації, психічному здоров’ї та впливі соціальних мереж. Водночас його аналітичний огляд 2025 року прямо застерігає: зіставлення таких тенденцій не встановлює причинно-наслідкового зв’язку.

Одна з помітних проблем – концентрація уваги. У PISA 2022 41% фінських учнів повідомили, що цифрові пристрої відволікають їх на більшості або всіх уроках математики. Це вагомий сигнал для школи, але сам по собі він не доводить, що телефони спричинили багаторічний спад. Тим більше, що останній цикл дає складнішу картину: під час оцінювання 2025 року Фінляндія була серед країн, де зв’язок між цифровим відволіканням на уроках природничих наук і результатом тесту не був статистично значущим. Обмеження користування телефонами в класах набуло чинності вже після збору даних PISA 2025; оцінювати його ефект за цими балами не можна.

Ще один можливий ключ – ставлення до складних завдань. Лише 41% фінських підлітків у PISA 2025 відповіли, що докладають більше зусиль, коли робота ускладнюється; середній показник OECD – 60%. Це не вирок дітям і не доказ причини спаду. Але це запитання до дорослих: чи допомагає школа учневі пройти через труднощі, не втративши інтересу до навчання?

Дискусія про нерівність також потребує точності. Результати учнів із різним соціально-економічним становищем відрізняються, однак у природничих науках розрив між найбільш і найменш забезпеченими групами не зріс між 2015 і 2025 роками: показники знизилися в обох. Різниця між школами у Фінляндії досі невелика порівняно із середньою в OECD, натомість відмінності між учнями всередині шкіл викликають занепокоєння. Пояснення "це проблема лише бідніших родин" не описує всього спаду.

Як реагує Фінляндія

Країна посилює саме те, що колись лежало в основі її успіху: базові навички та допомогу учневі. Із серпня 2025 року в початковій школі додали навчальний час на мову викладання й математику, а також змінили систему підтримки дітей, яким вона потрібна. Фінське освітнє агентство окремо наголошує на читанні та співпраці школи з родинами. Результати цих кроків ще належить оцінити: учні проходили PISA 2025 до запровадження частини змін.

Фінська історія не закінчилася ані тріумфом, ані "крахом". Вона показує, що сильна освітня система може втрачати результати поступово і роками зберігати переваги, через які на неї орієнтувався світ. Найкорисніший висновок для інших країн – не шукати винного серед окремих методик чи гаджетів. Варто постійно перевіряти, хто саме перестає встигати, чи отримує ця дитина підтримку і чи залишається читання, письмо та математика міцною основою для всього іншого.

Читайте також

Діти розучуються читати вдумливо: тривожний сигнал PISA-2025

Чому країна з найкращими результатами PISA платить людям за читання

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram