Що робити, коли дитина щось розлила, розбила чи зіпсувала: поради психологині Світлани Ройз

Коли дитина помиляється, дорослі часто реагують автоматично: сварять, критикують або демонструють розчарування. Однак у пам’яті дитини найчастіше залишається не сама помилка, а наша реакція на неї. Психологиня Світлана Ройз нагадує в своєму телеграм-каналі "Стійкість для стійких": право помилятися без страху втратити любов і підтримку близьких є однією з найважливіших умов формування впевненої та стійкої особистості. У своєму дописі вона ділиться простими кроками, які допомагають перетворити дитячі помилки на досвід навчання, а не на джерело сорому чи страху.

У знайомої дитини розлилася чорна фарба. Вона дуже злякалася. Можливо, тому, що вже мала досвід, коли за помилки сварили, а можливо, просто ефект несподіванки.

Я запропонувала її мамі: о, дивіться, це наче чорні котики розбіглися. Їх потрібно зібрати. Як ви з N будете це робити – серветкою чи ганчіркою?

Мама написала, що за кілька хвилин фарба була прибрана, а дитина сміялась і говорила про сонячних кошенят.

Потім ми з мамою говорили про те, як реагувати на дитячі помилки. Особливо тоді, коли ми самі втомлені, поспішаємо або хвилюємося. Саме в такі моменти наші реакції часто стають різкішими.

1. Спочатку подбати про безпеку. Якщо щось розлилося, розбилося чи впало – спершу перевіряємо, чи ніхто не поранився.

2. Зупинити свою першу реакцію. Часто найбільше дитину ранить і залишається в пам’яті не сама ситуація, а наша емоційна і часто різка реакція на неї.

3. Важливо, щоб від нас не прозвучало те, що колись звучало в нашому дитинстві про "рукі діряві" чи "руки з дупи" і таке подібне.

4. Помилка – просто помилка, яку можна виправити. За яку можна перепросити. Дитина і так часто сприцмає її, як катастрофу. Їй важливо почути: Так буває. Ти був/була неуважною і різко рухала рукою. І фарба розлилася. Зараз розберемося. Тримай серветку. Допомогти?

5. Нам завжди важливо переводити фокус на рішення, на дію, доступну дитині. Для мене важлива формула: ми не шукаємо винних, ми шукаємо рішення.

Чим краще витерти? З чого почнемо? Тобі допомогти?

6. Якщо потрібно, можна вже потім обговорити, що зробити, щоб наступного разу цього не ставалось.

7. Можливо, найголовніше. Для багатьох дітей помилка пов’язана з відчуттям того, що вона може зруйнувати контакт, нашу любов, нашу впевненість в них. І це ж не тільки про дітей.

Ми точно можемо підтримати їх емоції: ти виглядала наляканою, коли чорна фарба полилась. Засмутилась? Я б, напевно, теж засмутилась. Але ти так швидко все прибрала. Добре, що ми впоралися. Всі котики зібрані. Няв.

Я думаю сьогодні про досвід, коли ми даємо дитині право помилятися без страху втратити нашу любов. І не боятися помилок у майбутньому.

Читайте також

30 ідей, як вказати дитині на помилку і не образити

Дитинство без права на помилку: як змінити ставлення дітей до невдач

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram