Перфекціонізм як пастка: що відбувається з підлітками під тиском

У світі, де досягнення, статус і результат часто ставлять вище за внутрішній добробут, підліткам дедалі важче залишатися собою. Бажання батьків виростити успішну дитину зрозуміле, але надмірний тиск, культ високих результатів і страх невдачі можуть мати протилежний ефект. Замість упевненості в собі дитина отримує тривогу, виснаження, втрату мотивації й залежність від зовнішнього схвалення, — наголошує Childdevelop.

Наші діти ростуть у суспільстві, де культивуються успішність, соціальний статус та досягнення. Ці цінності передаються нашим дітям невербально, через наші емоційні стани. Діти звертають увагу на те, що ми в них помічаємо, хвалимо або, навпаки, не схвалюємо їх дії.

Коли ми женемося за досягненнями, ми втрачаємо себе й забуваємо про власні цінності. Ми з кращих міркувань докладаємо максимум зусиль для того, щоб наші діти виросли успішними. Нас лякають думки про те, що вони можуть програти в конкурентній боротьбі. Але ідея про те, що бути успішним – значить бути щасливим, докорінно хибна. Успішність у житті не визначається високими оцінками, престижною освітою або високою самооцінкою.

Можливості, пов'язані з успішністю

Успішність багато в чому пов'язана з психічними особливостями, такими як оптимізм, цікавість, упевненість у своїх силах, здатність справлятися з негативними емоціями. Ці здібності розвиваються, коли в дитини є безпечна прихильність до батьків. Іншими словами, ми повинні надати підлітку простір для розвитку, але при цьому бути поруч, бути чуйними й зацікавленими, приділяти йому час і не контролювати його надміру. Дослідження підтверджують, що позитивний досвід взаємин підлітків з батьками дає їм максимальне почуття захищеності.

Чому неефективно підштовхувати дітей до досягнень

Надмірна заклопотаність батьків успішністю підлітка в школі й успішністю в житті призводить до абсолютно протилежних результатів. Коли батьки докладають великих зусиль для того, щоб їхні діти досягали успіху, у дітей пропадає внутрішня, більш сильна, мотивація.

Крім того, занадто високі орієнтири викликають у підлітка страх. Через це він намагається уникнути невдачі за будь-яку ціну. Високий рівень стресу призводить до того, що підліток не вчить уроки, у нього знижуються пізнавальні здібності, допитливість і змагальний дух. Він частіше вдається до брехні.

Деякі підлітки підкоряються під тиском батьків, але при цьому вони не розвивають навички самостійного мислення й розв'язання задач. Це навички, необхідні для розвитку впевненості в собі, життєстійкості й успішності. Підліткам необхідний простір для того, щоб знайти свій життєвий шлях. Без цього вони не можуть розвинути почуття власної гідності. І навпаки, якщо підліток має свою думку, приймає рішення й відповідні наслідки, він формує почуття власного «я» та свої цінності.

Надмірне занепокоєння успіхом підлітків може також привести до того, що батьки стають занадто нав'язливими там, де підліток повинен зробити свій власний вибір. У результаті підліток не має своєї думки й не може контролювати емоції.

Психологічні наслідки перфекціонізму та прагнення до досягнень

Психологам добре відома й зворотна сторона культури, яка сповідує перфекціонізм і прагнення до досягнень. Це депресії, тривога, алкоголізм і наркоманія, брехня, розлади харчової поведінки, невиважена поведінка, внутрішня порожнеча, невпевненість у собі, самогубства та інші наслідки.

У культурах, заснованих на конкуренції, серед підлітків популярний образ людини, що вживає наркотики й має проблеми з законом. Дослідження показують, що ризикована поведінка підлітків пов'язана зі стресом, викликаним соціальним тиском. Підлітки намагаються полегшити цей стрес шляхом саморуйнівної поведінки, суїцидів, вживання алкоголю й наркотиків, булінгу.

Помилковий образ перфекціоніста

Мабуть, найстрашніше в культурі перфекціонізму – це те, що підлітки можуть бути в біді, але при цьому вони обманюють тих, хто їх оточує, ховаючись за образом щасливої й успішної людини. Їх помилковий образ – це неусвідомлена адаптація до суспільства, спроба заслужити любов і захоплення.

Такі підлітки приховують негативні почуття та сторони свого життя, які могли б привести до конфлікту або несхвалення. Вони дуже нестійкі психічно. Знаходячи в собі найменші недоліки, вони розчаровуються в собі та вважають, що допомога їм не потрібна. Тягар громадського тиску поступово стає для них нестерпним, вони почуваються в пастці, але не можуть з неї вибратися. Навіть думки про те, що вони можуть розчарувати своїх батьків, руйнують їх внутрішній світ. Часто від таких підлітків можна почути фразу: «Я швидше помру, ніж розчарую своїх батьків».

Підлітки, які в школі виглядають цілком успішними, але не розвивають почуття власної гідності, можуть зазнати невдачі під час навчання в університеті. У цей період вони відчувають менше підтримки, а масштаб завдань, що постає перед ними, зростає. Щоб упоратися з ними, підлітку потрібно прийняти свої сильні та слабкі сторони й навчитися справлятися з неминучими невдачами. Підлітки-перфекціоністи відчувають потребу у схваленні. Це створює емоційні перепади, що порушують психічну рівновагу підлітка.

Залежність від зовнішніх ознак

Коли нам потрібні зовнішні докази нашої цінності (схвалення оточення, статус, зовнішній вигляд тощо), наша самооцінка починає залежати від цих ознак. Зовнішні атрибути стають для нас опорою, і від них залежить розвиток емоційних навичок – внутрішньої мотивації, прагнення вчитися й піклуватися про власний добробут.

Рекомендації для батьків

• Заохочуйте самостійний вибір підлітка, допомагайте аналізувати наслідки прийнятих рішень.
• Обмежуйте потенційно небезпечні заняття.
• Цікавтеся, що робить щасливим підлітка, а що – засмучує.
• Підтримуйте інтереси й хобі дитини.
• Помічайте та приймайте те, в чому підліток відрізняється від вас.
• Звертайте увагу на те, в чому дитина поступається вам, намагаючись вам догодити.
• Захищайте підлітка за потреби.
• Не намагайтеся придушити негативні думки й емоції дитини.
• Не соромте й не карайте його за життєві невдачі.

Чого не варто робити в спілкуванні з підлітком

• Не використовуйте грошову або іншу матеріальну винагороду за успішність у школі (зовнішнє підкріплення послаблює внутрішню мотивацію).
• Не соромте й не карайте дітей за погані оцінки в школі.
• Не приймайте рішень замість дитини.
• Не читайте їй нотацій (відчуваючи тиск, вона припиняє реагувати на ваші зауваження).
• Не мотивуйте дитину за допомогою страху (він тільки пригнічує здібності дитини, і вона буде виконувати ваші вказівки тільки формально).
• Не оберігайте її від наслідків її поведінки.
• Не ігноруйте дитину, не шкодуйте для неї часу. Будьте поруч, але не нав'язуйте свою думку.

Читайте також

Дорослий, який не зникне: як працює програма наставництва для дітей з інтернатів

Сон, якого бракує: чому підлітки не можуть заснути вчасно

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram