Як депресія змінює мозок: що відбувається з пам’яттю, емоціями та нейронними зв’язками

01.02.2026

392

Депресія може корелювати з певними змінами в мозку, включаючи зменшення кількості сірої речовини, порушення роботи нейромедіаторів та запалення. Люди з депресією також можуть мати проблеми з пам’яттю.

Депресія – це розлад настрою, який, наприклад, у Сполучених Штатах уражає щонайменше 17 мільйонів дорослих. Симптоми включають постійний смуток і втрату інтересу до повсякденних справ. У деяких людей депресія також може призвести до суїцидальних думок.

Тому розуміння зв’язку між депресією та роботою мозку – зокрема того, які зміни можуть відбуватися, чи є вони зворотними та коли варто звернутися по фахову допомогу – важливе не лише для лікарів, а й для батьків та освітян, які щодня взаємодіють із дітьми й підлітками. Докладніше – у матеріалі mozok.ua.

Про основні види впливу депресії на мозок

Точаться певні дискусії щодо того, які ділянки мозку уражаються при депресії та як сильно. З'являється все більше доказів того, що у людей з депресією зменшуються кілька відділів мозку. Депресія спричиняє зміни в мозку, які можуть впливати на щоденне функціонування та настрій, зокрема:

Об’єм мозку. Згідно з американським дослідженням 2018 року, існує кореляція між великим депресивним розладом та зменшенням об’єму сірої речовини, яка утворює зовнішній шар мозку.
Нейромедіатори. Нейромедіатори – це хімічні речовини, які дозволяють передавати сигнали між клітинами мозку та нервової системи. У статті 2018 року йдеться про те, що нейромедіатори серотонін, норадреналін і дофамін поводяться аномально у людей з депресією.
Запалення. У людей з депресією рівень білка-транслокатора може бути вищим за середній, що вказує на запалення мозку.

Церебральна нейропластичність є центральною віссю ремісії великого депресивного розладу та фундаментальним механізмом, за допомогою якого нейрони захищаються від стресу. Функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГН) системи вимагає змін щільності глюкокортикоїдного балансу. А дисфункція цієї системи затримує синаптичну передачу в гіпокампі.

Жорстоке поводження з дітьми, навмисне і постійне нехтування думками інших є факторами ризику розвитку депресії. Деякі епігенетичні зміни, такі як метилювання ДНК, можуть зберігатися в дорослому віці та зумовлювати схильність до стресу. Це корелює з активністю ГГН осі. При депресії спостерігається гіперактивність у мигдалині, поперечносмугастому ядрі, лімбічній та підкірковій ділянках.

Не тільки антидепресанти, а й психотерапія може змінювати функціонування мозку. Нейрони здатні змінювати силу щодо ефективності синаптичної передачі. На нейробіологічному рівні ми говоримо про ремоделювання взаємозв’язку, а на психологічному – про активну волю.

Префронтальна кора виконує мультимодальну функцію, зосереджену на зв'язку між сенсорно-моторною інформацією та мотиваційно-афективною. При великій депресії спостерігається дисфункція префронтальної кори, що підтверджується румінаціями (тобто процесами багаторазового думання чи «пережовування» думок, ідей або проблем, зазвичай без вирішення або прогресу), негативним когнітивним процесом і негативним сприйняттям майбутнього, а також порушеннями концентрації, стабільності та вибірковості уваги.

Вплив депресії на пам’ять є неминучим

В іншій статті 2018 року припускається, що депресія, хронічний стрес та певні зміни в мозку, такі як зменшення об’єму гіпокампа, можуть впливати на пам’ять. Відзначаються зокрема:

труднощі зі згадуванням позитивних подій;
схильність згадувати негативні події;
зменшення здатності відтворювати спогади всіх видів.

Однак ці припущення потребують подальших досліджень.

Чи можна корегувати зміни в мозку, пов'язані з депресією

Можна сказати, що так. Проте – лише частково… Згідно з даними Національного інституту психічного здоров'я США (NIMH), депресія може виникати через екологічні, психологічні, генетичні та біологічні фактори. Лікування депресії може бути спрямоване на мозок і мати на меті повернути назад деякі зміни, описані вище. Наприклад, антидепресанти змінюють те, як мозок використовує або виробляє певні хімічні речовини, що впливають на настрій людини.

Деякі з класів / груп антидепресантів:

селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСіН);
інгібітори зворотного захоплення норадреналіну-дофаміну (ІЗЗНД).

Американські дослідники з NIMH виділяють антидепресанти як поширений метод лікування депресії, який можна використовувати як у монотерапії, так і разом з іншими варіантами лікування.

Вчені не впевнені, що виникає спочатку – депресія чи запалення мозку. Проте підтверджено, що люди, які перенесли великий депресивний епізод, мають вищий рівень білків-транслокаторів, хімічних речовин, пов'язаних із запаленням мозку. Дослідження підтверджують, що цих білків ще більше у людей, які страждають на нелікований великий депресивний розлад протягом 10 років та довше.

Неконтрольоване запалення мозку може:

пошкоджувати або вбивати клітини мозку;
перешкоджати росту нових клітин у мозку;
спричиняти проблеми з мисленням;
зумовлювати прискорення старіння мозку.

Про необхідність медичної допомоги при депресії

Якщо людина вважає, що у неї – депресія, вчені з NIMH радять звернутися до лікаря-психіатра. Для офіційного встановлення діагнозу симптоми зазвичай повинні тривати щонайменше два тижні та можуть включати:

постійне відчуття смутку, тривоги або порожнечі;
відчуття безнадії;
песимізм;
дратівливість або розчарування;
неспокій;
відчуття провини, власної нікчемності або безпорадності;
зниження інтересу до колись приємної діяльності (хобі);
труднощі із засинанням або підтриманням сну;
постійну втому;
проблеми з концентрацією уваги, пам’яттю або прийняттям рішень;
зміни апетиту, які можуть впливати на вагу.

Отже, однозначної відповіді на питання «Чи можна корегувати зміни в мозку, пов’язані з депресією?» наразі немає. Тривала депресія, ймовірно, спричиняє зміни в мозку, особливо в гіпокампі. Але дослідники також виявили зменшений об’єм сірої речовини у людей з діагнозом довічного великого депресивного розладу, які не мали депресії протягом багатьох років. Можливо, саме тому депресію так важко лікувати.

Іноді людина з депресією може мати думки про смерть або самогубство. У таких випадках слід негайно звернутися по медичну допомогу. Сучасні методи лікування депресії можуть допомогти вилікувати або запобігти деяким змінам у мозку, проте щодо цього потрібні додаткові дослідження.

Дуже важливо звернутися по медичну допомогу якомога раніше, адже повторювані епізоди депресії з часом все більше пошкоджують головний мозок. Ранній початок лікування може допомогти уникнути або полегшити перебіг деяких із таких небезпечних змін.

Депресія – це розлад настрою, який може спричиняти смуток, зниження рівня енергії та суїцидальні думки. Дослідження підтверджують, що депресія зумовлює зміни в деяких ділянках мозку, зокрема збільшення запалення мозку, дисфункцію нейромедіаторів і зменшення обсягу сірої речовини. Людям з депресією може бути важко відтворювати спогади, особливо позитивні.

Лікування депресії може бути спрямоване на збільшення вироблення хімічних речовин, таких як серотонін і дофамін, або на зміну способу мислення.

За матеріалами:

https://www.webmd.com/depression/depression-physical-effects-brain
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7864313/
https://www.medicalnewstoday.com/articles/howd-does-depression-affect-the-brain
https://www.healthline.com/health/depression-physical-effects-on-the-brain

Читайте також