Меню
Вхід і реєстрація
Війна звужує горизонт майбутнього — ми живемо від події до події, від тривоги до тривоги. У такому стані мрії часто здаються недоречними, наївними або навіть "непристойними". Та саме мрія — це спосіб повернути собі відчуття життя, надії й впливу. Цей текст від Світлани Ройз для UNICEF про те, чому мріяти під час війни не лише можна, а й необхідно, і як дорослі можуть допомогти дітям зберегти внутрішній простір уяви.Чи доречно мріяти під час війни?
Мрії – це "паливо" для нашого життя. Вони переносять нас із теперішнього в майбутнє та дають надію. Надія та мрії – один із ресурсів нашого воєнного часу, і важливо дозволити собі ним користуватись.
Стрес та травматизація звужують наше відчуття реальності. Чим більший рівень стресу та травматизації – тим більше ми сфокусовані на минулих переживаннях, які постійно відображаються у нашому теперішньому. А мрії – про майбутнє – це перенесення фокуса.
Дозвіл собі радості. Це створення простору відновлення. Тому мрії та творчість – саме зараз – це "терапевтичний інструмент", вони розширюють наш внутрішній простір. Мрії наближують майбутнє, особливо, якщо ми ще й додаємо до них план дій.
Саме зараз нам важливо відновлювати зв'язок
– минуле (мої здобутки, мої напрацювання, мої якості),
– теперішнє (те, що я вмію, прагну, знаю про себе та світ саме зараз),
– майбутнє (світ та я – яким я хочу бути).
Що робити: дітям важливо відчути наше співчуття: "Так, шкода, що саме ця мрія не здійснилася. Ти так цього хотів. Мені самій так важко примиритися з тим, що не здійснилося. Але... Можливо вона зміниться і стане новою мрією. Давай з тобою помріємо про..." Багато дітей та дорослих розчаровані та болісно переживають втрату "мрій". Мрія може не здійснитись саме так, як ми хотіли, але нам важливо зберегти надію.
Що робити: важливо розповідати дорослим та дітям про те, що радість – це енергія. Радість пов’язана з роботою нейрогормонів, що додають нам відчуття безпеки, спокою, розслаблення. Ця енергія нам дуже потрібна для відновлення. І це наші ліки. Мрії пов'язані з позитивними емоціями і нам потрібно приймати "вітаміни мрій та радості".
Що робити: розповідати про те, що тільки коли ми піклуємося про себе, ми можемо відчути потреби та піклуватись про інших. Дозволити собі мріяти – це теж піклування, бо це повернення собі цілісності. У нашому житті є важливі сфери, а в кожній сфері є свої потреби: тілесність (їжа, спорт, сон, вода, вітаміни, кисень); реалізація (розвиток, для дитини – навчання); контакти (близькість); уява (сфера творчості, мрій, цінностей).
Що робити: Дитина повернеться до творчих дій та знов почне мріяти, коли відновиться відчуття безпеки. А безпека для неї – це і наша присутність та надійність, і рутини в нашому житті, і можливість хоч щось проконтролювати, і наскільки можливо – передбачуваність. Ми можемо їй це дати.
Що робити: казати про те, що велика Перемога складається з великої кількості наших особистих перемог.
Що робити: важливо питати себе та дітей – що ми можемо робити для наближення мрії? Розповідати дитині, що мрія – це наче енергія, яку ми втілюємо в реальність своїми діями. Що ми можемо зробити першим кроком? Це може бути і малюнок мрії, і створення плану, і крок до вивчення нового.
Ми можемо запропонувати дитині пройтись "сходинками мрій" та помріяти не тільки для себе, але й для інших:
Ми, дорослі, створюємо простір і даємо дозвіл на будь-які прояви дитини. Розмову про мрії можна почати зі слів:
Важливо пам’ятати, що мрії сучасних дітей можуть бути більш матеріальними. А ще саме зараз, щоб відчути більше опори, заземлення, діти та дорослі можуть мріяти та казати про матеріальні, реальні речі. Це додає вкорінення в реальності.
Також нам важливо сформувати зв’язок: мрія – дія. Саме дія – можливість на щось впливати – додає нам сили контролю. Між тим, що залишиться мрією, а що стане реалізованим – є наші дії.
Рух до мрії може також стати "продуктивною рутиною": у вивченні кожного дня нового слова в іноземній мові, в малюванні кожного дня новим стилем, в тому, що ми кожного дня фіксуємо щось на фото, танцюємо чи робимо маленьку зарядку, робимо те, що раніше не наважувались і те, що наблизить нас до здійснення мрії…
І ми можемо запитати дитину: "А що ти сьогодні зробив/ла, щоб наблизити мрію?"
У мене є красива практика: стати в повний зріст, уявити, що стоїш під зоряним небом. Уявити, що кожна зірка – це наша мрія. Кожна з них – саме для нас, може бути "нашою". Протягнути руку вгору і зняти зірку – ту, яка саме зараз нам здається "нашою". Покласти зірку на грудну клітку чи в кишеню, зі словами "це може бути моїм, це моє". І пам’ятати, що для нас є багато зірок, мрій та бажань.
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram