В навчальному році 2024–2025 в українських школах зʼявиться курс із соціально-емоційного навчання з назвою «Уроки щастя».
Ця новина й сама назва курсу спричинили широку дискусію серед освітян та батьків у соцмережах. Насамперед про те, чи доречно впроваджувати такий предмет у школах під час війни? А ще – чи буде цей курс викладатися окремо, як оцінювати знання і навички щастя, чи буде курс обов’язковим, хто його викладатиме…
З цими та іншими питаннями НУШ звернулася до Міністерства освіти і науки України та отримала відповіді.
Курс із назвою «Уроки щастя» створили в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Він базується на американській програмі із соціально-емоційного навчання Well-Being, яка була перекладена та адаптується українськими фахівцями в галузі психології та освіти, пояснюють у пресслужбі МОН.
«Ментальне здоров’я має стати повсюдною компонентою у сфері освіти. Саме тому в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” у співпраці з Міністерством освіти і науки України впроваджується пріоритетний проєкт “Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти”. Зокрема, він включає трансформацію психологічної служби в закладах освіти та інтеграцію знань про ментальне здоров’я в зміст освіти. Й одним із джерел таких знань стане курс Well-Being», – додають у міністерстві.
Відтак, за словами МОН, курс має стати потужним пазлом концепції соціально-емоційного та етичного навчання, яка інтегрована в підхід реформи «Нової української школи», та навчить українців змалечку турбуватися про власне ментальне здоров’я і добробут навколишніх. Передбачається, що «Уроки щастя» надаватимуть знання і навички, які «важливі для щасливого, змістовного, плідного життя».
Знання і навички, які діти здобудуть завдяки курсу:
уміння будувати стосунки; творчість і вміння бути творцем свого життя; розуміння того, що означає бути людиною; уміння любити, співчувати, жити в гідності й правді, бути вільними, справжніми; мудрість і вміння осмислювати життя та досвід; цінності й знання сенсів життя; емоційну компетентність (про емпатію, емоційний інтелект, емоційні потреби); ментальне здоров’я та розуміння, як про нього піклуватися.Важливо й те, що курс буде адаптований до українських реалій. Так, українська адаптація базується на засадах інформованого про травму підходу та підходу орієнтованого на сильні сторони особистості. Це дає змогу максимально екологічно врахувати чутливі теми сучасного українського контексту, як-от
вимушене переміщення; запобігання булінгу в дитячих колективах на тлі підвищеного рівня стресу та агресії; переживання потенційно травмівних подій через війну в безпосередньому досвіді як учнів, так і вчителів тощо.Крім цього, курс передбачатиме розвиток навичок саморегуляції емоцій, стресостійкості, вирішення конфліктів та конструктивної взаємодії із суспільством. Тренувати ці навички учні зможуть одразу під час занять, використовуючи матеріали курсу.
«Щодо причини вибору назви, основна ініціаторка запровадження курсу – Олена Зеленська – у своєму дописі зазначає: “Чому саме щастя? Бо курс розкриватиме найважливіші знання і навички, без яких неможливе щасливе, змістовне, плідне життя”, – вказала у відповіді на запит редакції пресслужба МОН.
«Уроки щастя» учні та учениці України не вивчатимуть окремо. А ще курс не буде обов’язковим.
«Матеріали курсу інтегруватимуться наскрізно через інші предмети та можуть використовуватися психологами й соціальними педагогами, класними керівниками та вчителями-предметниками. Оскільки курс буде інтегрованим – це не призведе до суттєвої зміни навантаження», – наголошують у МОН.
Як оцінюватимуть «Уроки щастя»?
Курс не передбачатиме формалізованого оцінювання. Проте в його структурі будуть рефлексивні практики, які дадуть змогу учням, вчителям та батькам відстежувати прогрес в опануванні відповідних навичок.
Курс розрахований на учнів 1–7-х класів, а також на дошкільнят. Це, зокрема, пояснюється тим, що сам американський курс Well-Being складається із чотирьох рівнів:
матеріали для дошкілля та учнів 1-х класів; учнів 2–3-х класів; 4–5-х класів; 6–7-х класів.Для учнів 7–9-х класів є розроблений курс “Здоров’я, безпека та добробут”.
Команда Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» акцентує, що курс «Уроки щастя» буде інтегрованим, відповідно його можна буде поєднувати з різними предметами. Тобто він буде своєрідним підсиленням уже наявної інформації у вищевказаних курсах, а також як можливий додаток до решти предметів.
Як розповіли в МОН, з вересня 2024 року програму почнуть впроваджувати для дошкільнят та учнів 1-х класів. А потім поступово і для інших рівнів.
Як розповіли в МОН, курс впроваджуватиметься коштом варіативного складника. Наприклад, у першому класі це буде одна година варіативного складника, яку оплачуватимуть із місцевого бюджету. Про докладніший розподіл годин в інших класах йтиметься безпосередньо в самій програмі.
Для впровадження курсу підготують тренерів за програмою «Психічне здоров’я і добробут». Саме вони впроваджуватимуть подальше каскадне навчання вчителів у школах.
Однак, як повідомили в МОН, насамперед підготовку до впровадження курсу пройдуть представники інститутів післядипломної педагогічної освіти, які також згодом продовжать навчати педагогів на місцях.
Навчальні матеріали курсу опублікують у відкритому доступі, про що обіцяють повідомити додатково. Водночас для педагогів також буде доступний методичний комплекс, який міститиме рекомендації щодо викладання курсу та робочі зошити для учнів відповідно до рівнів.
Насправді навички соціально-емоційного навчання, які лежать в основі курсу «Уроки щастя», тою чи тою мірою вже представлені в Україні через різні програми та курси (на приватному та державному рівнях). Далі розповімо про декілька з них.
Так, наприклад, Петро Сітек, переможець премії Global Teacher Prize Ukraine-2023, викладає курс «Щастя» в «Школі вільних та небайдужих» (Львів). Це окрема дисципліна, яку розробили на основі курсу Єльського університету – The Science of Well-Being («Наука бути щасливими»).Вона призначена для дітей 13 + років. Натомість для молодших учнів цей курс розділили на окремі частини та викладають його разом з іншими предметами в легшому варіанті, зважаючи на особливості сприйняття дітей цього віку, каже вчитель.
Сам курс «Щастя» формує уявлення дітей про:
свою особливість, внутрішній світ та світи інших людей, здорову самооцінку, навички комунікації, доброзичливість, асертивність, стресостійкість, соціальну активність тощо.Заняття з дітьми відбуваються у форматі обговорень. Вчитель показує презентацію до теми, ставить свої питання учням, спільно вони також можуть аналізувати різні дослідження на відповідні теми, учні дискутують, висловлюють свої думки.
«Насамперед наше завдання – створити простір довіри, де кожен може висловитися та знайти підтримку. Ми проводимо з учнями різні практики, як-от практика вдячності, яка допомагає усвідомити цінність подій і людей у їх житті, або ж медитації, які знижують стрес і покращують когнітивні функції та регуляцію емоцій. Однак дуже важливо, щоби учні тренували це і вдома, інакше лише шкільні уроки не дадуть такого результату. Тому й домашні завдання діти отримують відповідні, наприклад, написати 5 речей, за які вони вдячні цього дня…», – розповідає Петро Сітек.
Він також додає, що такі заняття не оцінюються. Адже, за його словами, оцінки не мають бути самоціллю. На першому місці знання та навички. Важливіше, як діти почувають себе під час цих занять, чи стали вони себе краще розуміти. Для цього вчителі проводять рефлексивні практики.
«Часто можна натрапити на питання, наскільки зараз актуально викладати щастя, особливо в умовах війни? Але спочатку варто зрозуміти, що стоїть за цим поняттям. Щастя – це не зовсім про радість. Це ще і про точки опори, розуміння себе, власних емоцій, власної цілісної особистості. Хіба це не актуально?», – каже вчитель.
Він додає, що в учнів, які проходять курс «Щастя», покращується взаємодія, адже вони вчаться висловлювати свої думки, підтримувати інших, а ще діти стають більш усвідомленими та уважними.
Водночас Петро Сітек згоден із тезою про те, що перед тим, як навчати учнів щастя, вчителі самі мають стати щасливими.
Наразі ж, за його словами, українські педагоги мають незакриті потреби, як-от гідне фінансування своєї праці. Мабуть, тому, зокрема, у людей на початку виникло несприйняття нового курсу, який запропонувала перша леді.
«Робота та комунікація з вчителями дуже важлива. Минулого року мене відзначили премією Global Teacher Prize Ukraine і я отримав фінансування на реалізацію освітнього курсу «Щастя» в державних школах. Ми розробили курикулум для вчителів про те, як викладати щастя. Але сама програма нічого не варта, якщо не навчити вчителів правильно її впроваджувати. Та не просто зробити рекомендації й провести лекції, що таке щастя, а розробити повноцінний тренінг, занурити їх у цю тему», – ділиться досвідом Петро Сітек.
Тож, за його словами, у межах тренінгів для впровадження курсу «Щастя» в школах вчителі мали змогу випробувати на собі ті чи ті практики, вимірювали свій рівень щастя, отримували домашні завдання.
«Коли розповідаєш і показуєш вчителям, для чого все це, а ще даєш спробувати на собі різні підходи, у них з’являється краще розуміння ідеї програми. Тож вони зможуть якомога якісніше впровадити її в школах», – резюмує педагог.
Цю програму громадська організація впроваджує в українських закладах освіти ще з 2019 року. У всеукраїнському експерименті, під час якого апробують програму, беруть участь 26 шкіл із 23 областей України (приблизно 450 педагогів і майже 5 000 учнів). Програму Соціально-емоційного та етичного навчання (СEEН, Learning Social Emotional and Ethical (SEE) Learning) розробили фахівці Emory University для міжнародного використання.
Це інструмент розвитку м’яких навичок (soft skills). Наприклад, уміння комунікувати, співпереживати собі й іншим, керувати своїми емоціями, креативно і критично мислити, працювати в команді, бути лідерами або ж виважено йти за ними тощо.
На практиці програма є набором вправ, які можна інтегрувати в урок або проводити як окреме заняття. Наприклад, початися заняття може з розігріву, аби діти могли налаштуватися на навчання, заспокоїтися та підготуватися до отримання нової інформації.
У наступній частині уроку вчитель/ка викладає новий матеріал, а потім дає інтерактивні вправи на його основі. Наприкінці заняття діти проходять рефлексивну практику, де, зокрема, мають подумати, як нові знання стосуються особисто їх.
{{read_more|Читайте також| 3615, 6541}}
Джерело фото shutterstock.com
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram