Ліцеї будуть лише у великих містах, а село взагалі залишиться без школи. У десяті класи не набирають учнів, щоб відправити більше дітей у профтехи, а вчителів звільнять із роботи…
Ці та інші думки часто чуємо під час розмов про реформу профільної середньої освіти, адже вже до 1 вересня 2024 року громади мали визначити, які заклади стануть ліцеями, які – гімназіями, а які – початковими школами. Основні зміни стосуватимуться ліцеїв, де з 2027 року учні зможуть обирати профілі та предмети для поглибленого вивчення, а також ті предмети / курси, які їм цікаві чи потрібні. Також передбачене підвищення кваліфікації вчителів та підготовка матеріально-технічної бази (це питання буде розв’язуватися за участі центральної влади).
Водночас у суспільстві шириться багато здогадок пліток, як саме реформуватиметься старша школа. Що із цього правда, а що вигадки НУШ запитала заступників міністра освіти й науки Дмитра Завгороднього та Андрія Сташківа.
«До такої думки призвели різноманітні компроміси, пов’язані зі створенням ліцеїв [йдеться про закон 2021 року щодо формування мережі ліцеїв, який дає змогу мати у своїй структурі початкову та базову школи], – пояснює Дмитро Завгородній. – Більшість шкіл [56 %] зараз є ліцеями, і це певна дискредитація реформи.
Ми хочемо змінювати це на законодавчому рівні [МОН спільно з парламентськими комітетами працює над внесенням відповідних змін до законодавства], а також у положенні про ліцеї. Назва "ліцей" має відповідати концептуальним засадам, які закладені в проєкті Державного стандарту про профільну середню освіту».
Планується, що переважно ліцеї будуть окремими закладами освіти – тобто учні 10–12 класів будуть навчатися окремо. Як виняток буде передбачена можливість ліцею мати в складі базову школу (1–9 класи). У деяких місцевостях інакше неможливо забезпечити територіальну доступність освіти.
За проєктом стандарту про профільну середню освіту, у ліцеї має бути відповідна кількість учнів, пояснює Дмитро. Зараз обговорюється варіант, що на паралелі ліцею має бути 100 дітей і чотири класи (по 25 учнів у класі), а мінімальна кількість учнів на весь ліцей – 300.
Крім організаційних, у ліцеях мають відбутися й інші зміни:
створення лабораторій та майстерень; навчання вчителів; розроблення та друк нових підручників.Тобто зміна назви та статусу містить багато інших елементів, які можливо втілити тільки за умови правильного формування мережі закладів освіти, наголошує заступник міністра. Якщо на паралелі буде 20 дітей, навряд чи заклад зможе запропонувати широкий вибір профілів і предметів / інтегрованих курсів.
2. У школі закривають перші / десяті класи
«Школи надають мешканцям громади певні послуги й мають відповідати двом критеріям: доступність та якість. Заклади освіти завжди балансують між ними, і часто переважає саме доступність, яка навіть стає критерієм якості, хоча це не так, – пояснює Дмитро Завгородній. – Якщо школа працює біля вашого будинку, дітям зручно до неї діставатися, це не означає, що в ній якісна освіта.
Ми хочемо боротися за якість. З досвіду багатьох країн бачимо, що школи укрупнюють, до них організовують довезення. Завдяки тому, що школа велика, є можливість платити більші зарплати вчителям та залучити ліпших фахівців. Саме це й дає результат».
Отже, для всіх учнів буде доступне навчання в 1–4, 5–9, 10–12 класах і професійних коледжах. Місць буде достатньо. Проте зміна мережі закладів освіти вплине на те, де саме будуть ті чи ті класи. Оскільки академічні ліцеї будуть переважно відокремленими, може статися так, що саме ваша школа стане ним і буде навчати тільки 10–12 класи. Інша ж школа навпаки може не набирати 10 класи, натомість збільшити кількість 1–9 класів, щоби прийняти всіх учнів на певній території.
Водночас буде дотримано територіальну доступність освіти. Максимальна відстань, на яку, ймовірно, дозволять доїжджати на навчання, – 30 км. До уваги братимуть особливості рельєфу та інші умови. Також МОН дотримується принципу, що початкова школа має бути максимально близько до місця проживання дитини. Отже, мережа сільських початкових шкіл, які нині працюють, не зазнає змін, каже Дмитро Завгородній.
3. Добиратися до школи – суцільна морока
Щоб зрозуміти переваги відокремлення старшої школи від інших ланок, Дмитро пропонує уявити два варіанти навчання:
школа поряд із вашим будинком, у якій один 11 клас, де вчитель фізики, хімії, біології – одна й та ж людина, яка жоден із предметів не знає досконало; до школи в іншій громаді треба діставатися автобусом (або, за наявності гуртожитку, жити в ньому), у ній працюють найліпші вчителі, є сучасні та добре оснащені лабораторії.«Очевидно, що в другій школі дитина здобуде якіснішу освіту та матиме інші результати навчання ніж у першій, – веде далі Дмитро. – Звісно, батьки мають право вибору, а ми маємо його забезпечити. Але, щоб організувати освітній процес з урахуванням наявних у державі коштів і водночас забезпечити високу якість освіти, – треба укрупнювати школи. – Початкові школи та дитсадки мають бути доступними й розташовуватися близько до дітей. Закривати початкові класи ми не плануємо. Рішення про припинення фінансування з державного бюджету стосується лише 5–11-х класів шкіл із малою наповнюваністю учнів. Менше ніж 25 учнів (не фінансуються з 2016 року), менше ніж 45 учнів (з 1 вересня 2025 року), менше ніж 60 учнів (з 1 вересня 2026 року). Але якщо в громади є можливість їх утримувати, ніхто не забороняє».
4. Статус ліцею присвоїли, щоб дитина відучилася в ньому з 1 до 12 класу
За словами Дмитра, така теза не відповідає дійсності й поширилася в суспільстві через компроміси щодо формування мережі ліцеїв. Аби виправити це й підготувати відповідні зміни до законодавства, МОН проводить громадські обговорення, досліджує досвід інших країн та комунікує майбутні зміни з громадами.
Заступник міністра нагадує, що нині на створення мережі передбачено три роки – 2024–2027, де 2024-й присвячений плануванню:
який статус матиме та чи та школа; скільки їх буде в громадах; де саме вони будуть розташовуватися тощо.«Ми маємо це зафіксувати та пояснити стейкхолдерам і громадам, чому саме так, – додає Дмитро. – Далі за 2024 рік маємо затвердити стандарт профільної середньої освіти, розробити методичні рекомендації щодо зміни мережі та стратегію її впровадження, спланувати бюджет, щоб розуміти, чи потрібні додаткові кошти на будівництво нових шкіл, ремонти ліцеїв, довезення учнів. А також врахувати винятки, які можуть бути в окремих громадах. І на основі цього підготувати та запропонувати зміни до законодавства щодо мережі ліцеїв».
Наприклад, щоб зрозуміти ліпше, якою має бути мережа шкіл у кожній області та громаді, МОН спільно з ОДА аналізує чинну мапу закладів освіти. Так, під час такого аналізу із Сумською ОДА виявилося, що є частина території області, де багато маленьких шкіл, а ліцею немає взагалі. До найближчого треба їхати півсотні кілометрів. За чинними вимогами жодну школу тут не можна перетворити в окремий ліцей. Але є дві опорні школи, одну з яких МОН запропонувало зробити ліцеєм та залишити в ній старші класи.
«Це компроміс, який не передбачений у законодавстві, але з погляду доступності він важливий, – пояснює Дмитро. – Були й інші приклади: на гірській території треба їхати до ліцею 30 кілометрів, але з поганими дорогами це не варіант, треба менша дистанція.
Тобто ми намагаємося врахувати реальні мапи, кейси та потреби областей, щоб на їхній основі вийти на правила, які зафіксуємо в законі та положенні про ліцеї. Ми не можемо формувати всю мережу за одним критерієм: три класи, чотири профілі та 300 учнів, бо є різні території та винятки. Нові вимоги до ліцеїв мають враховувати всі реалії».
З огляду на те, що МОН готуватиме нові вимоги до ліцеїв, які будуть затверджуватися на законодавчому рівні, деяким школам доведеться переглянути свої статуси ще раз.
Отже, громади, які присвоїли статус ліцею закладам, де зберігається початкова та базова школи, найімовірніше будуть ще раз переглядати своє рішення. Бо на 2027 рік мережа має бути сформована так, що статус ліцею матиме заклад без початкової та базової ланки (крім винятків, які аналізує міністерство разом з обласними освітніми департаментами). Громади, які вже сформували мережу з ліцеями, які відокремлені від початкової та базової ланок, нічого змінювати не будуть. Як пояснює Дмитро, ці ліцеї ймовірно братимуть участь у пілотуванні профільної середньої освіти.«Зараз ліцеїв створено приблизно вісім тисяч, а буде – тисячі дві. Тобто більшість шкіл, які зараз є ліцеями, у 2027 році ними не будуть», – каже Дмитро.
«Однак 2027 рік теж не буде фінальним у формуванні мережі, – додає заступник міністра. – Зміни можливі й надалі з огляду на демографічну ситуацію. Між 2027 і 2032 роками буде перехідний період, оскільки після 2032-го кількість дітей у старшій школі почне зменшуватися. Тому на перехідний період ми передбачаємо, що в мережі може бути певна кількість компромісних шкіл, де дітей буде не багато. Або де зрозуміємо, що це не ідеальний ліцей, ми не готові в нього інвестувати, але він потрібен саме тут і зараз, тому що в ньому багато учнів».
«Село без школи не залишиться, оскільки ми не закриваємо школи взагалі, – акцентує Дмитро Завгородній. – У більшості сіл зараз і так не функціонують старші класи, а є лише гімназії або початкові школи. Також є опорні школи, які є гімназіями або гімназіями-ліцеями. Цю мережу ми не чіпаємо. Йдеться лише про старші класи, які маємо розмістити в тих закладах освіти, які будуть великими, зможуть реалізовувати концепцію з вибором профілів та предметів, будуть із великою кількістю вчителів, якісним обладнанням, лабораторіями тощо».
Дмитро порівнює, що іноді заради якісної освіти батьки відправляють дітей на навчання за кордон. А задля престижного університету ніхто не залишається в селі, а їду у велике місто, де такі заклади є.
Підготувати до університету якраз має якісна старша школа, яка дає змогу дитині
вперше зробити вибір; стати суб’єктом ухвалення рішень; соціалізуватися у великих групах; працювати над проєктами.«Щоб це організувати, потрібні класні вчителі та багато дітей в одному місці. Тому ліцеї не будуть у кожному населеному пункті, але це будуть не лише великі міста», – каже заступник міністра.
Мережу закладів освіти намагаються спланувати так, щоби ліцей був на відстані до 30 кілометрів від будь-якого населеного пункту. За прогнозами МОН, 99 % території будуть потрапляти у 30-кілометрову зону доступності, але можливі винятки, наприклад, для гірських територій, де дистанцію ймовірно скоротять до 10 чи 20 кілометрів.
6. У гірських регіонах підвезення не буде, повернемося до пришкільних інтернатів, як було за радянських часів.
Як пояснює Дмитро, готового рішення щодо роботи шкіл у гірській місцевості наразі немає. МОН напрацьовує його разом з обласними держадміністраціями та спільно з громадами аналізує, якою може бути модель шкільної мережі.
Найімовірніше, для гірської місцевості будуть винятки щодо кількості учнів у ліцеї, але з урахуванням визначеної мінімальної кількості. З огляду на низьку щільність населення, велику територію, труднощі в організації підвезення – ліцей у гірській місцевості зможе об’єднуватися з гімназією та початковою школою (тобто можливі поодинокі винятки, але не загальна тенденція). При деяких ліцеях можуть функціонувати пансіони для проживання учнів.7. Треба повернути «сито» після 9 класу, за яким стане зрозуміло, кому треба в академічний ліцей та університет, а кому – у профтех
Як каже Дмитро, такими метафорами МОН не оперує, а спирається на дані та певні тенденції. Заклади профтехосвіти зараз обирають 35 % випускників 9-х класів. Країна потребує більшої кількості фахівців, які б швидше виходили на ринок праці. Тому МОН планує популяризувати коледжі, робити їх якісними й привабливими для учнів.
За словами Дмитра, для цього:
підвищують стипендії; поліпшують умови проживання; закуповують нове обладнання; вчать директорів та інших освітян; та розвивають дуальну освіту.Завдяки цьому МОН розраховує збільшити кількість випускників 9 класів, які обирають професійне спрямування, до 45 %. Це амбітна мета міністерства, до якої планують рухатися поступово.
«Кількість місць у ліцеях та коледжах буде більшою, ніж прогнозована кількість дітей, які туди вступатимуть. А щодо вибору, кому в який заклад йти, то що зараз, що згодом у нас будуть популярні ліцеї та коледжі у великих містах, які матимуть конкурсний відбір. Заклади враховуватимуть результати ДПА після 9 класу та обиратимуть тих, хто має вищі бали, що теж справедливо. У великих містах можуть бути ліцеї чи коледжі, успішні в певному профілі, наприклад, фізико-математичному, до них хотітимуть потрапити з усього міста діти з найвищими балами. А будуть випадки, коли один на громаду ліцей буде призначений для того, щоб узяти на навчання всіх охочих», – пояснює Дмитро.
8. Реформу роблять для того, щоби більше дітей ішли в профтехи, а не університети
На думку Дмитра, так кажуть ті, хто розуміє, які цілі держави та економіки, але водночас заплющує очі на проблеми з попитом на ринку праці, якому бракує фахівців із профтехосвітою, а також не бере до уваги низький рівень працевлаштування за фахом після закінчення університетів.
«Якщо ви добрий зварювальник чи тракторист, проблеми з працевлаштуванням у вас не буде. Навіть якщо ви вирішите здобути інший фах, з вами залишаться набуті навички. Плюс, це швидший вихід на ринок праці, – веде далі заступник міністра. – Ми не робимо жодних бар’єрів для вступу в заклади вищої освіти, але хочемо створити попит на професійну освіту. Віримо в ліберальний підхід, що люди мають обирати те, що їх цікавить. Якщо люди це не обирають, отже, це недостатньо якісно працює. Тому й хочемо інвестувати в профтехосвіту, поліпшувати її якість та збільшувати на неї попит».
9. Невідомо, що буде з учнями, які після 9 класу не захочуть нікуди йти на навчання
За Конституцією України повна загальна середня освіта є обов’язковою, тому учні після 9 класу мають обрати професійне або академічне спрямування.
«У нас є облік дітей, які ніде не вчаться. З ним працює Національна поліція, органи опіки тощо. Вони мають забезпечити, щоб дитина була зарахована в школу й відвідувала її. Загальна середня освіта є обов’язком, а не правом», – підсумовує Дмитро Завгородній.
10. Ніхто не може описати мету реформи в кількох словах
«Реформа має дати старшокласникам можливість сфокусувати своє навчання і заглибитися в теми, які їх цікавлять, – каже Дмитро Завгородній. – А також зменшити їхнє навантаження і зосередити в одному місці найліпших вчителів, які могли б учнів зацікавити та реалізувати поглиблене профілювання».
11. НУШ – це експеримент, а не законна реформа
Якщо учні вчитимуться 12 років, то встигнуть у школі одружитися і дітей народити; через створення ліцеїв учителі залишаться без роботи; реформа НУШ незаконна та не має жодних наукових чи соціологічних обґрунтувань.
Такі закиди час від часу з’являються під час обговорень змін у шкільній освіті, пов’язаних із реалізацією концепції «Нова українська школа».
«Концепція НУШ схвалена Кабінетом Міністрів України у 2016 році. Вона передбачає розроблення нових державних стандартів, які теж затверджує уряд, – початкової, базової та профільної освіти [затверджений урядом нещодавно], – пояснює Андрій Сташків. – Тобто законодавче підґрунтя для реформи є. На її реалізацію щороку уряд виділяє кошти. З 2018 року, відколи реформа стартувала в усіх школах, це мільярди гривень. Тому це не експеримент, а системний підхід до змін в освіті й запровадження нових стандартів».
12. Реформа переходить у старшу школу без даних соцопитувань і наукових обґрунтувань
Насправді такі дослідження проводять, розповідає заступник міністра.
Наприклад, Державна служба якості освіти відстежує тенденції розвитку якості освіти, Український центр оцінювання якості освіти нині проводить НМТ для вступників у заклади вищої освіти, а до ковіду та війни проводив ще ДПА у форматі ЗНО. Також Україна долучилася до міжнародного дослідження PISA та має його результати за 2018 і 2022 роки. Наступні будуть за 2025 рік. За ініціативи МОН і DECIDE, Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне дослідження щодо реформи НУШ і перспектив упровадження профільної середньої освіти. У ньому взяли участь голови громад, керівники управлінь освіти, вчителі та директори шкіл, батьки учнів 5–6-х та старших класів, а також самі старшокласники. Результати будуть відомі незабаром. Невдовзі відбудеться опитування директорів і вчителів загальноосвітніх закладів освіти за методологією TALIS. А ще українські учні й учениці стали учасниками міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ДоСЕН від Організації економічного співробітництва та розвитку. У ньому взяли участь діти віком 10 та 15 років.«Результати досліджень уже показали різницю в навчанні учнів малих та великих, сільських і міських шкіл. Реформа профільної середньої освіти якраз має запровадити рівний доступ учнів до поглибленого вивчення різних предметів на будь-якій території. Одним із напрямів реформи є створення великих ліцеїв, які дадуть змогу навчатися учням у якісно ліпших закладах ніж нині, особливо якщо це невеликі сільські школи, – пояснює Андрій Сташків. – Профільна середня освіта має пропонувати учням можливість обирати предмети та курси, стимулювати їх до вивчення природничих дисциплін, а також запровадити якісне STEM-навчання.
До речі, ми досліджували, які профілі зараз пропонують ліцеї: понад 70 % мають гуманітарні. Тобто деякі діти позбавлені можливості обирати інші профілі, бо в більшості ліцеїв є лише гуманітарний напрям. А для розвитку країни потрібні інженери, фізики, математики, IT-спеціалісти».
13. Через укрупнення шкіл учителів звільнять
Андрій Сташків нагадує, що школам уже зараз бракує вчителів певних предметів, наприклад, фізики, хімії, біології. Водночас кожен з учителів працює в середньому на 1,2 ставки, а в багатьох школах на 1,5 ставки. Тобто ми вже зараз маємо дисбаланс, на який має реагувати система освіти.
Як прогнозує заступник міністра, якщо нічого не змінювати, школам доведеться шукати нових учителів або ще більше навантажувати тих, що вже там працюють. У майбутніх ліцеях розв’язати цю проблему буде легше, й ось чому.
Уявімо три школи, у яких вчаться учні з 1 до 11 класу. Одна із цих шкіл стає ліцеєм, а дві інші – гімназіями (з початковою і базовою ланками). Учні 1–9-х класів школи, яка стає ліцеєм, перейдуть до двох гімназій. Відповідно, кількість класів у гімназіях збільшиться, а вчителі матимуть більшу кількість годин. У ліцеї теж збільшиться кількість учнів 10–12-х класів, які перейдуть із двох гімназій, тож учителі так само матимуть достатню кількість годин.«Тобто відбудеться перерозподіл годин у межах наявної мережі. Зараз є невеликі ліцеї, де працюють по одному 10 та 11 класу, а вчитель, наприклад, хімії, не має в старшій школі великого навантаження. Водночас він викладає свій предмет у 7, 8 і 9 класах. Щоб мати повну ставку, він може викладати ще й інші предмети. Готуватися до уроків у різновікових класах для викладання різних предметів – не зовсім зручно, це ще й додаткове навантаження на вчителя, – веде далі Андрій Сташків. – В академічному ліцеї ми прогнозуємо достатню, а часом і більшу кількість учнів та годин тієї ж хімії, якщо йтиметься про її профільне вивчення. Якщо в ліцеї буде п’ять 10 та п’ять 11 класів, учитель хімії матиме повноцінну ставку, викладаючи лише в профільних класах».
Отже, у МОН не прогнозують масового звільнення вчителів.
По-перше, школи вже відчувають кадровий дефіцит, коли, навпаки, доводиться шукати нових працівників. По-друге, між гімназіями та ліцеями відбудеться “обмін” учителями та перерозподіл навантаження між ними. По-третє, у 2029 році з’явиться ще 12 клас і, відповідно, збільшиться кількість учителів для викладання в ліцеях.14. Треба відсіяти некомпетентних учителів, які працюватимуть у старшій школі.
Кожен і кожна з учителів та вчительок має диплом, визнаний державою, який дає змогу працювати вчителем/-кою.
Водночас освітяни потребують підготовки для викладання в нових умовах (після розроблення нових навчальних програм, які базуватимуться на стандарті профільної середньої освіти). Саме тому, пояснює Андрій Сташків, починається підготовка пілотування профільної середньої освіти, до якого долучилося у 2024 році 25 шкіл-амбасадорів, а невдовзі приєднаються ще 5.
З 2025 року, коли почнеться пілотування реформи, учителі цих закладів ділитимуться досвідом з іншими школами, які стануть академічними ліцеями. А також допомагатимуть розробляти навчальні програми та програми підвищення кваліфікації вчителів.
15. Учні й учениці 12 класу будуть одружуватися та народжувати дітей, а не вчитися
Андрій Сташків розповідає, що давно справді була тенденція, коли люди рано одружувалися і рано народжували дітей. Утім, суспільство змінюється і поступово ця тенденція теж змінюється. За даними Держстату, у 2021 році середній вік жінок, які народили дитину, становив 28,9 року (у 2000-му – 24,5).
«Введення одного додаткового року в школі точно не буде проблемою і приводом для одруження та народження дітей, – каже заступник міністра. – Додатковий рік у школі якраз має сприяти розвитку учнів.
До того ж більшість цивілізованих та високорозвинених країн мають не 10 чи 11 років навчання в середній освіті, а 12–13. І ніхто в школі не одружується».
16. Через реформу дітям доведеться йти до школи у 3–4 роки.
«Передусім учням не доведеться бути в школі всі 12 років. Після 9 класу вони можуть перейти в професійні коледжі, здобувати професію та працювати, одночасно навчаючись, – пояснює Андрій Сташків. – А вік, з якого діти мають іти до школи, залишається без змін – шість років. Знижувати цей граничний вік ми не будемо лише для того, щоб швидше випустити дітей зі школи».
Також, за словами заступника міністра, триваліше перебування дитини в школі дасть їй змогу зробити більш усвідомлений вибір професії чи напряму, за яким вона хоче рухатися далі.
17. Незрозуміло, якими будуть критерії добору учнів у профільні класи
Яким буде перехід учнів після 9 класу в профільну школу – нині питання для дискусій, на яке в МОН не знайшли однозначної відповіді, каже Андрій Сташків. Тут треба врахувати декілька чинників.
Повна загальна середня освіта є обов’язковою, а держава має забезпечувати доступ до неї абсолютно всім учням.
Концепція реформи профільної середньої освіти не передбачає ні створення так званого “сита” після 9 класу (коли слабші учні йдуть у профтехи, а сильніші залишаються в школі), ні оцінювання у форматі ЗНО чи ДПА для вступу в академічні ліцеї.
«Умовне ЗНО після 9 класу може унеможливити продовження навчання і здобування повної загальної середньої освіти для всіх учнів, – пояснює Андрій Сташків. – Ми не можемо в умовній громаді, яка має тільки академічний ліцей, а професійний коледж за її межами, не створити умов, щоб дитина, яка не склала ЗНО після 9 класу, не могла навчатися в професійному коледжі, не маючи до нього доступу. Так само ми не можемо заборонити цій дитині вступати в ліцей, який є в її населеному пункті.
Так само не можемо говорити, що всі випускники 9 класів, які гірше складуть умовне ЗНО, мають навчатися в профтехах. Професійні коледжі можуть бути закладами, які надають якісну освіту та допомагають здобути високооплачувану професію.
Наприклад, у Швейцарії 75 % учнів після базової школи йдуть здобувати професію. І це їхній усвідомлений вибір, який базується на профорієнтації та розумінні, що, здобувши професію, можна заробляти кошти та здобувати вищу освіту, паралельно працюючи».
Отже, МОН не готуватиме рекомендацій, як учням рухатися після 9 класу. Як каже Андрій Сташків, розв’язати цю проблему має профорієнтація, яку планують впроваджувати у 8–9-х класах, коли діти готуються до вибору подальшого закладу. А також завдяки створенню мережі якісних академічних ліцеїв і професійних коледжів.
Наявність такої мережі, рання якісна профорієнтація, а також відповідальність учнів за свій вибір мають допомогти їм свідомо визначитися з майбутнім напрямом навчання.
18. Ніхто не каже про наповнюваність класів та мінімальну кількість учнів.
«Розумію, що всім хочеться почути мінімальні цифри, щоб знати, чи здолають заклади певний поріг і стануть академічними ліцеями, – каже Андрій Сташків. – Насправді цей поріг базується не на кількості учнів, а на спроможності закладу та громади організувати якісну профільну середню освіту.
Рано чи пізно нам доведеться встановити конкретний поріг та прописати його на законодавчому рівні. Однак він буде різним для різних громад і водночас забезпечуватиме виконання стандарту [профільної середньої освіти] та можливість організації профільного навчання».
Зараз кожна область аналізує мапу шкіл і визначає, скільки академічних ліцеїв та професійних коледжів має бути в кожній громаді. МОН зі свого боку зустрічається з представниками ОВА та громад у кожній області, проводить громадські обговорення щодо формування мережі академічних ліцеїв.
Під час формування мережі враховують різні чинники:
пропозиції територіальних громад. “Комусь може здаватися, що ми стимулюємо закриття шкіл, але насправді це не так. Наприклад, деякі громади не запланували створення ліцею, хоча він там потрібен. І тоді ми пояснюємо, що потрібно додати ліцеї, інакше учням буде складно добиратися”, – додає Андрій Сташків; використання приміщення школи з урахуванням її спроможності (очікується, що кожна область матиме від 60 до 90 академічних ліцеїв); кількість учнів – до уваги беруть тих дітей, які зараз навчаються у 4–6-х класах і з 2027 року будуть учнями старшої школи. Для створення одного академічного ліцею в невеликій громаді має бути мінімум 300 учнів (які зараз у 4–6-х класах), у великій – 600; навантаження вчителів – вони мають працювати в ліцеях на повну ставку, можливо, в одному закладі буде декілька вчителів з одного предмета; доступність – планується, що ліцей буде в 30-кілометровій зоні доступу від будь-якого населеного пункту. За прогнозами МОН, 99 % території будуть потрапляти у визначену зону. Утім, можливі винятки. Наприклад, для гірських територій таку дистанцію можуть скоротити до 10–20 кілометрів. Або ж залишити ліцей із базовою школою, якщо до іншого найближчого ліцею чи гімназії учням доведеться їхати 50–70 кілометрів. Також при деяких ліцеях потрібно буде створити пансіони для проживання учнів – це може бути зручніше, ніж щоденне доїжджання.«Ми маємо так змоделювати мережу, щоб в учнів була можливість вибору профілів. Для цього в ліцеї має бути мінімум три навчальні групи на паралелі, на якій вчиться щонайменше 60 учнів (по 20 у групі). Тижневе навантаження на учня в майбутньому зміниться на річне, бо деякі предмети можуть викладати семестрами. Замість класів може бути потік учнів, який формується в міжкласні групи для вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів. Учні матимуть індивідуальні розклади уроків, де кожен і кожна матиме розклад відповідно до свого вибору», – описує очікувані зміни Андрій Сташків.
19. На реформу профільної середньої освіти треба гроші, а їх нема
Створення якісного освітнього середовища – це серйозне завдання для держави, МОН та громад, як засновників закладів освіти. Йдеться не лише про набір меблів, комп’ютерної техніки та обладнання кабінетів, а повноцінне оснащення ліцеїв відповідно до їхніх профілів. Однак спочатку треба завершити формування мережі закладів освіти, визначити кількість ліцеїв та їхні напрями.
«У теперішній мережі є вісім тисяч ліцеїв. За нашими прогнозами, їх має бути приблизно дві тисячі, а це – різні потреби та суми для їхнього оснащення. Тобто відправною точкою для таких підрахунків має бути сформована мережа закладів освіти, – пояснює заступник міністра освіти й науки.
Держава зі свого боку буде підтримувати впровадження реформи, надаватиме субвенції. Наприклад, у субвенції на оновлення “Захисту України” рекомендовано створювати міжшкільні осередки в майбутніх академічних ліцеях, щоби надалі їх використовували учні старшої школи. Засновники теж можуть долучатися до оновлення матеріально-технічної бази майбутніх ліцеїв».
Крім цього, МОН разом зі Світовим банком працює над проєктом підтримки реформи профільної середньої освіти LEARN, що теж передбачає оснащення та модернізацію мережі майбутніх академічних ліцеїв і професійних коледжів.
20. Мета реформи в декількох словах
За словами заступника міністра, реформа має поліпшити якість освіти для учнів, а також забезпечити можливість їхнього власного вибору освітньої траєкторії.
21. Реформа не на часі, бо війна
«Реформа “Нової української школи” щороку переходить із класу в клас. Якщо її зупинити, ми позбавимо учнів, які вже навчаються за новими стандартами, можливості закінчити навчання так, як вони планували. Тобто учні НУШ, які зараз йтимуть у 7 класи, або ті, які через два роки закінчать 9 клас, будуть вчитися за старим стандартом і не треба готувати для них нові програми?
Насправді це добре, що реформа освіти триває, її точно не на часі зупиняти. Навпаки, треба пристосовуватися до викликів, які є зараз перед Україною. Ми віримо в перемогу та завершення війни. Нам доведеться відбудовувати країну, до чого маємо вже готуватися, створюючи якісну освіту в школах», – акцентує Андрій Сташків.
{{read_more|Читайте також| 6408, 2716}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram