«Мені 30 і я не знаю, ким хочу стати, коли виросту», — цей жарт якнайкраще описує біль багатьох людей, яким робота не приносить задоволення. Але як знайти професію, яка припаде до душі? Відповідь на це питання точно знав філософ Григорій Сковорода. Від дня народження Григорія Сковороди минуло понад 300 років, але його роздуми про сродну працю і досі залишаються актуальними та… нереалізованими. Адже за Сковородою сродна праця є необхідною умовою для досягнення людиною щастя. Вона найперше є не засобом існування, а природною потребою та найвищою насолодою особистості. Work.ua дослідила, чи українці почувають себе щасливими на роботі, що їм потрібно, щоб робота приносила задоволення, та як знайти таку роботу.
Чверть з-поміж 2252 опитаних респондентів – користувачів сайту Work.ua – задоволені професією та місцем роботи. Ще 10% не почуваються щасливими, але справа тут не в професії, а в роботодавці. Така ж кількість опитаних не почувають себе щасливими, але готові до змін у житті. І лише 4% шукачів не відчувають щастя на роботі й не планують нічого із цим робити.
Та найбільше — понад половина опитаних — не змогли дати відповідь на запитання про власне щастя. І це тривожить найбільше, адже люди втратили контакт із собою, не можуть оцінити свій стан. Тож Work.ua спробував зрозуміти, яка робота приносить людині щастя, як трактувати сродну працю через майже 3 сторіччя від появи цієї концепції та як відшукати роботу своєї мрії.
«Робота має приносити задоволення» — це твердження є аксіомою далеко не для всіх людей. Багато хто переконаний, що робота — це тільки про гроші. А знаходити те, що приносить радість, ми маємо поза своєю професією. Ця теза посилюється концепцією «work-life balance», де робота та життя існують наче окремо, і їх треба вправно поєднувати. І дехто розуміє її так: «Я 8 годин страждав (-ла) на роботі, тож треба знаходити час для хобі та спілкування з близькими». Так, «work-life balance» пропагує, що професійна діяльність не має займати 100% вашого часу. Але аж ніяк не про те, що щастя та робота мають існувати окремо.
Але повернімося до сродної праці та причин для її пошуку. А їх можна знайти чимало у творах Сковороди:
Сродна праця – найсолодша річ у світі. (Сковорода був певний, що людина стає щасливою, коли працює за покликанням) Ніхто не пожне мiцної слави від будь-якого покликання, якщо працю за цим покликанням не вважатиме за найсолодшу, більшу вiд самої слави втiху. Багато хто, занедбавши споріднену їм роботу, лише співають, п’ють та їдять. У сім гультяйстві вони терплять їдучішу нудьгу, ніж ті, хто працює без ослабу. Співати, пити та їсти — не робота, а лише крихітний хвостик із головного, призначеного нам діла. А хто для того їсть, п’є та співає, щоб охочіше після відпочинку взятися до роботи, як до покликання свого, тому ніколи нудьгувати: щодня він і працює, і відпочиває (Саме робота дає змогу знаходити щастя у відпочинку. Тобто в уже згадуваній нами концепції балансу роботи та життя неможливо відчувати задоволення від «life», якщо у «work» ви не знаходите натхнення).Ба більше, коли людина нещасна в роботі, на неї чекають проблеми з ментальним здоровʼям. Наступні рядки із трактату «Розмова, знана алфавіт, чи Буквар світу» сучасною мовою можна описати як вигорання, депресію та кризу середнього віку:
«Коли відняти від людини споріднене діяння, тоді їй — смертельна мука. Ся мука позбавляє людину здоров’я, тобто злагоди, забирає бадьорість і розслаблює. Тоді людина всім невдоволена, гидує і становищем своїм, і місцем прожиття. Мерзенними здаються їй сусіди, нецікавими — розваги, докучливими — розмови, неприємними — стіни помешкання, немилими — усі домашні; ніч — нудною, а день — осоружним; влітку хвалить зиму, а взимку — літо… Те для неї приємне, що неможливе; бажане те — що проминуло, і завидне — що віддалене. Там лише добро, де її нема й коли її нема».
Але як зрозуміти, що та професія, яку ви обрали, і є сродною працею? Або, навпаки, ви робите те, що йде наперекір вашій природі? Щоб зрозуміти це, звернімося до збірки «Байки Харківські».
У байці «Собака та Кобила» оповідається про кобилу, що «була навчена носити ношу, дуже сим чванилась». Натомість собака глузував із неї, адже його «смішить навіть добре діло, коли воно не природжене». Його ж «навчала сама природа, наділивши до сього хистом, а хист породив бажання, бажання — знання та звичку».
У байці «Бджола й шершень» філософ пише: «Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним"».
У байці «Жайворонки» філософ писав: «Не той орел, що високо літає, А той, що легко сідає… Багато людей без природи починають великі справи, та погано кінчають. Добрий намір і кінець — всякій справі є вінець».
В іншій відомій байці шершень каже бджолі: «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед». На що та відповідає: «… нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені й будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука».
У тій самій байці «Бджола й шершень» філософ розмірковує: «Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, і не їсть миші».
Так, у байці «Орел і Черепаха» оповідається про черепаху, яка хотіла навчитися в орла літати, але померла. Орел каже: «Не тому загинула премудра твоя прабаба, що літала, а тому що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати».
Філософ робить висновок: «Прагнення насолод і слави багатьох збиває в протиприродний стан. І зовсім небагатьох мати зродила, приміром, до філософії і доброславного життя».
Цю думку він розвиває і в трактаті «Розмова, знана алфавіт, чи Буквар світу»:
«Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше й найприбутковіше, але сим вони лише ошукують себе. Прибуток не є утіха, але мусить слугувати для задоволення тілесних потреб, а коли се й утіха, то не для серця; утіху для серця матимете в спорідненій праці. Тим ся справа приємніша, чим спорідненіша. Коли б утіха була від розкоші, то чи було б так мало багатих? Але спокійних і бадьорих серед них мало».
Дехто ще з дитинства точно знає, якою професією хоче займатися все життя. Інші ж і в дорослому віці й далі шукають себе. Це теж нормально, але потребує додаткових зусиль для визначення своєї професійної ідентичності. Щоб її віднайти, потрібно дати відповідь на 6 запитань:
1. До чого в мене хист?
Сковорода підкреслював, що сродна праця виходить із таланту: «Але без природи праця ніяк не може бути солодка».
Спробуйте на мить забути про синдром самозванця та виписати все, що вам добре вдається. Це не обовʼязково мають бути професійні таланти. Можливо, у дитинстві ви добре малювали, але закинули це і здобули освіту бухгалтера. А що, як ваша сродна праця — графічний дизайн?
2. Що мене цікавить?
Пригадайте моменти в роботі чи поза нею, коли ви відчуваєте щиру зацікавленість, азарт, емоційне збудження. До прикладу, ви — вчитель молодших класів. І найбільше в роботі вам подобається організовувати свята для малечі. Можливо, ваше покликання — бути івент-менеджером?
3. Яка в мене освіта, знання та навички? Яку освіту я готовий (-а) здобути?
Хоча Сковорода багато говорить про природжені здібності, він, звісно, високо цінує навчання. У байці «Дві курки» свійська птаха дивується, що її дика сестра вміє літати, і не має сил у це повірити. Та їй відказує: «Але зважте, голубонько моя, на те, що ви змальства, як тільки народились, зволите на подвір’ї гній гребти, а я щодень мушу набувати досвіду літати».
Проведіть ревізію всіх навичок та знань. Визначте, чого бракує наразі, щоб займатися саме тим, до чого лежить душа. Тоді — оцініть, чи готові ви здобути ці знання. Бо, можливо, ваше покликання — допомагати людям, тож роздумуєте над професією лікаря. Але цей фах вимагатиме довгих років навчання. Можливо, потребу в допомозі суспільству можна задовольнити через волонтерство.
4. Який у мене досвід та як його можна застосувати?
Не буває нерелевантного чи непотрібного досвіду. Думаємо, що Сковорода б із цим погодився, адже писав так: «Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?». Приділіть час тому, щоб виписати весь свій професійний досвід, включно зі стажуваннями чи навіть організацією гуртка в школі.
5. Що для мене важливо в роботі?
Кожна професія має свою специфіку та підводне каміння. Усе це варто враховувати під час пошуку сродної праці. Наприклад, ви хочете працювати виключно дистанційно, щоби поєднувати роботу та батьківство. Але це можливо геть не в усіх професіях.
6. Яку користь я хочу приносити своєю працею?
Якщо загалом розглядати сенс нашого життя, то він в тому, щоб зробити цей світ кращим. Але кожний може робити його кращим в тому напрямку, який ближче до душі, – когось турбують питання екології, а хтось цікавиться технологіями. Подумайте, як саме ви хотіли б впливати на світ своєю роботою?
А головне — дійте! Адже тільки на практиці можна дізнатися, чи є обрана вами праця сродною.
{{read_more|Читайте також| 6408, 6457}}
Джерело титульного фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram