Існує багато прогнозів щодо майбутнього, однак всі вони зазвичай стосуються науково-технічного прогресу, кліматичних чи соціологічних аспектів. Нещодавно лінгвісти дослідили ймовірні сценарії розвитку (чи занепаду) мови через два століття.
Український мовознавець, доктор філологічних наук Пилип Селігей у науковій праці «Українська мова в 2222 році. Вступ до лінгвофутурології», наголосив, що, на його думку, «в історії мови випадкового більше ніж закономірного». Саме від нас залежить майбутнє мови, і справа зовсім не у правописі чи фемінітивах, наголосив автор в коментарі ВВС Україна.
Мовознавець наголошує, що серед усіх сценаріїв найгірший, звісно, полягає у занепаді і виродженні мови. Це ймовірно за кількох варіантів: наприклад, різкий спад населення або економічні катаклізми. Автор оцінює вірогідність зникнення української мови на доволі високі 35%.
Ще один варіант полягає у стабільному розвитку. Фактично мова лишиться на сучасному етапі розвитку і радикально нічого не зміниться. Шанси на такий сценарій вищі середнього – 55%. При цьому раптове збільшення кількості носіїв мови малоймовірне.
Найменше шансів – у найоптимістичнішого сценарію, якщо українська мова може стати позатериторіальною – як нині англійська, а її вжиток розшириться через іноземців.
У деяких країнах, наприклад, у Сербії, відбувається перехід з кирилиці на латиницю. В українській мові таких тенденцій не спостерігається, хоча, як варіант, його можна розглядати у майбутньому.
Мовознавець вважає, що все-таки кирилиця тривалий час буде офіційним та пріоритетним стандартом.
Поки в українській мові існують три роди, в деяких європейських лишилося два. В англійській рід зник взагалі, а у певних скандинавських мовах чоловічий i жіночий об'єдналися в загальний рід для істот, а середній означає виключно неістот.
Мовознавці зазначають, що рід здебільшого є надлишковою категорією. Селігей припустив, що за 200 років можливе зникнення поділу на чоловічий, жіночий та середній роди.
Відмінків теж поменшає, пріоритетність буде у називного. Запозичення з європейських мов призведуть до того, що деякі слова не відмінюватимуться взагалі. Ймовірне збільшення використання часток та прийменників.
А першим, за прогнозами Селігея, зникне кличний відмінок, адже і зараз ми майже не вживаємо його у побутовому мовленні.
Речення у майбутньому стануть коротшими, лаконічнішими та стислішими. Правила пунктуації можуть пом’якшитися та спроститися. Ситуація буде подібна на нинішні пунктуаційні правила в англійській мові.
Звісно ж, деякі слова зникатимуть зі вжитку, інші з’являтимуться – це типово для розвитку мови. Джерелом же нових слів стануть мови міжнародного спілкування.
А от фонетика зміниться найменше. Звуковий склад мови завжди системний, тож і за 200 років вимова звучатиме дуже наближено до нинішньої. Українська фонетика сформувалася ще в XIII столітті. Ми і досі користуємося тим самим складом фонем: 6 голосних і 32 приголосні, з яких 22 твердих і 10 м’яких.
{{read_more|Читайте також| 6256, 6251}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram