Тема війни, яка особливо яскраво проявилася в українському дитліті з початку повномасштабного вторгнення, досі залишається актуальною, адже війна триває. Поза тим сучасна література для дітей і підлітків аж ніяк нею не обмежується: за останні декілька місяців на полицях книгарень з’явилося чимало свіженьких видань найрізноманітніших жанрів і тем.
У цій добірці Читомо зібрав вісім новинок. Серед них — терапевтичні казки та історії про тварин, які проговорюють досвід війни, розповіді про видатних українців та «смачний» нонфікшн, розповідь про Голодомор для найменших, кумедні пригоди з відсиланнями до легенд давнього Києва і навіть замаскований під захопливу фантастичну повість посібник з медіаграмотності.
Сергій Куленко; іл. Олени Бугренкової. — Київ : Маміно, Тиктор, 2023. — 20 с.
Вік: 3+
Казка для найменших читачів, яка вийшла друком у видавництві «Маміно» за сприяння Тиктор Медіа, розповідає добре знайому українцям історію про вміння гуртуватися перед обличчям загрози, протистояти нападникам і відстоювати своє. Хоча йдеться у ній не про сучасність, людей і війну, а про мешканців лісу, усе ж, паралелі очевидні.
Починається все зі зникнення чарівного віхтика, яким фея щовечора протирала ліхтарі світлячкам, щоб ті сяяли яскравіше, у лісі було затишніше, а нічні звірі могли відшукати свою поживу. Після довгих пошуків з’ясувалося, що таку важливу річ з лихою метою викрали шершні: вони хотіли замаскуватися під світлячків і напасти на бджолиний вулик. На захист бджіл гуртується увесь лісовий народ: кожен вид звірів бере на себе певну частину завдань і готується до битви.
Звісно, у казках добро завжди перемагає. Особливо, коли воно, як у цій історії, добре підготовлене і з кулаками. Тож завершується казка тим, що наляканий король шершнів дає наказ відступати, віхтик повертається до законних власників, а мешканці лісу весело святкують перемогу.
До позитивних сторін цієї книжки належить не лише історія, що закінчується перемогою «хороших», а й чудові ілюстрації, які відображають характери звірів і комах, а також прекрасна ідея про те, що як би зло не намагалося замаскуватися під добро, його все одно виведуть на чисту воду і здолають.
Оксана Лущевська ; іл. Марії Рудюк. — Чернівці : Парасоля, 2023. — 24 с.
Вік: 5+
Про наших геніїв потрібно розповідати дітям, переконана письменниця Оксана Лущевська. По-перше, щоб їх знали, а по-друге, щоб надихалися їхніми історіями.
«Ці яблука вигадав геній!» — розповідь про видатного помолога і винахідника-садівника Левка Симиренка, написана для наймолодших читачів. А починається вона з яблука Ренет Симиренка, смак якого так високо оцінили в Європі, що аж нагородили Великою золотою медаллю Паризької виставки.
Щоб наблизити постать вченого до рівня сприйняття маленьких читачів, авторка починає розповідь з його дитинства. Як Левко зростав у батькових яблуневих садах і переймав від нього любов до садівництва, як вимріяв створити найсмачніші яблука і крок за кроком до цієї мрії йшов. Шлях той був непростим: спочатку заслання до Сибіру, а потім щасливий квиток — робота в оранжереї багатого промисловця. Письменниця не лише оповідає про перипетії долі Симиренка, а й коротко пояснює ці доленосні повороти, таким чином додаючи штрихів до образу героя своєї оповіді.
Важливим також є те, що Оксана Лущевська створює відчуття тяглості цієї історії, проводячи ниточку від наукової діяльності Левка Симиренка та його сина до яблуневих садів на Черкащині, відвідавши які, кожен і зараз зможе в буквальному сенсі скуштувати плоди праці українського генія. А для допитливих читачів, яких цікавлять насамперед факти, наприкінці видання вміщена додаткова цікава інформація про Симиренків.
Ірина Виговська, Вікторія Мурована (Суспільне Мовлення). — Харків : АССА, 2023. — 80 с.
Вік: 5+
Це збірка терапевтичних казок від письменниці Ірини Виговської та головної продюсерки цифрових платформ Суспільного Мовлення Вікторії Мурованої, працювати над якими їм допомагала психологиня Маріанна Новаковська. У ній 12 історій, які проговорюють для дітей складні емоції — сум, тривогу, страх, невпевненість тощо — і допомагають з ними впоратися. Водночас вони охоплюють дуже різні досвіди, які проживає українське суспільство з початку повномасштабної війни.
Це досвід поспішної евакуації з Київщини та повернення додому, коли звідти вигнали окупантів; виїзду за кордон та адаптації у чужомовному середовищі; тривоги за рідну людину, яка воює на фронті і не виходить на зв’язок; зрештою, втрати батька-військового. Авторки також прагнуть пояснити дітям можливі зміни у поведінці дорослих: наприклад, коли в завжди терплячій і люблячій мамі від постійної втоми і стресу прокидається «мамозавр», а ще розповідають історії про те, як тварини рятували людей (а люди — тварин) у найважчі дні. Також авторки застосовують прийом очуднення нових явищ, що за час війни стали звичними, — сирен повітряної тривоги, укриттів, блекауту, а також волонтерського руху, що об’єднав дорослих і маленьких українців.
Події одних казок відбуваються у максимально наближеному до нас часопросторі з реалістичними героями, а персонажами інших стають тварини чи навіть казкові істоти. Але у кожній з історій є чіткі паралелі із сьогоденням.
Важливий плюс цієї збірки — максимально делікатне, дбайливе і глибоке проговорювання навіть найважчих досвідів — зокрема, проживання втрати близької людини на війні. А ще — неодмінне відчуття надії і світла, яким сповнена кожна історія. Також у ній є класний бонус — qr-код наприкінці кожної казки, за яким можна послухати цю ж історію в аудіоформаті. А начитали їх відомі українці — від Юлії Саніної із «The Hardkiss» до Сергія Притули.
Зоряна Живка. — Львів : Свічадо, 2023. — 36 с.
Вік: 6+
У цій книжці Зоряна Живка береться розповісти молодшим школярам про одну з найстрашніших сторінок української історії — Голодомор. І робить це чуйно, глибоко і щемко. У центрі оповіді — сучасна дівчинка, допитлива першокласниця, яку дивують багато речей. Наприклад, чому дорослі так дбайливо ставляться до хліба. Або чому бабуся не вміє читати. Розпитуючи у бабусі про її дитинство — а та розповідає про нього неохоче, — дитина дізнається про великий голод і про те, як своєю появою на світ вона завдячує старій дикій грушці, плоди якої врятували життя бабусиній родині. «Ангел Божий, а не грушка», — каже про дерево, яке рясно вродило у 33-му, бабуся.
Ця книжка — чудовий приклад чесної розмови на складну тему. З огляду на вік читацької аудиторії авторка уникає надмірної деталізації, але водночас називає речі своїми іменами, пояснює причинно-наслідкові зв’язки, вказує на винуватців Голодомору. Ця велика трагедія, наслідок злочину радянського режиму, оповідається тут крізь призму родинної історії. І, що найважливіше, це історія не лише про біду, але й про порятунок. А ще — про тяглість колективної пам’яті і про те, як важливо берегти спогади про прожите. Адже закінчується книжка тим, що в дорослому віці головна героїня починає збирати свідчення старших людей, які пережили Голодомор, щоб зафіксувати їх для пам’яті й історії.
Галина Ткачук. — Харків : Вид-во «Ранок», 2022. — 104 с.
Вік: 7+
Дотепна і захоплива фантастична повість Галини Ткачук побудована на легендах давнього Києва й околиць і знайомить зі світом, який дуже схожий на реальний, але трішки різниться. У ньому існує ціле село, де здавна живуть відьми й відьмаки, що знають давні чари. Наприклад, як перекидатися на різних звірів. І коли дитині виповнюється дев’ять років, вона може також стати звірулакою — звісно, якщо потрапить у село і знайде дорослого, який відкриє їй цей секрет.
Близнюкам Леву і Мирчику щастить — у тому селі живе їхня бабуся Малина Зловісна. Щоправда, вона страшенно вредна і не бажає ділитися секретом, але й хлопці не звикли відступати від задуманого. Та з перетворенням на котулак їхня пригода не закінчується: діти знаходять загадкову книжку з бібліотеки Ярослава Мудрого, яка буцімто досі десь існує у Києві. І вирушають на її пошуки.
Ця історія захоплює з перших сторінок, бо має усе, що потрібно цікавій книжці: персонажів із виразними характерами, гумор із доречними жартами, яким пронизана кожна сторінка, таємниці, які герої намагаються розгадати, класні ілюстрації та зв’язок з реальними локаціями і подіями. А головна родзинка цієї повісті і її безумовний плюс — актуалізація для сучасних юних читачів київських легенд, переказів і міських історій.
Олександра Орлова; іл. Олександри Дікої. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. — 64 с.
Вік: 9+
«Смачний» нонфікшн від Олександри Орлової знайомить дітей із історією, походженням, різновидами та культурним значенням улюблених ласощів — шоколаду. Тема ця обширна, але авторці з ілюстраторкою вдалося подати її хоч і лаконічно, та доволі вичерпно. Тож юні читачі дізнаються, наприклад, що дерево теоброма какао належить до родини мальвових, познайомляться зі сортами та технологією збирання какао-бобів і виробництва шоколаду та його різновидами.
Окремий розділ книжки присвячений історії цього продукту, починаючи від давніх цивілізацій ацтеків і майя. Оскільки в давнину какао-боби використовувалися як платіжний засіб, діти дізнаються, що можна було придбати за три, а що за тридцять бобів. Звісно, авторка розповідає і про те, як шоколад дістався у Європу, «помандрував» по різних країнах і коли з’явився в Україні, а також про важливі дати і віхи в історії шоколаду. Також у книжці є пов’язані з шоколадом легенди й цікавинки. І наприкінці головний «десерт» — рецепти найшоколадніших напоїв і страв.
«Мандрівка шоколаду» — щось середнє між путівником, артбуком і кулінарною книжкою. Це видання завдяки оформленню у м’яких коричневих тонах полюбиться не лише тим, хто цікавиться фактами про шоколад, а й тим, хто обожнює «шоколадну» естетику. А безумовний плюс книжки в тому, що вона додає до світової історії шоколаду український контекст.
Сашко Дерманський; іл. Тетяни Копитової. — Х. : Віват, 2023. — 80 с.
Вік: 9+
Ця збірка пригодницьких історій про тварин насправді зовсім не весела, не добра і не «пухнаста». Бо «пригоди», які переживають котики і песики, оленя, корівка і кінь, печальні й небезпечні, адже зумовлені війною. І хоч кожна оповідка має геппі-енд, та випробування, які доводиться переживати героям, складні, виснажливі й жахливі, а історії порятунку щемливі й зворушливі. Найсильніше вражає той факт, що всі вони справді відбулися. Сашко Дерманський поклав в основу книжки десять неймовірних історій, що стали відомими за час повномасштабного вторгнення.
Це історія про кицьку Шафку, яку насправді звали Глорія, про коня Оскара — єдиного, якому вдалося вирватися з охопленої вогнем конюшні, про подружжя, яке вивезло з-під обстрілів 17 домашніх тварин, про врятоване військовим оленя, про корівку з ампутованою ногою, яка подружилася зі собачкою з ветклініки, та інших. Вони неймовірно щирі й чесні. І здатні викликати сльози.
Але найперше це книжка про доброту, і самим текстом це не обмежується. Адже вона вийшла в партнерстві з організацією UAnimals, яка, зокрема, активно опікується тваринами у прифронтових містах і селах. Тому 5 гривень від продажу кожного примірника буде спрямовано на допомогу у їхньому порятунку.
Юлія Рацебуржинська. — Чернівці : Чорні вівці, 2023. — 152 с.
Вік: 13+
На перший погляд це — казка про протистояння народів абищойців і доладиків, які мешкають на піддашші, а насправді — чудовий посібник із медіаграмотності для початківців, який розповість про те, як працює пропаганда й створюються фейки і як їм протистояти. Книжку Юлії Рацебуржинської можна читати як епічну історію про війну двох народів, один із яких звик винаходити, лагодити й поліпшувати життя, а інший — ламати й заздрити, сидячи у злиднях. Але паралелі з дійсністю очевидні. І хоч тут не вживається слово на літеру «р», усім ясно, про кого насправді йдеться, коли йдеться про заздрісних абищойців із Чухлером на чолі, яким промили мізки з фейкомета.
На сторінках цієї книжки авторка міркує про актуальне: чому одні сусіди на рівному місці аж так запалюються ненавистю, що йдуть убивати інших; чому цілий народ починає вірити у відверту маячню і безглуздя; що з цим можна (і чи можна) зробити.
Тут детально описано, як працюють закони пропаганди (доведи народ до зубожіння, щоб годувати побрехеньками, створи ворога, перепиши історію, торгуй страхами, створи враження, що всі думають однаково, зрештою, використовуй іншомову), а також як їй протидіяти. І повторюється найважливіша теза, про яку так часто забувають навіть дорослі: найкращим щепленням від пропаганди є інтелект і критичне мислення.
{{read_more|Читайте також| 6217, 6216}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram