Соцмережі збурило відео знущань зі школяра в Одеській області. Через інцидент розпочалося розслідування, причому, як твердить місцева влада, його ініціювали не батьки дитини, а адміністрація школи. ВВС Україна нагадує, що треба робити, якщо ви чи ваша дитина зіткнулися з булінгом.
Відео знущань з хлопчика записали в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області. Хлопці старших класів силоміць засовують дитину головою у вигрібну яму, а згодом змушують оголитись на камеру.
На тлі резонансу місцева влада запевнила, що інцидент розслідують належним чином.
Як повідомив Олександр Лончак, директор департаменту освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації, до правоохоронних органів звернувся директор школи і поліція вже відкрила провадження через жорстоке поводження з дітьми. Мати постраждалого начебто відмовилася писати заяву на кривдників.
Один з них, як пізніше стало відомо, - син місцевої вчительки. Він знімав знущання на телефон. Лончак запевнив, що в школі проведуть перевірку та службове розслідування щодо цієї вчительки.
«Як стверджують у відділі освіти та самій школі, вчителька – порядна людина, хороший спеціаліст. Була шокована тим, що сталося. Ніякого спротиву щодо розслідування з її боку не зафіксовано», - пише Ланчак.
Він закликав не мовчати у випадках насильства у школах та пообіцяв, що триматиме справу на особистому контролі.
Такі випадки в Україні непоодинокі. За даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні стикалися з булінгом або цькуванням, 24% – стали безпосередніми жертвами знущань.
Майже половина опитаних визнала, що ніколи не розповідала про випадки цькувань, про які їм стало відомо або від яких вони постраждали.
В Україні закон про булінг офіційно ухвалили у 2019 році. Ним визначили саме поняття булінгу, відповідальність за нього та механізми протидії. До появи закону у подібних ситуаціях покарати могли лише у випадках, коли йшлося про нанесення серйозних фізичних травм або про сексуальне насильство.
Залежно від тяжкості порушення покарання за булінг передбачає накладення штрафу від 850 до 3400 грн або громадські роботи від 20 до 60 годин. Якщо винуватці – неповнолітні, покарання лягає на плечі батьків. Покарати також можуть адміністрацію навчального закладу, якщо стає відомо, що вона приховувала цькування.
До російського вторгнення, що розпочалося в лютому 2022 року, суди розглянули щонайменше 978 справ про булінг, повідомляв освітній омбудсмен Сергій Горбачов на запит «Суспільного».
Одразу після початку вторгнення кількість скарг на булінг в школах знизилася більш ніж втричі, повідомляє «Громадське» з посиланням на дані ювенальної превенції Нацполіції. Якщо у 2021 році було 336 адмінпротоколів за цією статтею, то у 2022-му – лише 116.
У 2023-му ситуація стала поволі повертатися на довоєнний рівень – лише за перші чотири місяці цього року за статтею про булінг склали 99 протоколів.
"Це зумовлено ситуацією в країні, дестабілізацією, яку спричинило вторгнення РФ. Оскільки ситуація в окремих регіонах дещо стабілізувалася, ми, звичайно, бачимо зростання звернень [щодо булінгу]", — пояснює заступник начальника управління ювенальної превенції Нацполіції Ярослав Шанько.
Загалом булінг в українських закладах освіти був і до війни, і під час, каже ВВС Україна психологиня громадської організації Ла Страда Україна Валерія Бондар.
За січень-червень 2023 року на гарячу лінію організації надійшло понад 64 тис. звернень щодо порушень прав дітей, 5% з них стосувалися випадків булінгу.
"Звичайно, на початку військових дій ситуації булінгу зменшились, бо було не на часі, діти були на дистанційному навчанні, у когось взагалі не було навчання, але сьогодні можемо констатувати, що випадки як були, так і є в закладах освіти", - наголошує експертка.
Психологи радять батькам бути уважними до дітей. Якщо вони потерпають від цькувань, їм буває непросто розповісти про це комусь.
Серед тривожних сигналів, на які рекомендує звертати увагу ЮНІСЕФ, – брак друзів, з якими дитина проводить час, небажання ходити до школи чи на активності з однолітками, раптова втрата інтересу до навчання. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.
«Якщо дитина змінилася в спілкуванні, стала замкнутою, з’явилася низька самооцінка, безсоння, страх, все це можуть бути дзвіночки, що щось не так і варто поспілкуватися з дитиною, чи все в неї добре», - пояснює Валерія Бондар.
Вона наголошує – головне, щоб всі учасники освітнього процесу – діти, вчитель, батьки – розуміли, що таке булінг і як правильно на нього реагувати. Часто діти навіть не усвідомлюють, що є кривдниками чи потерпають від цькувань, пояснює психологиня.
«Якщо ми говоримо про дитину, яка вчиняє булінг, дуже складно їй відкритися і комусь розповісти, вона не знає, як вийти з цього кола, тому що вона вже вчинила певні дії. Тому важливо розуміти, що в Україні є можливості отримати цю допомогу», – каже Бондар.
Це може бути шкільний психолог або гарячі лінії допомоги, зокрема, «дитяча» гаряча лінія омбудсмена, гаряча лінія Ла Страда тощо.
У закладах освіти мають пояснювати про це явище, але акцент має бути не лише на відповідальності за булінг, але й на тому, як його розпізнати і що робити. Це стосується також інших дітей чи дорослих, які можуть бути просто спостерігачами цькування, каже Валерія Бондар.
Якщо цькування вже відбулося і про це стало відомо батькам, вони повинні негайно повідомити про це адміністрацію школи. Школа зобов’язана протягом однієї доби від звернення батьків повідомити територіальні органи поліції.
Так само має вчинити вчитель, якщо він стає свідком булінгу.
Після цього заклад освіти має створити спеціальну комісію, туди можуть запросити правоохоронців, представників служб у справах дітей та представників сторін булінгу, наприклад, батьків чи опікунів.
ЮНІСЕФ радить батькам зберігати спокій та делікатність у спілкуванні з постраждалою дитиною. В жодному разі не звинувачувати її, запевнити, що ви підтримаєте та захистите її.
Складіть спільно план дій, запевніть, що немає нічого поганого в тому, щоб розповісти про агресію вчителю чи адміністрації школи.
«Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візиту до школи», – наголошують в ЮНІСЕФ.
Одна з найвідоміших стратегій боротьби з булінгом у світі – Olweus, пише оглядач BBC Future Девід Робінсон.
Її розробив нині покійний шведсько-норвезький психолог Ден Олвеус, який очолив багато досліджень віктимізації дітей.
Програма базується на ідеї, що окремі випадки знущань часто є результатом ширшої культури, яка допускає віктимізацію. Програма таким чином намагається змінити усю шкільну екосистему, щоб погана поведінка більше не могла процвітати.
Програма Olweus починається з визнання проблеми, наприклад, шляхом опитування учнів.
«Розуміти, що відбувається у вашому закладі, дуже важливо», – каже Сьюзан Лімбер, професорка психології розвитку з Університету Клемсона у Південній Кароліні.
Програма також заохочує школу дуже чітко повідомляти учням про наслідки неприйнятної поведінки і про те, що саме вважається порушенням.
«Покарання не повинно бути несподіванкою для дитини», – каже Лімбер.
Дорослі мають стати прикладом для наслідування, який підтримує хорошу поведінку та демонструє нетерпимість до будь-яких форм віктимізації.
Дорослі також повинні навчитися розпізнавати місця у школі, де найбільш ймовірно трапляється знущання, і регулярно контролювати їх.
«Кожен дорослий у школі потребує певної базової підготовки щодо булінгу – люди, які працюють у кафетерії, водії автобусів, охоронці», – каже Лімбер.
На рівні класу мають бути зустрічі з дітьми, на яких вони обговорюють природу булінгу та те, як допомогти учням, які стали його жертвами.
Сьюзан Лімбер випробувала програму Olweus у понад 200 школах Пенсильванії. Аналіз показав, що за два роки випадки булінгу зменшились на 2000. Дослідники також помітили зміни у загальному ставленні школярів і вчителів до булінгу, серед яких, приміром, більша емпатія до жертв.
Ефективність антибулінгових програм підтвердила і низка досліджень, яка показала, що вони також покращують загальне психічне здоров’я учнів.
Цікаво, що тривалість програми особливо не грала ролі.
«Навіть кілька тижнів були ефективними», – каже Давід Фрагуас з Інституту психіатрії та психічного здоров’я лікарні Сан-Карлос у Мадриді, який був автором дослідження.
{{read_more|Читайте також| 3503, 4720}}
Джерело фото Depositphotos
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram