Щорічно 22 січня в Україні відзначають День Соборності й згадують одразу про дві важливі події в нашій історії: підписання IV Універсалу Центральної Ради, яким проголосили незалежність УНР у 1918 році та проголошення Акта Злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки в 1919 році (об’єднання українських земель в одну державу). Тоді українці вкотре довели, що спроможні об’єднатися попри всі складнощі та розділеність між двома імперіями (Австро-Угорською та російською). Тож саме на ідеї єдності вчителі радять звертати увагу учнів у цей день.
Своїми рекомендаціями поділилися з НУШ переможець Global Teacher Prize Ukraine-2020, вчитель історії, громадянської освіти та основ здоров’я Василь Дяків та вчитель історії, представник топ-50 Global Teacher Prize Ukraine-2021, автор програми «Не істфак» Владислав Штегельський.
Сучасний урок чи виховна година, присвячені Дню Соборності України, мають закріпити в учнів розуміння своєї ідентичності, переконаний Владислав Штегельський.
«Варто наголошувати на важливості національного єднання і додати трохи емоційного бекграунду. Розповісти учням, що до підписання Четвертого універсалу та проголошення Акта злуки, українські землі не перебували в складі єдиної незалежної держави.
На той час один український народ був розділений між російською та Австро-Угорською імперіями. І в 1919 році, в умовах війни, коли на нас нападають з усіх боків, українці розуміють, що їм таки потрібно об’єднатися. Це об’єднання стало важливим для нашого народу, адже заклало основи нашої ідентичності. А саме поняття «соборність» означає єднісь у рамках однієї держави»,
– розповів учитель історії.
Соборність – це ключовий аспект усвідомлення українцями заходу України та Наддніпрянщини того, що вони мають спільну ідентичність, мову, культуру, історію та політичні традиції.
«Тоді наш народ зрозумів, що не зважаючи на те, під контролем яких держав ми перебуваємо та на яких територіях, ми є один народ – українці»,
– наголосив Василь Дяків.
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»,
– йдеться в Універсалі Директорії УНР від 22 січня 1919 року.
Також Владислав Штегельський додав, що День Соборності дає розуміння і державотворчої традиції України.
«Іноді комусь може здатися, що Україна здобула незалежність лише в 1991 році. Але важливо розуміти, що Українська держава існувала ще за 73 роки до цього, коли було підписано IV Універсал. І не СРСР подарував нам державність, не він об’єднав Схід та Захід, а українці з власної волі об’єдналися ще в 1919 році.
У такий спосіб розуміння своєї державницької традиції ще з періоду Української народної республіки дає змогу прослідкувати тяглість української державності»,
– зазначив вчитель.
Навіть у радянські часи українці не припиняли відзначати Акт Злуки, а його важливість підкреслювали своїми вчинками (вивішували національні прапори, розповсюджували листівки), додав Василь Дяків.
Тож під час проведення уроку до Дня Соборності Василь Дяків радить ознайомити учнів саме з історичним контекстом, аби вони краще зрозуміли значення цього дня.
«Тут основне завдання вчителя не просто розповісти про хронологію подій, а підштовхнути учнів до самостійних висновків, рефлексії: чому ж українці об’єдналися та чому ми зараз відзначаємо цей день. Адже часто, концентруючи увагу лише на даті, учні втрачають розуміння сенсу події. А куди важливіше пояснити, чому певна дата важлива, як вона вплинула на подальший розвиток історії, ніж просто завчити хронологію. В урок потрібно вкладати сенс»,
– наголосив вчитель.
Василь Дяків радить будувати урок чи виховну годину до Дня Соборності на таких складових:
ідеологічна (робити акцент на тому, що Україна єдина, має свої кордони, а тому непорушна та нероздільна);
історична (подавати історичний бекграунд, враховуючи вік школярів);
психологічна (особливості сприйняття матеріалу учнями);
методична (способи подачі інформації).
Важливо адаптувати матеріал для учнів різного віку. Наприклад, учням початкової школи буде важко зрозуміти всі деталі Української революції (1917–1921 рр). Тому тут краще зробити акцент на емоційній складовій, провести паралелі із сучасністю, поговорити з учнями про патріотизм, єдність, родинні традиції тощо. Натомість старшокласники цю тему вже вивчали, тож їм можна подавати більше історичного контексту.
«Учні початкових класів мають розуміти, що є такий день, що він важливий для нашої держави та суспільства. Тут можна акцентувати на візуальній та емоційній складовій. Важливо говорити й про цінність мови, історії, культури. Водночас це має робити не лише школа, а й самі батьки»,
– переконаний вчитель.
Учням 5–9 класів варто розповідати про цей день у контексті історичного формування України-Руси, Галицько-Волинської держави, Гетьманщини, які також є символом консолідації українців. Варто наголошувати, що український народ мав свою культуру, традиції ще задовго до XX століття.
Зі старшокласниками (10–11 класи) Василь Дяків радить говорити більш докладно про Українську революцію початку XX століття, про виклики, які стояли перед тодішніми політичними діячами та про важливість єдності політичної еліти.
«Але найважливіше, не залежно від віку дітей, вчитель має дбати про рефлексію, скеровувати учнів до самостійних висновків. Учень має сформувати власну думку, аргументувати її й лише тоді в нього сформується історичний тип мислення»,
– наголосив вчитель.
Ідеї для цікавого уроку:
багато учнів є візуалами, тому їм варто показати історичне відео, презентацію, мультфільм;
для молодших школярів можна підготувати літературно-мистецький сценарій (акцент на віршах, піснях, як-от «Ой у лузі червона калина», яка є прикладом єднання українців колись і зараз);
також учні можуть уявити себе журналістами й зробити короткий репортаж із місця проголошення злуки на Софійській площі в Києві, 22 січня 1919 року.
Урочисте проголошення об’єднання УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві
Учні мають дослідити історичні джерела, фотографії, відео і, занурившись у той час, розповісти тогочасним українцям про цю подію. Це може бути коротка новина, есе, репортаж у власноруч зробленій газеті тощо.
серед старшокласників можна організувати дискусії в контексті Української революції. Наприклад, об’єднати клас у дві групи. Одна має обгрунтувати, які ідеї пропонували західноукраїнські політики, а інша – розповісти про ідеї наддніпрянських політиків. Потім учні мають підсумувати та порекомендувати, від чого могли б відмовитися ті чи інші політики, щоби їх консолідувати для побудови незалежної України, або як об’єднати ідеології;
ще Василь Дяків пропонує своїм учням робити історичне перевтілення (або історичну рольову гру). Наприклад, хтось з учнів може перевтілитися в Симона Петлюру й від його імені, за його цитатами розповісти, як він ставився до Акта Злуки тощо.
також на уроці можна використати карткову гру «100 облич Української революції», де подано біографії видатних українців тієї доби;
настільна гра «Українська революція 1917–1921»;
гра «100 років боротьби. Українська революція 1917–1921 роки»;
тест «Хто ти з Військової еліти Української революції 1917–1921 рр.?»;
Голова Директорії УНР Володимир Винниченко та член Директорії Симон Петлюра під час молебню з нагоди проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР
Також для онлайн-уроку, окрім вищеперерахованих ігор, можна використати:
LearningApps.org – онлайн-платформу, яка дає змогу створювати інтерактивні вправи;
Kahoot! – сервіс для створення тестів, вікторин, опитувань;
Quizlet – за допомогою карток та тестів можна вивчати терміни, дати тощо.
Владислав Штегельський переконаний, що всім учням на виховній годині та на уроці потрібно доносити головний меседж – Україна єдина.
«Не важливо, чи ти зі Львова, чи з Харкова, чи з Краматорська – ми всі українці, у нас спільна держава та ідентичність. Я рекомендую робити акцент на емоційності та розумінні належності себе до держави Україна»,
– рекомендує вчитель.
Вивчення історії грунтується не стільки на вивченні дат, скільки на розумінні процесів.
«Заучування дат – це не те, що має ставити перед собою історія, як предмет. Тож під час проведення уроку чи виховної години вчитель не має читати лекцію-монолог, побудовану лише на історичних фактах. Потрібно залучати учнів до цього процесу, цікавитись їхньою думкою та розумінням тих подій. День Соборності – не про дату, а про розуміння почуття єдності»,
– наголосив Владислав Штегельський.
Тому для підсилення цього почуття він радить зробити в школі чи класі «Карту єдності», на якій учні та вчителі позначатимуть міста чи села, з якими пов’язане їхнє життя, де вони колись подорожували, звідки родом їхні батьки, дідусі, бабусі тощо.
«Для кращої візуалізації можна ще використовувати різноколірні нитки. Тобто школярі наочно бачать, що не зважаючи на те, де і хто народився, ми всі в одній країні, ми всі єдині»,
– додав Владислав Штегельський.
Зі старшокласниками також можна зробити фотомарафон місцями, причетними до Української революції. Звісно, така активність більше підійде для учнів із Києва, де відбувалося саме проголошення Акта Злуки.
«Тобто учні, за можливості та сприятливої безпекової ситуації, мандрують місцями Української революції й роблять фото, як вони виглядають зараз. Учні з інших населених пунктів можуть провести своє дослідження. Наприклад, зібрати факти чи фото, як у їхніх рідних містах чи селах відзначали День Соборності. Можливо знайдуться фото й «Живих ланцюгів», які започаткували в 1990 році в різних містах України як символ єдності»,
– зауважив вчитель.
Також він пропонує учням розіграти сценки. Наприклад, знайти текст та зачитати / проголосити Акт Злуки.
Для онлайн-формату вчитель радить використовувати Padlet – це універсальна онлайн-дошка:
«Її можна використовувати як карту й робити віртуальні екскурсії місцями Української революції. Учнів можна поділити на групи, одні можуть шукати на карті вулиці, названі на честь діячів Української революції, пам’ятники, маршрути «Живих ланцюгів» тощо».
Інші поради для ефективного уроку:
змінювати форми діяльності, аби тримати концентрацію уваги учнів. Варто поділити урок на блоки (інформаційний, перегляд відео чи фото, творчий проєкт тощо);
монолог замінювати діалогом;
максимум обговорень та групової роботи;
важливо, щоб на таких тематичних уроках результатом праці учнів був якийсь продукт.
«Діти не просто мають проговорити, сказати, що усвідомили важливість Дня Соборності. Важливо згенерувати якийсь продукт, як-от «Карта Єдності», щоб учні могли це запамʼятати на емоційному рівні»,
– підсумував учитель.
Василь Дяків радить організовувати флешмоби, пов’язані з популяризацією українських традицій, історії, мови. Наприклад, діти можуть зняти відео в Tik-Tok із цікавими фактами про День Соборності, розповісти, які традиції об’єднують українців тощо.
«Також важливо проводити паралелі із сучасністю, коли нова фаза російсько-української війни знову змусила українців боротися за незалежність. Потрібно наголосити, що зараз у ЗСУ нас захищають військові з різних куточків України, що ще раз демонструє важливість єдності українців. І навіть попри те, що деякі території України зараз тимчасово окуповані, вони належать Україні»,
– розпов ів Василь Дяків.
Також він радить у загальношкільних заходах акцентувати на волонтерстві. Діти можуть записати відео, намалювати малюнки на підтримку ЗСУ та передати їх волонтерами нашим захисникам та захисницям.
Владислав Штегельський радить організувати символічний «Ланцюг єдності» в межах школи. Уперше акція «Живий ланцюг» відбулася 21 січня 1990 року. Тоді він починався в Івано-Франківську, йшов через Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і закінчувався в Києві. Учні школи можуть зробити власноруч синьо-жовті стрічки, написати на них побажання, взятися за руки, демонструючи в такий спосіб єдність.
сайт Українського інституту національної пам’яті, де зібрано багато інформаційних матеріалів, фільмів, архівних фото, документів щодо Української революції та, зокрема, Дня Соборності України;
перелік документальних фільмів, які відображають події Української революції 1917–1921 років;
альбом «Пісні Української Революції»;
історичний проєкт «10 Днів незалежності»;
інформаційні матеріали до Дня Соборності України;
виставка «100 років боротьби: Українська революція 1917–1921»;
спецпроєкт «Історичної правди» – «Революція 100»;
матеріали You-Tube каналу «Історія без міфів»;
фільми із сучасного українського кінематографа: «Крути 1918», «Таємний щоденник Симона Петлюри».
{{read_more|Читайте також| 3274, 5868}}
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram