Чому освітяни наголошують на необхідності окремої процедури вступу до закладів вищої освіти для абітурієнтів з нині окупованої частини півдня? Як університети з Херсонської та Запорізької областей адаптуються до роботи після виїзду з окупації? Якою буде вступна кампанія до закладів вищої освіти 2022 року? Чи зможуть школярі з окупованої частини півдня вступити до українських університетів?

В Україні затвердили календарний план організації та проведення національного мультипредметного тесту. Цього року він проводитиметься вперше у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Тест проходитиме в три сесії: основну, додаткову та спеціальну, з 18 липня до 16 вересня цього року.

Абітурієнтам, які не мали можливості вчасно створити реєстраційну картку для участі у національному мультипредметному тесті, можна буде це зробити з 10 до 20 червня, а потім 8-12 липня на своїй інформаційній сторінці обов’язково підтвердити бажання проходити тест для участі в додатковій сесії тестування.

Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський наполягає на перегляді умови вступу для абітурієнтів з нині окупованої частини Херсонської області. Про це він заявив 4 травня під час брифінгу. Співаковський зазначив, що «в документах, які регулюють питання вступу 2022 року, згадки про Херсонську область або про тимчасово окуповані території Херсонської, Запорізької областей відсутні». І це, за словами ректора, «порушує права сотень випускників». Якщо абітурієнт не виїхав з Херсонщини на підконтрольну Києву територію, щоб скласти національний мультипредметний тест, то він втрачає шанс вступити на бюджетну форму навчання.

«Необхідна спрощена процедура»

Аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що абітурієнтам із нині окупованих територій Херсонської та Запорізької областей потрібна окрема спрощена процедура вступу до закладів вищої освіти. Це пов’язано насамперед із труднощами виїзду на підконтрольну українській владі територію для проходження тесту, пояснив експерт.

Охредько наголошує, що діти з окупованих територій перебувають у стресовому стані: «Те, що пропонує міністерство, – це не просто фікція, а знущання з дітей та їхніх батьків. Уявіть собі, міністр освіти каже, що дітям треба виїхати з ТОТ (тимчасово окупованої території – ред.) і складати мультитест разом з усіма. Мені хотілося б запропонувати йому проїхати 18-20 блокпостів».

Він також актуалізував питання процедури вступу для дітей з анексованого Криму, Донецької та Луганської областей.

«Що робити дітям з Криму, Донецька та Луганська. Вже три місяці йде гаряча фаза війни, Міністерство освіти нічого не зробило. Зайдіть до них на сайт, нічого немає нового, все за 2021 рік», – дорікає Охредько.

Він також розповів, що освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які опікуються абітурієнтами з відповідних окупованих територій, «не мають роз’яснень щодо роботи під час вступної кампанії цього року.

«Освітні центри підвішені у повітрі, приймальні комісії готові працювати, але їм потрібні чіткі правила, за якими працювати», – зауважив він.

Небезпека «мобілізації»

Олег Охредько зазначив, що вступникам небезпечно залишатися на нині окупованих територіях, оскільки Росія може примусити їх до «мобілізації».

«Це – діти 17 років. Якщо ми їх зараз не витягнемо, через пів року вони у російській формі будуть стріляти по українських громадянах», – припустив аналітик.

Він вважає, що «Україна має зробити все, щоби діти могли не просто вступити, але й перебували в спокійній ситуації та знали про те, що Україна їх не забула і їх не кинули напризволяще на окупованих територіях».

Експерт також розповів, що західні заклади вищої освіти створюють сприятливі умови для вступу абітурієнтів з України. Тому, на думку Олега Охредька, українську систему вступу потрібно адаптувати під потреби майбутніх студентів з нині окупованих територій.

«На сьогодні є ще одна небезпека – це Європа, куди діти масово виїжджають, тікаючи від війни. Закордонні виші надають безпрецедентну форму для того, щоб навчатися, і це навчання безоплатне. Тобто вони зараз витягують нашу молодь, яка там і залишиться, а Україна не робить майже нічого», – вказує експерт.

Забезпечити право на освіту

Ректор Херсонського державного університету (виш переїхав на підконтрольну Києву територію – ред.) Олександр Співаковський у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що освітній процес у його закладі повністю налагоджений. Наразі керівництво університету працює над тим, щоби вдосконалити навчання для тих студентів, які не змогли виїхати з окупованої території півдня України.

«Плануємо, думаємо про збереження контингенту студентів. Буде онлайн-зустріч із президентом, будемо ставити питання про особливі умови дітям, які не змогли виїхати з Херсону, щоб вони змогли продовжити навчання з магістерських, бакалаврських програм. Нам потрібно набрати на магістрів та бакалаврів не менше ніж 800 студентів, тоді ми будемо мати такі ж параметри, як у попередньому році», – поділився Співаковський.

Ректор наголосив, що абітурієнти з нині окупованих територій повинні мати можливість вступати на програми для бакалаврів або магістрів за спрощеною процедурою, яка не передбачає фізичної присутності під час складання іспитів.

«Оскільки Україна не змогла забезпечити офіційних коридорів евакуації людей з Бердянська, Мелітополя, Херсону, це означає, що потрібно вводити особливі процедури. Складати мультитест дитина не може, тому що вона не може виїхати, то для таких дітей при вступі на бакалаврат або магістратуру повинна бути прописана окрема процедура», – підкреслив освітянин.

На думку Співаковського, окрім спрощення вступної кампанії, важливим питанням для керівництва університету залишається контроль якості освіти: «З одного боку, ми маємо робити максимальні преференції для вступу, а з іншого – жорстко контролювати якість навчального процесу».

Він також вважає, що гарним показником для навчального закладу цього року буде набір 70% від кількості вступників минулого року. Співаковський зазначив, що «потрібно боротися за те, щоб молодь не залишала Україну».

«Зараз дуже важливо не втратити молодих людей, бо вони поїдуть у Польщу, Словаччину, Румунію і так далі – все. А ми ж боремося не тільки заради територій, якщо на території нічого немає – то це пустеля. Подивіться на Кремнієву долину – пустеля, але яка пустеля! Бо там багато мізків. Ми маємо боротися за людський капітал, якщо ми цього зараз не зробимо під час війни, то навіщо тоді гинуть наші герої, якщо ми не боремося за молодь. Бо молодь і є майбутнє України», – додав Співаковський.

«Тиск окупантів на освітян»

Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман розповів, що його заклад вищої освіти вже тимчасово переміщений з окупованого міста, адміністрація вишу розташована на базі Запорізького національного університету.

За його словами, вже «в повну силу ведеться навчання виключно в онлайн-режимі».

Освітянин зазначив, що два роки навчання у дистанційному форматі через пандемію коронавірусу допомогли підготуватися до нагальних умов існування вишу.

«Зрозуміло, що студенти і викладачі розпорошені по Україні та за кордоном, але саме онлайн-режим дозволяє цілком ефективно працювати», – певен Лиман.

Він також стверджує, що російські окупаційні сили чинили тиск на викладачів університету, так само як і на працівників шкіл у Бердянську.

«Окупаційна влада не могла залишити без уваги заклади освіти на окупованих територіях. До директорів шкіл приходили, викликали з пропозицією відновити навчання за російськими програмами. До керівництва університету приходили з такими ж умовами. Але керівництво університету на це принципово не пішло. Документи, які наші випускники будуть отримувати, будуть державного зразка, який визнається в Європі та Україні. Це дає і перспективи, і відчуття ґрунту під ногами», – наголосив завкафедри бердянського вишу.

Ігор Лиман розповів, що викладачі Бердянського державного університету «намагаються створити гнучкі умови» в навчальному процесі і тримати контакт зі студентами: «Треба зробити все так, щоб удар по студентах від цієї війни якомога пом’якшити. Це не означає зробити навчання профанацією – ні. Але саме створити для студентів такі умови, які будуть найбільш сприятливі та гнучкі. Дуже багато сил викладачами докладається для того, щоб постійно тримати контакт з нашими студентами, не зі старостами, а з кожним студентом. Оскільки це питання не тільки освіти, а й психологічної підтримки», – поділився він.

Джерело фото Depositphotos

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram