Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Цей національний символ має таке велике значення, що в нього є свій День – щороку в третій четвер травня відзначається Всесвітній день вишиванки. У 2022 році відповідно 19 травня. А ми пропонуємо розглянути низку цікавих фактів про українське національне вбрання.

1. Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, а бабусі онучкам. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

2. Вишиванка – святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані «буденки» – просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору. А на свята вдягали білу (!) вишиту багатим традиційним візерунком.

3. Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

4. У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.  Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині і Чернігівщині – з червоно-білою вишивкою. Найяскравіші вишиванки створювали майстрині на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині і Гуцульщині.

5. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

6. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.

7. Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було заведено одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

8. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все популярнішими. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть як татуювання.

9. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).

10. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті і стала популярною завдяки геніальному рекламному ходу засновника парфюмерно-косметичної компанії «Товарищество Брокар и Ко» Генрі Брокару. Шматки мила «Брокар и Ко» загортали у яскраві обгортки, на яких друкували схеми орнаментів для вишивання хрестиком. Брокарівське мило було дешевим, а схеми вишивки – надзвичайно простими, тож швидко полюбились жінкам і витіснили інші народні орнаменти. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

11. Важливо, щоб на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважається, що ці вузлики можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме вишиванку.

12. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові. Вишиті візерунки на сорочці наносили на найуразливіші частини тіла – горло, груди і сонячне сплетіння.

13. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років, в залежності від складності техніки.

14. Кожен візерунок, кожна деталь на традиційній українській вишиванці мала своє значення і призначення. Тут не було зайвих та безсенсовних елементів, у кожної квітки була своя роль: оберегова, значеннєва чи сакральна. Багато які з цих елементів перекочували й на сучасні жіночі вишиванки. Так, наприклад, троянди, зібрані в геометричному візерунку і сполучені ланцюжками символізують порядок, що панує у Всесвіті, де троянди виконують роль зірок. А ще ця квітка є символом любові та милосердя. Мак – квітка, що оберігає від зла та є символом збереження роду. А ще квітка маку – це пам’ять про пролиту кров воїнів (за народними повір’ями, на полі, де пролилася кров, навесні мають розквітнути дикі маки). Також мак символізує пам’ять роду про загиблих бійців. Ці квіти прикрашали вишиванки дівчат з роду загиблого воїна. Соняшник – символ Сонця, праці, сили та добробуту. А ще квітка соняшника уособлює Батьківщину, рідну домівку – як квітка повертає голову до сонця, так і людина лине думками до рідного. Саме тому рушники з соняхами давали тим, хто вирушав у далеку дорогу, як нагадування про місце, де на тебе чекають. Колосся пшениці – символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. За народними повір’ями пшеничне колосся уособлює молоду дівчину, наречену. Саме тому весільний коровай (що печеться з пшеничного борошна) часто зображають на весільних рушниках південних регіонів, а вишитими колосками оздоблюють дівочі вишиванки.

15. Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Так закликав носити вишиванку український поет Василь Дерій. Як оспівали вишиту сорочку інші українські поети, дивіться в нашій добірці 22 вірші про вишиванку для дітей і дорослих

16.  День вишиванки започаткувала Леся Воронюк у 2006 році. На той час студентка Чернівецького національного університету імені Федьковича, якось запропонувала своєму одногрупникові Ігореві домовитися з усіма, хто має вишиванки, обрати якийсь день і прийти на пари у вишиванках. Так відбувся перший День вишиванки, що згодом став історичною подією. А вже 2007 року День вишиванки поширився на інші університети Чернівців, на третій рік − це вже була міська акція і потроху інші міста України почали приєднуватися. До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня, його відзначали, крім України, Канада, США, Італія, Німеччина, Франція, Росія, Румунія, Португалія. Наразі географія свята охоплює близько 60 країн.

17. «Взагалі вишита українська сорочка є політичним символом. І в цьому її унікальність. Ми знаємо чимало історій, коли винятково за носіння вишитої сорочки могли людину ув'язнити, відправити в Сибір. Вишиванка – це символ української боротьби та спротиву. Надягнути вишиту сорочку – це те саме, що вийти з жовто-блакитним стягом», – Леся Воронюк, ініціаторка Дня вишиванки.

18. Першу школу вишивки в Київській Русі, де опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха.

19. Вдавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була уміти вишивати. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку своєму нареченому.

20. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам – з батьківської. Перші візерунки-оберіги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який, в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика надягали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.

21. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для дитини унікальну вишивку-оберіг червоними нитками – кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин – собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.

22. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний – втрату і тугу, білий –невинність і чистоту, жовтий – радість і надію, синій – воду, небо, спокій і жіноче начало.

23. Якість та кількість сорочок вказувала на матеріальні статки родини. У звичайної дівчини у скрині було близько 35 сорочок, а у заможної могло бути й більше 60.

24. Найкращу та найбільш майстерно вишиту сорочку вдягали, звісно ж, на весілля. Її вишивали на тонкому, білому полотні, рукава повністю вкривали вишивкою червоною заполоччю. Часто весільну сорочку жінка берегла у скрині ціле життя. Старші жінки носили вже скромніші, не такі барвисті сорочки, та й кількість вишивки на них зменшувалася.

25. Особливе місце серед вишиванок посідають борщівські. Поява цієї унікальної вишитої сорочки пов'язана із давніми трагічними подіями історії, які відбулися у Борщівському краї на Тернопільщині п'ять століть тому. На цей мальовничий край напали вороги, які розграбували села та жорстоко вбили усе чоловіче населення. Жінки та дівчата, залишившись без чоловіків, батьків, братів та синів на знак жалоби дали клятву – носити траурний одяг, протягом семи поколінь. З того часу вони почали вишивати свої повсякденні й святкові сорочки нитками чорного кольору.

26. Розробляючи орнаменти для вишиванок, художники в завжди звертали увагу в першу чергу на природу, але не просто копіювали її, а використовували окремі елементи, стилізуючи спрощували, зберігаючи найхарактерніше. У народній українській вишивці можна зустріти: рослинні, геометричні, орнаменти із зображеннями тварин, рослинно-геометризованої орнаменти, емблемні орнаменти. Рослинні орнаменти складаються зі стилізованих (спрощених) квітів, листя, бутонів, стеблин. Геометричні орнаменти зазвичай складаються з різних геометричних фігур: трикутників, квадратів, ромбів, зірок і ін. У орнаментах вишивки рушників, серветок, скатертин, часто в зустрічаються стилізовані тварини, птахи, комахи. Рослинно-геометризовані орнаменти складаються з геометризованих, спрощених квіток, листя, бутонів, стеблин.

27. Режисер Олександр Ткачук разом з засновницею Дня вишиванки Лесею Воронюк, яка виступила сценаристкою і ідеаторкою проєкту, зняли документальний фільм «Спадок нації». У фільмі органічно переплетені дві площини. Перша – етнографічна – показує неймовірне різноманіття унікальних орнаментів, технік вишивки, крою, що залежить від регіону побутування сорочок. Друга – це історії людей, життя яких змінила вишиванка – врятувала, поєднала, стала символом нескореності чи останньою надією. Фільм знімався не лише в Україні, а в Канаді, Італії, ОАЕ та Німеччині.

Читайте також
7 відео для дітей про вишиванку

7 відео для дітей про вишиванку

Для домашніх занять чи для онлайн/офлайн-уроку
20.05.2020 1

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram