Протягом 2020 року до освітнього омбудсмена надійшло понад 3000 звернень, які стосуються різних проблем в освіті, зокрема булінгу у школах та поборів. Подробиці від life.liga.
Під час презентації першої щорічної доповіді щодо дотримання прав в освіті у 2020 році освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповів, що протягом минулого року він отримав 3165 звернень щодо порушення прав в освіті.
Найбільше – з Києва та Київської області, а також Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Одеської, Львівської, Харківської та Донецької областей.
«Серед них є і непримиренні позиції сторін освітнього процесу, є відверті порушення, які містять ознаки кримінальних правопорушень», – пояснив Горбачов. За його словами, нині кількість звернень перевищує ресурсні можливості його офісу, але все ж там намагаються допомогти.
1. Невідповідність нормативної бази
«Чинна нормативна база не завжди відповідає реаліям життя в освіті. Її треба швидко оновлювати. Особливо актуальним це стало під час карантину і дистанційної освіти. Ми зіткнулися з тим, що люди (педагоги, керівники шкіл) не знали, що робити», – пояснив освітній омбудсмен.
Як додала директорка Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Ольга Будник, з початку пандемії ніхто не знав, що робити, всі очікували вказівок від управлінь освіти та Міністерства освіти й науки.
«Документи мали бути чіткими розпорядженнями, а не мати рекомендаційний характер. По суті, відповідальність за організацію навчання і забезпечення засобами захисту переклали на директорів шкіл», – сказала вона.
2. Недосконале фінансування освіти
Горбачов наголошує: немає грошей – немає якісної освіти. Через непрозорий розподіл освітньої субвенції багато шкіл не отримують кошти для повноцінного забезпечення необхідною матеріально-технічною базою, а вчителі недоотримують премії та надбавки.
«І якби ми не намагалися виправдати все високою місією вчителя, без достатнього фінансування місія залишатиметься на словах», – підкреслив освітній омбудсмен.
3. Булінг
«Нас дуже хвилює ставлення до дітей, зокрема з особливими освітніми проблемами. Нині така дитина стає ізольованою і потерпає від булінгу, як і її батьки», – каже Горбачов.
На його думку, неправильно заганяти таких дітей у спеціалізовані школи, необхідно розбудовувати систему інклюзії у звичайних школах та дитсадках та проводити роз’яснювальну роботу серед вчителів та суспільства.
«Країна ледь не щодня здригається від жахливих новин щодо ставлення до дітей з особливим освітніми потребами у школах.
За п’ять років кількість дітей в інклюзивних класах зросла з 2 000 до 20 000.
Але якість підготовки вчителів і простору залишається на низькому рівні», – підкреслила представниця Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина.
Також освітній омбудсмен зазначив, що проблемою є й те, що багато людей в освіті не ідентифікують булінг: «Наприклад, коли вчителі не пускають дітей у туалет або кажуть: «Дзвінок для вчителя». Це – прояви насильства, які можуть провокувати булінг.
Часто проблеми булінгу замовчуються, бо керівники закладів освіти не хочуть виносити сміття з хати. Іноді булінг руками батьків організовує адміністрація шкіл.
Ми маємо такі випадки», – розповідає Сергій Горбачов.
Він наголосив, що нині великою проблемою є недопрацьоване антибулінгове законодавство. Зокрема те, що вчителям або керівникам шкіл, які вчиняли булінг стосовно дітей, дозволяють і далі працювати у школах та на керівних посадах.
«Яскравий приклад – директорка Соснівського ліцею, яку суд визнав винною у булінгу щодо учениць. Через місяць після суду вона подала заявку на участь у конкурсі на посаду директора. І управління освіти змушене прийняти її документи, бо закон не обмежує її права. Але вчитель чи директор, який булить дітей, не може працювати з дітьми, булер не може керувати школою», – наголосив освітній омбудсмен.
4. Відсутність даних щодо втрат у навчанні
За даними офісу омбудсмена, через пандемію та дистанційні форми навчання діти втратили в освіті. І це неминуче, коли різко змінюється формат навчання.
«Але проблема у тому, що ми не знаємо, де точно ці втрати. Система оцінювання у нас не розвинена. Ми маємо ЗНО і ДПА, але оцінювання потрібні постійно, щоб розуміти, що знають наші діти й де треба докладати додаткових зусиль. Статистика дуже неприємна. 31% не склали пороговий рівень з математики – це дуже тривожно. Нам треба розвивати систему оцінювань», – каже Сергій Горбачов.
Менеджер програми «Соціальний капітал», секретар правління Міжнародного фонду «Відродження» Григорій Баран додав, що проблемою є те, що нині МОН та інші відповідальні органи не проводять дослідження щодо рівня знань українських школярів.
«За пару місяців новий навчальний рік, але про якесь вимірювання рівня знань чи програму підтримки (для учнів, які мають освітні втрати) я не чув.
Там, де вчителі готові були надати підтримку, там були найменші втрати під час дистанційного навчання. Але це треба досліджувати», – зазначив він
5. Побори й корупція
За словами освітнього омбудсмена, одна з головних проблем в освіті й часта скарга з боку батьків – побори у школах. Пояснює: це відбувається і через недостатнє фінансування і через небажання керівників шкіл звертатися до управлінь освіти, оскільки їм легше домовитися про фінансування з батьками.
Зокрема це велика корупційна складова, а також стимул до булінгу.
«До освітнього омбудсмена зверталася чимала кількість батьків школярів насамперед зі скаргами на адміністрацію закладів освіти щодо сплати додаткових коштів на закупівлю телевізорів, проєкторів та іншого обладнання.
Класні керівники повідомляли про необхідність сплати коштів на закупівлю телевізора, але кошти мали бути сплачені готівкою, водночас ані вартості телевізора, ані інвентарного номера не повідомлялося», – йдеться у звіті.
Сергій Горбачов наголошує, що право на безоплатність навчання не може залежати від фінансових можливостей батьків учнів.
А будь-які спроби тиску на батьків щодо сплати коштів чи примушування до придбання робочих зошитів, підручників, посібників, хрестоматій, телевізорів, комп’ютерної техніки, проведення ремонтів у класах тощо для реалізації освітньої програми школи – пряме порушення Конституції й законодавства України.
6. Проблеми з комунікацією
Однією з головних проблем в освіті освітній омбудсмен вважає проблему з комунікацією, зокрема між закладами освіти та батьками. За словами Горбачова, до його офісу надходить багато запитань щодо того, що школи інформаційно закриті, мало інформації на їхніх сайтах.
«Але хто має це робити? У школі має бути штатна посада, має бути людина, яка відповідає за інформаційну прозорість, наповнюватиме сайт. Бо зараз це робить вчитель інформатики, секретар абощо. Але вони не зобов’язані цього робити й не знають, як правильно», – стверджує він. Додає: неякісна комунікація призводить до конфліктів і непорозумінь.
7. Порушення прав педагогів
«Що стосується права педагогічних працівників – цілий букет проблем, які вибухнули з початку карантину. Це і оплата праці, і встановлення надбавок, і проходження медогляду», – каже Сергій Горбачов.
Пояснює: є випадки, коли вчитель півтора року тому пройшов сертифікацію, а його відмовляються атестувати та встановити надбавку, посилаючись на старі положення про атестацію.
Також болюче питання – проходження обов’язкового медогляду вчителями власним коштом.
«Педагоги змушені платити свої гроші від 300-700 грн. Для невеликої вчительської зарплати це відчутні кошти.
Вони мають проходити медогляд за бюджетний кошт», – наголосив освітній омбудсмен.
«Батьки використовували школу як камеру схову для дитини. Звичайно не всі, але це було тенденцією. А коли батьки змушені були через пандемію подивитися підручники, дізналися, що багато вчителів не використовує сучасні технології, постало питання щодо якості освіти в Україні», – каже омбудсмен.
Також його турбує і неповага до дітей у стінах шкіл.
«Яскравий приклад – шкільні туалети. Коли приїжджаю до школи, завжди перевіряю туалети. І коли бачу перегородки, питаю в директорів: «Чи ви б так хотіли?». Ніхто з них не хоче. Але чому дітям так можна зробити?», – обурюється Горбачов.
За його звітом, однією з проблем є мова навчання. До офісу надходило чимало скарг від батьків, що під час дистанційного навчання деякі вчителі проводять уроки російською і дають посилання на російськомовні платформи. Також російською відбувається спілкування у школах на перервах, а під час підготовки до шкільних заходів використовуються російськомовні твори.
Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина вважає, що на проблеми в освіті наклалися проблеми реформи децентралізації, деінституалізації, а також економічні проблеми країни.
«Питання з децентралізації тісно пов’язані з питанням автономії закладів. Користуючись своєю автономією, керівники закладів іноді вдаються до самоуправства. Наприклад, можуть безпідставно відраховувати дітей зі школи.
І приписи зверху не завжди діють, адже є розуміння, що центральна влада вже не має на них такого впливу, все вирішується на місцях. Тобто постає конфлікт: верхи вже не можуть, а низи ще не хочуть», – пояснює Філіпішина. Зокрема багато ризиків і у контексті до переходу на профільну школу. Оскільки, за її словами, діти з сільської місцевості будуть відірваними від своїх сімей.
Додає: для дітей із сімей у складних життєвих обставинах доступ до освіти є все більш проблемним. Особливо в часи пандемії, адже часто у них немає ні гаджетів, ні інтернету аби мати змогу виконувати шкільні завдання.
«Новий навчальний рік буде складним. Наприклад 30% території Хмельницької області або не покрита інтернетом взагалі, або тільки частково. І ситуація по кожному регіону різна. Якщо буде дистанційне навчання, що можливо, у дітей знову будуть проблеми.
Ми зробили запит до МОН щодо того, яка кількість дітей у зв’язку з пандемією опинилася поза навчальним процесом. Але виявилося, що вони не збирають такі дані», – каже представниця уповноваженого ВРУ.
Співголова громадського об'єднання «Батьки SOS» Альона Парфьонова додає: пандемія оголила багато проблем в українській освіті. Це і завдання у вайбері від вчителів без будь-яких пояснень, що з ними робити, і підручники з абсурдною інформацією.
«Мемчики з Кіану Рівзом (у підручнику) – це квіточки у порівнянні з інформацією про лікування раку содою. Ми впритул підійшли до питання якості освіти. Якщо 7 років тому головне питання було побори, то тепер – якість освіти», – стверджує Парфьонова.
Для покращення ситуації в українських школах Сергій Горбачов пропонує вдосконалити законодавство. Зокрема забезпечити прозорість фінансування шкіл та вдосконалити антибулінгове законодавство.
А також треба продовжувати реформу Нової української школи, реорганізувати освітню мережу, покращити комунікацію з громадою, розвивати та підтримувати незалежні освітні оцінювання.
Менеджер програми «Соціальний капітал», секретар правління Міжнародного фонду «Відродження» Григорій Баран каже, що одна з рекомендацій МОН та інших представників освіти – інвестувати у підвищення спроможності батьків і вчителів. Щоб кошти, які передбачені на підвищення кваліфікації вчителів, не використовували на інші справи.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram