Навіть одна недбало сказана фраза може сильно вплинути на психіку маленької людини. Тому під час спілкування зі своєю дитиною слід ретельно вибирати слова, а про деякі висловлювання мамам і татам краще назавжди забути зовсім. Про такі фрази і йде мова нижче.
З народження і до 6 років мама і тато для дитини – це практично боги, які знають все. Вони формують ставлення малюка до світу і до себе особисто. Саме в цій фразі можна побачити конкуренцію батька чи матері з дитиною, батьки якби говорять своїй дитині: «Ти до мене ніколи не дістанеш! Як би ти не старався, я краще за тебе». Діти, які виросли з такою установкою, як правило, все життя доводять своїм батькам, що вони хороші. Звичайно, говорячи подібні речі, ви дійсно стимулюєте нарцисичну частину психіки дитини, що провокує її досягати певних цілей. Але біда в тому, що в результаті людина домагається чогось не для себе, а для мами з татом, щоб вони нарешті побачили, що вона гідна їх. Виростаючи, такі діти ніколи не радіють своїм успіхам, радість приходить тільки в тому випадку, якщо батько і мати визнають досягнення дитини, але вони навряд чи це зроблять.
Як тільки не називають своїх дітей люблячі батьки. Все це призводить до знеособлення дитини, її як би немає, а є якась іграшка, з якою можна робити все що душа забажає. На початку свого життя ваш син або дочка будь-яке сказане слово сприйматимуть некритично, вони будуть довіряти вам. Скажете дитині, що вона дурна, замість «Тобі потрібна допомога, давай я поясню», і дитина прийме це. Наведу приклад: мама у виховному пориві сказала синові, що він боягуз. В результаті при знайомстві хлопчик представлявся так: «Мене звуть Ваня Іванов, я боягуз». Коли ви чуєте подібне – це повинно бути стимулом, щоб подумати над тим, як ви спілкуєтеся з власною дитиною. Ім'я людини – це її презентація світу. У деяких сім'ях виходить, що воно відсувається і придумується маса веселих назв для дитини, а даремно! Ім'я завжди має бути на першому плані, це те, як людина буде згодом відчувати себе в цьому світі, наскільки вона буде цілісною. Якщо ви частіше називаєте дочку або сина курочкою або чортиком, то ви немов відкушуєте від її імені (від її особистості) шматочки.
Більшість батьків все роблять для дитини, бо бажають дитині якнайкраще. Ймовірно батькам говорили в дитинстві щось подібне і вони не зламалися: «Нічого страшного, мені теж так говорили, я ж виріс, подивися, який я чудовий». Вони змогли «забути», як це боляче, коли мама або тато порівнюють тебе з кимось не на твою користь: «А Катруся краща, ніж ти». Це дуже болісний досвід, який часто діти переносять у своє доросле життя. Цю Катрусю вони потім починають ненавидіти. Дитині завжди неприємно, коли її порівнюють з ким-небудь іншим – з однокласником, братом чи сестрою. Такі вже дорослі люди завжди продовжують порівнювати себе з іншими і, зрозуміло, завжди на свою користь.
Після цієї фрази дитина починає намагатися з усіх сил бути правильною, вона відсуває всі свої потреби і бажання, «вирощує» в собі якусь антену, яка вгадує бажання і очікування батьків. У результаті дитини не існує. У дорослому житті вона намагається весь час догодити, живе з установкою «Я хочу, щоб мене любили, а для цього я повинен догоджати. У мене не буде своїх бажань, зате будуть бажання інших людей».
{{read_more|Читайте також| 4104, 4018}}
Іншими словами, батько або мати каже: «Ти моя ганьба». Діти, які часто чують подібну фразу, дуже хочуть, щоб всі побачили, які вони насправді. При цьому, якщо вони отримують чиюсь увагу, то не знають, що з нею робити. Вони ховаються, закриваються, губляться. У такої дитини ніби немає вибору, вона може бути тільки чиєюсь ганьбою. Говорячи щось подібне, ви травмуєте власного малюка.
Безумовно, ця фраза ілюструє відносини тата з мамою, їх невдоволення своїм спільним життям, яке вони зганяють на дитину. Тобто подружжя прямо не з'ясовує відносини, але через свою дитину говорять один одному якісь гидоти. І всі ці гидоти залишаються в дитині. Якщо мама каже: «Ти такий же впертий, як твій тато». Виходить, що тато – погана людина, з якою неможливо домовитися. А тепер подумаємо, чи захоче хлопчик бути таким чоловіком, адже він впертий і нехороший? Коли ми проектуємо свої погані відносини на дітей, то їм доводиться жити з цим. З іншого боку, в цій фразі дитина може почути підтекст, що «з дівчатками краще, ніж з хлопчиками». Батьки використовують цю маніпуляцію, якщо є боротьба за дитину і їй треба вибрати сторону або тата, або мами.
У мене була знайома дівчина, якій з дитинства говорили: «Якщо ти не доїси хлібець, то він буде бігати за тобою всю ніч». Як би смішно це не звучало, але вона страшенно боялася хліба, тобто батьки досягли зворотнього ефекту. Подібні фрази – це теж чистої води маніпуляції. Дуже часто їх використовують бабусі і дідусі, які стикалися з голодом у дитячі роки. Далі вони передаються з покоління в покоління непомітно для нас. У дитини подібний вираз може розвивати страхи або дуже важкі відносини з їжею, її культ, зайва вага і так далі.
Це дуже конкретне послання, в якому говориться, що дитина цінна, тільки якщо вона зручна своїм батькам. Батьки транслюють своїй дитині: «Не будь собою, ти повинна бути такою, якою ти нас влаштовуєш». Виростаючи, такі діти не знають, чого вони хочуть, і намагаються догодити всім і кожному.
Це про те, що батько і мати мають право зробити з дитиною все що завгодно, не звертаючись до її почуттів. В одну секунду мама або тато перетворюються в батька-наглядача, який карає або прощає. У дітей, які часто чують подібний вираз у свою адресу, непросто складаються відносини з керівництвом, оскільки батьківська фігура як би склеюється з фігурою начальника, і людина починає боятися шефа і при цьому хоче йому догодити, щоб не бути покараним. Але, як правило, керівництво відчуває подібне ставлення і у відповідь починає «гнобити» такого підлеглого.
Перекладаю: «Ти зіпсував мені життя, зникни! Тебе не повинно бути». І згодом така дитина живе з почуттям глибокої провини перед батьками за те, що вона заважала жити їм щасливо.
Треба бути обережними з подібними висловлюваннями, оскільки людина може нести їх вантаж все життя. Взагалі, перш ніж щось сказати своїй дитині, потрібно добре подумати. Багато дорослих не чують, що вони говорять. Їм було б корисно хоча б іноді почути себе з боку. Зараз існує багато гаджетів, запишіть свою промову і уважно вивчіть, як ви звертаєтеся до своєї дитини, які слова їй говорите, ви зробите масу відкриттів і, можливо, не найприємніших.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram