«Уявляєш, мій син тричі просив учительку відпустити його до туалету, але перед ним уже виходило двоє однокласників, тож дитину не пустили, — бідкається подруга. — Він ледве дотерпів до перерви. А якби ні? Невже справді дитині не можна до туалету, бо триває урок?».
Такі історії — непоодинокі. «Коли моя дитина була в першому класі, хтось із діток на уроці попросився у туалет, а вчитель заборонив, — розповідає пані Любов із міста Буринь, що на Сумщині. — Мій син також хотів вийти, але побоявся відпроситися, бо розумів, що його не відпустять. Унаслідок обпісявся. Так і сидів за партою, бо йому було дуже соромно. На щастя, цього не помітив ніхто з однокласників. Мені син сказав не одразу про це, тож з учителем я не поговорила — а потім уже син просив не згадувати той епізод».
А 16-річну Лізу Носенко з містечка Підгородне, що на Дніпропетровщині, вчитель не відпустив до туалету після семи (!) прохань. “У доньки — діабет, — пояснює мама учениці Ірина Носенко. — Ми перейшли в нову школу з вересня цього року, я повідомила про стан здоров’я дитини адміністрацію школи. Якщо вона проситься до туалету, то це означає, що їй справді потрібно вийти. І що вона чує на своє прохання у відповідь? «Ти — доросла, можеш і потерпіти». До слова, їй і їсти потрібно в певні години — а у школі доньці вже робили зауваження, що вона їсть «не на тій перерві».
Тоді, коли вчитель фізики не відпустив Лізу після семи поспіль прохань, донька вийшла з класу без дозволу. Вона зателефонувала мені й попередила, що зі школи можуть дзвонити і скаржитись на її дисципліну. А я вже сама зателефонувала заучеві, пояснила, що моя дитина нічого не порушила, бо піти до туалету — це базова фізіологічна потреба. Зрештою, це потреба не лише моєї дитини, а абсолютно всіх учнів. З вчителем пообіцяли провести бесіду».
Варто зауважити, що в українському законодавстві зазначені норми про честь та гідність дитини, а також про заборону жорстокого поводження.
Стаття 28 Конституції України каже: «Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню», — пояснює Роман Бондаренко, юрист громадського об’єднання «Батьки SOS». — А наказ Міністерства освіти й науки №844 від 25 грудня 2006 року «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми» визначає, що до жорстокого поводження, у тому числі, належить «ігнорування фізичних потреб дитини». Відтак, якщо вчитель не відпускає дитину до туалету під час уроку — це розцінюється як жорстоке поводження і може призвести до догани педагогові чи навіть звільнення. Батькам у такій ситуації слід написати заяву на ім’я директора. Якщо ж ситуація складніша (до прикладу, дитина не змогла втерпіти та справила природні потреби просто у класі й стала об’єктом насмішок), батькам слід писати одразу дві заяви — на ім’я директора та у поліцію, повідомивши про факт булінгу».
Юрист додає, що у 2013 році Рогатинський районний суд Івано-Франківської області підтвердив законність наказу директора місцевої школи, яка звільнила педагога, у тому числі й через те, що він не відпустив ученицю до туалету. Тоді вчитель подав апеляцію і касацію, які програв. Суд потрактував відмову відпустити дитину до вбиральні як жорстоке поводження, відтак визнав, що директор вчинив правомірно, видавши наказ про звільнення педагога.
Титульне фото Unsplash
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram