Як вчитися так, щоб знання залишилися в пам’яті надовго, а не зникли наступного дня? Це запитання цікавить не лише студентів, а й психологів, освітян та когнітивістів. Більше того, вони активно шукають відповіді, і на сьогодні вже доведено кілька стратегій ефективного навчання. В цьому матеріалі від EdEra ви дізнаєтесь про таку стратегію навчання, як інструкція.
Припустимо, завтра у вас урок або ви плануєте навчатися самостійно. Напередодні радимо застосувати стратегію поєднання різних навчальних форматів.
Згідно з когнітивною теорією мультимедійного навчання, людина краще сприймає новий матеріал, якщо поєднує візуальні та слухові стимули. Тому пошукайте відео, анімації або навіть онлайн-курси на тему заняття, розгляньте відповідні картинки в підручнику. Надавайте перевагу схематичним, а не детальним зображенням — вони легше сприймаються.
Якщо у вас є час та бажання, перегляньте підручник або презентацію наперед, випишіть основні ідеї та запитання. Навіть коротка підготовка допоможе краще орієнтуватися в новому матеріалі. Це означає, що під час заняття вам буде легше вдумливо слухати викладача та робити якісні записи. Адже ви вже орієнтовно знаєте, про що буде йти мова!
Це ж стосується й самостійних занять. Прогляньте навчальні матеріали наперед, це полегшить їх сприйняття.
Ми радимо вести конспект. Варто писати його власноруч, а не друкувати на комп’ютері. Крім цього, записуйте новий матеріал своїми словами. У відео порівнюється ефективність власноруч написаного конспекту та конспекту, який надрукували на комп’ютері.
Намагайтеся проаналізувати новий матеріал та записати лише найважливіше. Так ви краще його опрацюєте та зробите більш якісні нотатки. Вони стануть чудовим інструментом для повторення!
Не записуйте все поспіль під диктовку та не переписуйте сторінки підручника. Якщо ви не встигаєте або не розумієте, не соромтеся ставити уточнюючі запитання.
Спробуйте різні формати конспекту та оберіть той, що найкраще підходить для поточного заняття. Детальніше про формати можна дізнатися в матеріалі Ефективні навчальні стратегії: Конспектування.Частина 1.
Перегляньте нотатки. Випишіть ключові слова, складіть кілька запитань для самоперевірки та узагальнення. Зручно організувати конспект з ключовими словами та узагальненнями допомагає система Cornell Notes.
Ввечері того ж дня передивіться конспект. Якщо це доречно, реорганізуйте записи у вигляді схеми або майнд-карти. Наприклад, ваша тема — органели клітини. Кожна органела пов’язана з іншими. У цьому випадку варто використати майнд-карту, адже вона дозволяє зобразити зв’язки між окремими органелами.
Після опрацювання конспекту переходьте до самоперевірки — тестування. Ми вже зазначали, що запитання можна скласти самостійно, або ж скористатися вже готовими зі сторонніх джерел.
Тести зазвичай розглядаються як засіб оцінювання та перевірки знань. Але доведено, тести — це ще й потужний навчальний інструмент.
Дослідження тестування як навчальної стратегії. Одна група студентів перечитувала матеріал, а друга — проходила тестування. Через тиждень студенти другої групи пам’ятали на 50% більше. Джерело.
Тестування як навчальний інструмент має дві суттєві переваги. По-перше, сам процес тестування — це пригадування матеріалу, а отже, повторення та закріплення інформації у пам’яті.
По-друге, тести працюють як компас. Вони допомагають виявити прогалини в знаннях та визначити, що вчити далі. Про інші переваги тестування ви можете прочитати в нашому матеріалі Ефективні навчальні стратегії: Тестування. Опрацювання конспекту та тестування закріплюють новий матеріал у пам’яті. У вас з’являється фундамент, на основі якого можна виконувати складніші завдання: аналізувати, розв’язувати задачі та висувати гіпотези.
Поставте глибокі запитання.
Спершу запитайте себе «Навіщо мені це знати? Як я можу застосувати це на практиці?». Здається, що ніяк? Запитайте в Google, як ці знання використовують інші. Наприклад, як знання з аеродинаміки використовуються для проектування літаків? Як розуміння роботи харчової системи допоможе харчуватися здоровіше?
Далі складіть глибокі запитання до матеріалу та пошукайте на них відповіді. Вони допоможуть встановити зв’язок між новою інформацією та попередніми знаннями. А ще — застосовувати знання на практиці.
Ось кілька прикладів таких запитань: чому? Чому так, а не інакше? Навіщо? А що як? Чим відрізняється цей процес від іншого? Які в них спільні та відмінні риси?
Коли ви працюєте з будь-яким типом тестів або запитань, спочатку відповідайте самостійно, лише потім заглядайте в правильні відповіді. Так вам доведеться «пошукати» правильну відповідь у власних знаннях. Це їх зміцнить.
Наприклад, вам потрібно пригадати столицю Словенії. Ви починаєте перебирати інші столиці, намагаєтеся підібрати правильну. Навіть якщо ви не пригадаєте столицю Словенії, то повторите інші країни та міста. Так знання географії краще закріпляться в пам’яті.
Отже, якщо ви спочатку докладаєте зусиль до розв’язання, і лише потім бачите правильну відповідь, то будете пам’ятати матеріал краще та довше. Зверніть увагу: у зворотному порядку ця стратегія не спрацює. Тоді навчання перетвориться на перечитування запитань і відповідей.
Дивіться на тему Ефективні навчальні стратегії: Формулювання запитань до матеріалу
Складіть план.
Це останній крок навчальної сесії. Сплануйте, коли та як ви повторите новий матеріал. Надавайте перевагу інтервальному повторенню, за якого інтервали між повтореннями зростають. У цьому допоможуть програми зі створення флеш-карток. Наприклад, Anki.
Також повторюйте матеріал активними методами навчання. Серед них — тестування та постановка запитань, складання майнд-карт і висновків до матеріалу.
Перечитування, виділення та підкреслення — пасивні методи навчання. Вони вимагають багато часу, не сприяють довготривалому запам’ятовуванню та створюють ілюзію компетентності. Це дуже неприємна річ: ви перечитуєте матеріал та думаєте, що все знаєте. А на екзамені виявиться, що це не так.
Включіть у свій план чергування різних тем і типів завдань. Дослідження доводять, що чергування тем і вправ ефективніше, ніж навчання блоком. Ми розглядали його у статті Ефективні навчальні стратегії: Чергування.
Повторюйте на ніч. Дослідження доводять: так ви будете краще пам’ятати матеріал.
Спіть достатньо. Це запорука гарного самопочуття та міцної пам’яті.
Робіть перерви. Мозок не може постійно бути зосередженим. Давайте собі відпочити — найкращим варіантом стане прогулянка або фізичне навантаження.
Дайте собі час. Якщо ви навчаєтеся повільно та робите помилки в тестах — це нормально. Під час навчання мозок змінюється, і це вимагає часу.
Якщо у вас не виходить — спробуйте ще раз, і не сваріть себе. Навчання ефективне лише тоді, коли вимагає зусиль.
Іспит, контрольна робота, доповідь або важлива співбесіда — усе це також тести для самоперевірки.
Так, ви не зміните результат екзамену постфактум. Але якщо ці знання та навички знадобляться у майбутньому, порефлексуйте. Поставте собі запитання: Що я знаю з цієї теми? Що відбулося на екзамені/контрольній/доповіді/співбесіді? Що я зробив? Як це спрацювало? Що я зроблю по-іншому наступного разу?
На цьому наші поради стосовно ефективного навчання завершуються. Інтуїтивно деякі з них здаються неефективними, тому студенти надають перевагу зубрінню та навчанню блоком в останній момент.
Звісно, планування, розподіл пріоритетів, інтервальне повторення та тестування здаються складними та повільними, якщо порівняти їх з перечитуванням підручника або розв’язанням блоку однакових вправ.
Стратегії ефективного навчання контрінтуїтивні. На графіку ліворуч 60 % студентів відповіли, що практика блоком (blocked) була ефективнішою, ніж чергування. Праворуч — реальні результати тесту. Найкращі результати студенти показали саме після чергування. Джерело.
Однак різних типів завдань, інтервальне повторення, тестування та ведення конспектів повільно, але дієво призводять до довготривалих результатів. Тому, якщо для вас важливі результати в довгостроковій перспективі, якщо ви навчаєтеся не для тесту, а для себе — спробуйте. У вас обов’язково все вийде.
Photo by Alexis Brown on Unsplash
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram