Психолог і письменник Крістіан Джаретт дав декілька порад, як правильно обрати хобі.
Ми настільки звикли бути весь час на зв’язку, що дуже важко знаходимо час ще для чогось крім роботи. Але ж захоплення можуть не тільки допомогти відпочити і розважитись, а ще й підвищити впевненість у роботі.
Відповідні дані свідчать про це у опублікованих дослідженнях. Наприклад, фізичні навантаження дуже корисні для підзарядки. За словами професора психології праці Маастрихтського університету Фреда Зійлстра, спортивна активність відволікає розум від пов'язаних з роботою проблем.
Пропоную декілька підходів, які допоможуть вам не помилитися з вибором хобі відповідно до своїх поточних пріоритетів, навіть якщо ваше єдине бажання – уникнути екранів після робочого дня.
Цей підхід заснований на досягненні балансу і відновленні. Він передбачає, що ви використовуєте свій вільний час, щоб займатися чимось абсолютно відмінним від вашої роботи. Так ви відпочинете і відчуєте себе більш щасливішим і сповненим енергії для робочих завдань.
Джессіка де Блум, яка працює в Університеті Тампере в Фінляндії та Університеті Гронінгена в Нідерландах, радить підходити до цього з точки зору задоволення різних «психологічних потреб», зокрема, розслабленості, майстерності, сенсу і приналежності.
«Корисно спочатку розібратися, які з ваших потреб найменше задовільняються на роботі, і обрати заняття, які їх би підтримували, – каже вона. – Наприклад, якщо ваша робота не передбачає активної соціальної взаємодії, а вам вона потрібна для відчуття щастя, оберіть заняття, яке б передбачало активні соціальні контакти. Якщо робота не складна, я б вибрала заняття, де я б змогла засвоїти нові навички, отримати новий досвід і вдосконалити компетенції».
В психології праці є ще й інша точка зору, як краще проводити вільний час – цей підхід має назву «теорія збагачення», і вона говорить, що навички та досвід, які ми накопичуємо у вільний час, йдуть на користь роботі. Отже, згідно з цією теорією краще шукати собі таке заняття, яке якоюсь мірою нагадує вашу роботу. Наприклад, якщо ви хочете більше застосовувати свої лідерські навички, то ідеальним тренуванням може стати організація книжкового гуртка або толоки.
«Теорія збагачення стосується позитивної взаємодії між різними ролями, вона описує різні ресурси, які ви можете генерувати в одній ролі – матеріальні чи психологічні – і застосовувати в іншій, і це підвищує вашу продуктивність в цій іншій області», – пояснює психолог з Шеффілдської школи менеджменту Кіара Келлі.
Келлі нещодавно провела дослідження, метою якого було узгодити дві явно суперечливі точки зору, що виникають в психології праці: одна заснована на балансі та відновленні, інша – на збагаченні. По суті, обидві точки зору вірні, в залежності від ставлення до конкретного хобі.
Келлі та її колеги кілька разів протягом семи місяців опитували понад сто добровольців. Вони цікавилися, чи витрачали учасники більше часу, ніж зазвичай, на хобі та наскільки вони впевнені у своїй здатності добре працювати. Крім того, учасники опитування оцінювали, наскільки серйозно вони ставляться до свого хобі та наскільки воно схоже на їх роботу.
Результати дослідження малюють чіткішу картину того, як потрібно ставитися до вільного часу. Справа не в тому, що одні заняття кращі за інші, або що люди завжди повинні шукати заняття, схожі чи не схожі на їх роботу. Головне питання – як серйозно вис тавитеся до свого заняття.
«Серйозний підхід – це якщо займаючись скелелазінням ви говорите, що ви «альпініст», а не просто говорите, що займаєтеся скелелазінням, – пояснює Келлі. – Це щось, у що ви досить інтенсивно вкладаєте час, зусилля і гроші, в чому маєте намір стати кращим і чим плануєте займатися в майбутньому».
У випадку з серйозними захопленнями, які при цьому схожі на роботу, команда Келлі виявила, що людина, приділяючи їм занадто багато часу, фактично позбавляється впевненості на роботі. «У ситуації, коли ви дуже вже багато приділяєте часу своєму хобі, яке схоже на роботу, результат виявляється несприятливим», – говорить Келлі. Тому що ви розпорошуєте свою увагу, а от у випадку, коли людина не надто серйозно ставиться до заняття, вона від цього отримує користь. Прикладом може стати менеджер, який керує командою футболістів-любителів і так тренує свої лідерські навчики.
Звичайно, виникає питання, які заняття вважати «схожими». У дослідженні заняття були визначені як схожі на основі власного сприйняття учасників. Наприклад, один з них був шкільним вчителем, який вважав, що гра «Підземелля і дракони» схожа на його роботу, можливо, через необхідність імпровізувати та проявляти творчий підхід в обох випадках. Мабуть, ніхто краще за вас не може визначити, схоже ваше хобі на роботу чи ні.
Якщо ви відчуваєте, що схожість існує, і ви дуже любите своє заняття, Келлі не радить кидати його. «Це було б неправильно!» – каже вона. Просто уважніше треба підійти до балансу між роботою і хобі, аби уникнути потенційні конфліктів. І не перевантажуйте себе екранним часом, якщо ваші заняття у вільний час поєднані з віртуальним простором.
Варто відзначити, що серйозне ставлення до хобі, яке досить сильно відрізняється від роботи, не стає проблемою – мабуть, тому, що ця відмінність запобігає виснаженню. Витрачати більше часу на серйозне хобі, зовсім відмінне від роботи, корисно, тому що це призводить до відчуття більшої професійної впевненості.
Кожного разу, коли ми вкладаємось в будь-яку діяльність в більш довгостроковій перспективі, ми бачимо, як самовіддача веде до успіхів і поліпшень, а це неминуче підвищує впевненість в собі в роботі.
Я знаю це на власному прикладі. Останні сім років я граю в місцевій лізі настільного тенісу. Я піднявся з команди E в команду B і просуваюсь вверх по лізі. Я бачу свій прогрес і успіхі, і це мене мотивує і надає більшої впевненості в кар'єрі. Водночас, звичайно, гра сильно відрізняється від моєї щоденної письменницької роботи, тому між ними не передбачається конфліктінтересів.
Нагадаю, нове дослідження показало, що серйозне ставлення до хобі корисно – якщо воно досить сильно відрізняється від роботи. Водночас хобі, схоже на роботу, було б корисним, якщо до нього ставитися не надто серйозно. Іншими словами, хобі самі по собі, ймовірно, ні хороші, ні погані, питання, скоріше, в ставленні до них.
Підсумовуючи, скажу, що не треба багато про це думати. Якщо ми ще у свій вільний час будемо заморочуватися бути ідеальними, домагатися шалених успіхів у спорті чи батьківстві, то це ще може стати однією проблемою. Головне займатися у вільний час тим, що подобаєтся – хай це буде клеєння колажів чи ігра в теніс. Знайдіть те, що викликає у вас задоволення.
Джерело фото pexels
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram