Відчуття того, що час проходить повз нас, особливо загострюється в університеті. Перекази книжок, конспекти під диктування на лекціях «для кращого запам’ятовування», переписування текстів зі слайдів та ще безліч навчальних псевдометодик, які начебто допомагають нам запам’ятати інформацію. Та чи справді це так? Studway розповів про те, як ефективно навчатися з повагою до особистого часу.
Навички конспектування справді корисні в навчанні. Записування основного матеріалу збільшує увагу щодо інформації та кодує почуте у вигляді слів, малюнків чи графічних схем. Така діяльність залучає мозок створювати нові нейронні зв’язки, які краще зберігають вивчене у довготривалій пам’яті.
Дослідження науковців Блай та Кіера емпірично доводять, що студенти, які робили власні нотатки, отримували вищі бали за тести, ніж ті, хто лінувався це робити.
Кеннет Кіера довів, що студенти, які писали конспекти, але не переглядали їх перед іспитом, отримували нижчі бали, аніж ті, хто резюмував свої нотатки. А це означає, що безпосередньо процес конспектування не гарантуватиме успіху на іспиті та запам’ятовування інформації. Твоя пам’ять потребуватиме переглянути це ще раз.
Конспектування важливе тоді, коли ти це робиш самостійно, а не під надиктовування викладача чи переписування зі слайдів. У книжці «Make It Stick» Пітер Браун та Марк Макданіель роблять висновок: якщо не докладати мисленнєвих зусиль під час нотування, а робити це інертно – ефект від вивченого короткотривалий. У книжці наведено експеримент, коли одній групі студентів дозволили нотувати все слово за словом з готового матеріалу, а іншій групі потрібно було зробити конспект на власний розсуд. Після тестування студенти, що писали власний конспект, значно краще впоралися із завданнями, ніж перша група. Попри зручність конспектувати з уже відібраної інформації, у кінцевому результаті це призводить до труднощів у процесі запам’ятовування. Відповідно, переписувати з готових лекцій викладачів – марнування часу.
У 2013 році було опубліковано звіт із метою визначення найефективніших методів навчання. Вчені розглянули 10 найпоширеніших навчальних технік, до яких увійшло усім звичне тестування. Це швидкий, економний та кількісно об’єктивний метод перевірки. Чимало часу йде на підготовку до тестування, щоб здебільшого запам’ятати фактажні дані: точні назви, поняття, визначення, дати, імена тощо.
Тут думки науковців розбігаються. В експерименті Родіжер та Карпік запропонували магістрам короткий текст для ознайомлення. Для кращого засвоєння деталей, перша група студентів ще раз перечитала текст, а другій підготували відповідні тести для контролю. Через тиждень науковці перевірили, що з тексту запам’яталося студентам. Кращі результати продемонструвала група, яка проходила тестування, у порівнянні зі студентами, що двічі перечитали текст.
Схожих досліджень чимало. Вважається, що тестування пов’язане з досягненням певних цілей (чітко визначений бал чи отримання сертифікату). Отже, знайти потрібну інформацію з довготривалої пам’яті простіше, якщо пам’ять пов’язує ще й контекст цілей. До слова, серед 10 проаналізованих методик у звіті, вчені віднесли практичне тестування як високоефективний метод навчання.
Проте не все так однозначно. Наприклад, критики тестування вважають цей підхід надто стандартизованим. Сімонсон та інші стверджували, що тести часто зосереджують увагу на здатності запам’ятовування та відтворення змісту, які є нижчим рівнем пізнавальних навичок. Бруальді писав, що традиційні форми оцінювання вимагають від студентів демонструвати свої знання заздалегідь визначеним чином. Окрім цього, тестування практично позбавляє фідбеку, оскільки процедура оцінювання тестів позбавлена індивідуального контексту.
Часто полюбляють розфарбовувати написане у різні кольори чи підкреслювати все необхідне у книжках. Знадобиться чимало часу, щоб перечитати матеріал та ще й розфарбувати його.
Науковці Фаулер і Баркер вирішили перевірити, як маркування тексту впливає на його запам’ятовування. Студентів розподілили на 3 групи: перша лише читала текст, друга повинна була активно маркувати та виділяти основне, а третя отримала текст із готовими позначеннями. Кожен протягом години ознайомлювався зі змістом. Через тиждень студенти написали тестування для перевірки змісту. Для цього їм виділили по 10 хв на огляд оригіналів їхніх текстів. За результатами тестів, група студентів, що маркувала основне в тексті, не отримала вищих показників за дві інші групи. На основі детальнішого аналізу тих студентів, хто маркував текст і отримав готові позначки, вчені зробили кілька висновків. Виділення інформації таки може впливати на запам’ятовування змісту. Така техніка ефективніша, коли оцінюють тестово. Окрім цього, краще запам’ятали зміст ті студенти, які самостійно маркували текст. Заздалегідь підготовлені з позначками тексти не допомогли підвищити результати.
Проте, проаналізувавши кілька досліджень, у звіті зазначили, що маркування матеріалів не допомагає краще запам’ятовувати. Позначений текст справді привертає увагу читача. Ключова особливість у тому, щоб маркувати, порівнюючи що важливо, а що – ні. Просто виділяти слова-терміни чи визначення – непродуктивно. Річ у тім, що такі рішення вимагають від читача розуміння значення тексту та як його різні частини співвідносяться одна з одною.
Такі методики не завадять, коли тексти справді складні для розуміння. Проте це може насправді зашкодити виконанню завдань не текстового формату, які потребують детального аналізу та висновків.
Один із найпопулярніших способів підготовки – це перечитування вдруге, втретє, а для декого – і вп’яте. Наприклад, за опитуванням, 65 % американських студентів перечитують матеріали по кілька разів під час підготовки до іспитів. Карпіке попросив магістрів з високими показниками у навчанні виокремити їхні техніки для підготовки до занять. 84% з них вказали на перечитування конспектів і книжок.
Чимало експериментів таки підтверджують позитивний ефект перечитування, проте ключовим є інтервал. У дослідженнях Веркоєна та Рікерса учні читали текст, а потім перечитували його відразу і пізніше – з інтервалом у 4 дні та через 3,5 тижні. Після цього всі учасники склали підсумковий тест. Найкращий результат показала група учнів, яка перечитала текст із 4-денним інтервалом. Вважається, що найефективніше засвоюється текст після перечитування знову через 15 – 30 хвилин, 2 дні та 1 тиждень.
Детально про те, як правильно вчитися, розповідають науковці Барбара Оклі та Терренс Седжновскі у своєму онлайн-курсі, який перекладено українською на платформі Prometheus.
Тепер забудь про кількагодинні безперервні підготовки та нудні конспектування матеріалів зі слайдів. Обирай ті методики, які ефективні для тебе, а не для навчальної системи університету. Формуй свій власний освітній тайм-менеджмент, і нехай навчання буде справді продуктивним.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram