На своїй сторінці в Фейсбуці блогерка Морена Морена поділилася своєю думкою щодо виховання дівчаток.
Найгірше, що батьки можуть зробити для своєї дочки — це виховати її “чемною дівчинкою”. Я не маю на увазі “порядною”, “розумною”, “відповідальною”, а саме – “чемною”.
Бути чемною — це значить орієнтуватися на чужі оцінки, боятись образити будь-яку скотину, яка плює тобі в душу, намагатися знайти добре, в кожному лайні. Бути чемною, це значить бути зручною — це страшний вантаж, від якого, ой, як не легко позбутися. І всього життя буде замало.
Але чемних дівчаток дуже люблять батьки, вихователі в дитячому, вчителі, та й взагалі всі дорослі, адже з ними немає ніяких проблем. Скажеш такій дівчинці доїсти бридкий суп — вона чемненько все доїсть. Буде давитися, але доїсть, бо так треба. А вона ж чемна, головне, щоб дорослі не сердились на неї. А потім дивуються, звідки в неї зайві кілограми і ця звичка запихатися їжею, коли і не хочеться. А все тому, що ця дівчинка так і не навчилась прислухатися до себе, не чує своє тіло.Їсть і дивиться на виховательку: ще їсти чи вже можна залишити?
Чемна дівчинка не сперечається з дорослими, не поводить себе грубо. Підтакує і слухає, посміхається. Боїться говорити нарівні. І коли сама стане дорослою, буде боятися з усіма дорослими говорити на рівні. І коли з’являються ознаки жіночності, якийсь дорослий дядько притиснеться до такої чемнюні з хтивою посмішкою, ця чемна дівчина не зможе дати відсіч, не вміє вона. Терпить. І прийдеться багато терпіти там, де інша, нечемна дівчинка, сміливо і суворо сказала б — відчепися, забери руки!
Чемна дівчинка обов’язково відмінниця. А як інакше? Нижчі оцінки для неї – кінець світу. В школі вона звикає орієнтуватися на оцінки, що і далі так живе, очікуючи ці оцінки від інших: що про мене скажуть? Чи достатньо я хороша? Чи добре я зробила? Дівчинка думає, що від світу теж потрібно отримувати одні високі бали. Проте в дорослому світі свої закони, там оцінки не такі, як в школі. Він не поспішає похвалити, а облити брудом і дати стусанів він завжди готовий. Чемна дівчинка страждає, п’є антидепресанти. Добре, щоб хоча б не щось міцніше…
Чемна дівчинка прагне бути зручною, як диван чи домашні тапочки, щоб всі нею були задоволені. Жертвує собою, піклується про всіх і догоджає. От тільки люди такі жертви швидше сприймуть, як ознаку слабкості, не оцінять їх. Вони такими жертвами залюбки користуються, приймають як належне і кажуть, що їм мало. І дуже часто такі чемні дівчатка, ідеали жертовності, виходять заміж за лінивих альфонсів, які сідають дружині на голову і кнутом поганяють.
Чемна дівчинка знає, що треба терпіти. Вона до цього звикла змалку. Вона знає, що дорослих не можна відволікати, не чіплятися до них зі своїми “не вартими уваги” проблемами. Вона знає, що треба чемно чекати, поки на неї звернуть увагу. Вона звикається з терпінням, зі стражданням, як з необхідністю, що знаходить його там, де його нема. Страждання стає її другою натурою. Вона роками може спати на старому матраці і не помічати, як від цього болить спина і шия. Просто звикла, що страждання повинно бути завжди.
Дорослі дуже хочуть мати чемних дітей. Це як квіти, які ви розставили на вазах і милуєтесь ними. Але в реальному житті, бути чемним дуже погано. Від цієї чемності так важко потім позбутися. Потрібно чималі зусилля. Іноді і без психотерапевта не обійтися.
Хай краще ваші діти не будуть зручними. Хай грублять, коли потрібно дати здачі! Такі діти знають, чого вони хочуть, знають свої потреби, вони сміливі! Самі себе оцінюють і не чекають похвали від вчителя.
Хай не будуть чемними, хай будуть щасливими.
Джерело фото goodfon
Читай також Що важливо знати і розуміти про права жінок і дівчат
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Коментарі 3
Богдан
Думаю, у даному контексті "слухняна" — точніше, ніж "чемна". Дякую за статтю, життєво.
Сергій
Дуже цікава стаття, як приклад маніпуляцій, передьоргувань і фальшивих дихотомій. Авторка (не знайшов її у фб, а лінк не працює) стверджує, що якщо дівчинка чемна у дитинстві, то потім дозволить якомусь дядьку робити непристойності. Взагалі дивуюся, як публічний простір заповнює різна ліберальна маячня, а тямущі адекватні люди навіть не пробують цьому протистояти 🙁 Я так розумію, бунт і агресія це рішення, яке пропонує авторка. Ну, щоб вчитися виживати у дорослому житті. Про їсти суп теж цікаво. Тобто дитина сама вибирає, що їй їсти, а що ні? А якщо дитина хоче їсти лише халву і морозиво? Словом, тут всюди горох з капустою. Хотілося б глянути на на супернезалежних дітей авторки-блогерки. Зараз кожен, хто має кілька тисяч підписників, вважається експертом.
Анна Печерна
головна редакторка
"Освіта Нова"
ось її фейсбук-сторінка https://www.facebook.com/geterafrina/posts/2322521221196959
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.