Швидкочитання може здатися надлюдським вмінням, але навчитися його може кожен. BBC вивчав, які методи є більш ефективними.
Багатьом з нас хотілося б читати швидше. Деякі методики, яким вже не одне десятиліття, обіцяють навчити ковтати книжки менш ніж за годину. Найбільш очевидний спосіб, яким ми всі володіємо в тому чи іншому ступені, це швидко переглянути текст у пошуках інформації, яка нас цікавить.
Ще один метод – тримаючи палець на певному слові, допомагати очам концентруватися на рядку. Або читати кілька рядків одночасно.
Сучасні цифрові технології також пропонують низку способів – є, наприклад, застосунки, в яких користувач налаштовує швидкість руху тексту вгору. Ці методи, безперечно, дозволять вам читати швидше, але чи позначиться це на якості сприйняття інформації?
Психологи неодноразово намагалися це перевірити.
Наприклад, Кіт Рейнер з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, який багато років вивчав ефективність швидкочитання і перший застосовував у своїх дослідженнях метод відстеження рухів очей.
Ті, хто володіє методикою швидкочитання, можуть проковтнути книжку за лічені години, але чи сприймають вони інформацію в ній так само якісно?
Головну роль в упізнанні слів під час читання відіграє центральна частина сітківки, фовеолярна зона.
В ній сконцентрована велика кількість клітин, які розпізнають послідовність світлих і темних ділянок на сторінці й передають цю інформацію в мозок, який перетворює ці послідовності на слова.
Деякі методики швидкочитання ґрунтуються на активнішому використанні периферійного зору, що дозволяє читачу сприймати більше одного слова за раз.
Але на периферії сітківки розташовано менше клітин, які розпізнають послідовності темних і світлих ділянок сторінки.
Рейнер також виявив, що метод швидкого спалахування слів перед очима працює добре для речень. Але швидкість читання обмежують не лише очі, а й розумові чинники.
На думку вченого, за такої швидкості мозок не встигає обробити інформацію. В результаті очі слово передали, а мозок не встиг його зрозуміти.
То чи існує спосіб пришвидшити й сприйняття слова? Коли ми читаємо, ми часто підсвідомо проговорюємо слова подумки. Це також уповільнює процес.
Чи можна покращити швидкість, змусивши цей внутрішній голос замовчати? Не обов'язково, вважають дослідники.
Озвучення тексту подумки допомагає нам краще зрозуміти його, з'ясував за допомогою відстеження рухів очей психолог Маллорі Лейненгер.
Втім, якщо прискорити сприйняття і розуміння тексту так складно, як тоді чемпіони зі швидкочитання ковтають цілі книжки за лічені хвилини (не години!) і розуміють їхній зміст?
Можливо, вони досконало опанували техніку перегляду тексту?
У деяких ситуаціях такий спосіб підходить і нам. Іноді у довжелезній доповіді нам лише потрібно знайти один конкретний факт.
В іноді все, що треба – це зрозуміти загальний сенс написаного. В такому випадку чудово допомагає перегляд заголовків, пошук ключових слів та читання першого абзацу кожного розділу, а потім першого речення в наступних абзацах.
Звичайно, це залежить й від жанру матеріалу, який ви читаєте. Такий спосіб все ж таки доцільніший для підручника, а не експериментального роману.
Втім, гарна новина полягає в тому, що навчитися читати швидше може кожен. Головне, як відомо, практика.
Хочете читати швидше – читайте більше.
Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram
Якщо ви зареєстрований користувач і хочете додати коментар то вам потрібно увійти, або ви можете додати коментар нижче анонімно.