Види і профілактика булінгу у дошкільнят і молодших школярів

Викладачка англійської мови для дітей

Хочу розповісти вам про свій досвід з цькуванням у дошкільнят і молодших школярів.

Коли говорять про булінг, то мають на увазі переважно підлітків, середню і старшу школу. Але буде помилкою вважати, що це не трапляється з молодшими дітьми. Трапляється. Я працюю з дітьми від 2 до 10 років. У віці від 4-5 років такі ситуації вже можуть виникати.

Булінг у дошкільнят/молодших школярів не є таким вираженим, як у старших дітей. Я би назвала це передбулінгом. Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування з його ознаками:

періодичність,
спрямованість проти конкретної дитини – "жертви",
наявність "агресора" і "спостерігачів".

У таких дітей це відбувається спорадично, час від часу, і виглядає як:

виключення однією дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі:

"Ми з Вікою не дружимо".
"Ми будемо сім'я, а ти – наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи".

дружба групою "проти" когось
переказування "секретів" про дитину. По суті це є плітки. Діти називають це "намовляти" на когось:

"Я з вами не буду дружити, ви на мене намовляєте".

дражнилки, смішні і принизливі прізвиська,
фізична агресія – штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

Як не дивно, фізичну агресію зупинити і проговорити мені найлегше. Тому що переважно всім, навіть найменшим, зрозуміло, що битися – це погано, а дорослі одразу звертають на це увагу.

Складніше з іншими проявами.

Тому що діти НЕ РОЗУМІЮТЬ, що роблять щось неправильне. Це важливо пам'ятати дорослим, які поруч з дітьми.

Стратегічно, я бачу такі два напрямки:

негайне реагування, якщо ситуація відбувається прямо зараз,
профілактика виникнення таких ситуацій.

Негайне реагування:

зупиняю те, що відбувається, словами: "Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно".
підтримую "жертву" вербально, чи легко обіймаю.
заохочую дітей-"спостерігачів" підтримати жертву.
не виголошую довгу лекцію про те, що так робити не можна. Це, як не дивно, тільки сприяє повторенню ситуації. Тому що "агресор" отримує увагу до себе.

Для профілактики булінгу я маю не так багато часу, як наприклад, в садочках чи школах. Там є можливість робити заняття з розвитку емпатії, емоційного інтелекту, екологічного вираження агресії. У мене заняття з англійської, 45 хвилин двічі на тиждень. Тим не менш, періодично ми виділяємо 3-5 хв на: