Чим топові західні університети відрізняються від українських


В січні минулого року Стенфордский університет оголосив про запуск стипендіальної програми для українців "Українські нові лідери" (The Ukrainian Emerging Leaders Program). Пройшовши конкурс (223 особи на місце), засновник освітньої онлайн-платформи Prometheus Іван Примаченко  після двох тижнів навчання поділився своїми враженнями.

1. Тут викладають люди, за книгами яких ти навчався в Україні 

Френсіс Фукуяма і Кондоліза Райс, знаменита психолог Керол Двек, один з найвідоміших в світі дослідників штучного інтелекту і співзасновник Coursera Ендрю Нг, легендарний біолог Роберт Сапольські, 17 Нобелівських і 4 Пулітцерівських лауреатів.

Можна записатися на курс, а при достатній наполегливості вдасться і на каву з кимось з них сходити.

2. Студенти не відстають. Однокурсники – це окремий кайф

На першій лекції випадково сідаєш поруч з 5-кратною золотою Олімпійською медалісткою з плавання, на другій парі знайомишся з японським інвестиційним банкіром, а потім йдеш на каву з дослідником з Угорщини, який працює над темою в якій розбирається десяток людей по всьому світу.

Зі мною разом навчаються колишній пілот ізраїльських військово-повітряних сил, розробниця комп'ютерних навчальних ігор, співробітниця міністерства освіти Сінгапуру та шкільний вчитель з неблагополучного району Лос-Анджелеса. Історія кожного – неймовірна. Не встигаєш домовлятися про зустрічі за кавою, щоб краще познайомитися і розпитати про їх унікальний досвід.

3. Середній вік студентів магістратури тут: 25-30 років

Більшість йде кілька років попрацювати після завершення бакалаврату і лише після цього повертається завершити навчання. Але не рідкість люди в 40 і 50.

На мої пари в бізнес-школі ходить студент під 70 років – жваво бере участь в дискусіях і своїм досвідом вносить серйозний вклад в роботу.

4. Особливі потреби не можуть стати на заваді навчанню.

Майже всі двері обладнані спеціальним пристроєм, щоб їх легко було відкривати людям на візку, а пандуси і ліфти доступні в кожній будівлі.

Через електронну систему можна повідомити технічну службу і викладача про ваші особливі потреби – вони підготують всю необхідну технічну та методичну підтримку на початок пари. Своїх студентів і співробітників тут цінують.

5. Кожної чверті на вибір студентів доступні сотні найрізноманітніших курсів: від астрофізики до вивчення того, як правильно дегустувати вино з практикою на кожній парі.

Свобода вибору максимальна – ти обираєш саме те, що потрібно індивідуально тобі, з курсів всіх факультетів університету.

Зазвичай студенти спочатку набирають курсів більше, ніж хочуть і зможуть потягнути. На першому тижні навчання вони приходять на перші лекції і обирають ті курси, які їм сподобаються найбільше, а від інших відмовляються.

6. В університеті царить жорстка конкуренція

Викладачі конкурують за студентів і фінансування своїх проектів, студенти за місця на найбільш популярних курсах, куди складно потрапити і доводиться чекати в списках очікування, а також за можливість кілька хвилин індивідуально поспілкуватися з крутим професором.

Всі готуються до пар – ніхто не хоче добровільно відмовлятися від можливості отримати цінний і рідкісний ресурс.

З іншого боку, в Стенфорді прийнято допомагати своїм – на листи зі стенфордської електронної пошти відповідають всі.

У відповідь на один з моїх листів з проханням зареєструвати на курс, за годину я отримав розгорнуту відповідь з поясненням, чому цей курс занадто простий для мене, який курс по цій темі краще взяти наступної чверті, а також представлення людині, з якою мені обов’язково потрібно зустрітися по роботі.

Лише наступного дня я зрозумів, що професор, який так швидко відповів і серйозно допоміг, навіть не будучи зі мною знайомим, є найбільш відомим фахівцем в світі в своїй галузі.

7. Навчальне навантаження змушує сміятися при спогадах про жаління українських студентів, як їм складно навчатися.

Письмове завдання і 50-200 сторінок складного аналітичного читання на кожну пару. Необхідність самостійно освоїти складні концепції з незнайомої галузі знань, щоб підготуватися до семінару. Трьохгодинні заняття, де потрібно бути постійно зібраним, бо викладачі люблять несподівано задавати випадковим студентам питання по темі обговорення.

Більшість студентів тут бере не більше 3-5 пар на тиждень. Але після таких навантажень згадуєш про три українські пари на день з думкою "як же легко це було".

8. Тут складно зустріти так обожнювані в Україні лекції

Фукуяма розповідає і постійно ставить запитання до аудиторії, із зали лунають питання у відповідь і репліки студентів. В будь-який момент кожен студент може підняти руку і попросити пояснити щось йому незрозуміле.

В школі бізнеса вся пара представляє собою інтерактивне обговорення реального кейсу – відновлення шкіл в Новому Орлеані після урагану Катріна, коли місцевий шкільний округ було в прямому сенсі цього слова змито з лиця землі.

Перед класом всі прочитали докладний опис того, як купка волонтерів на чолі з Сарою Асдін взялася за відчайдушну місію відновлення освіти в місті, а тепер ми розбираємо кожне прийняте тоді рішення, дискутуємо, які помилки були допущені та чи можна було зробити краще.

Хтось цитує статтю з домашнього читання, хтось свій власний досвід, часом дискусія переростає в запальну суперечку, але завжди з повагою до думки один одного. Все це більше нагадує засідання справжнього штабу з подолання кризової ситуації, ніж університетську пару.

Наприкінці заняття до нас приходить сама Сара Асдін – їй можна поставити запитання чи подискутувати, чим ми і займаємося наступні півгодини.

9. Тут поважають час студентів

Всі матеріали до кожної пари (читання, завдання, презентації) заздалегідь доступні через зручну онлайн-систему, на пошук всього цього не потрібно витрачати час.

У студентів є справи важливіші, ніж пересилати один одному відскановані сторінки підручників. Взагалі, студентів тут поважають – уявити побутове хамство від професора на парі просто неможливо. Студенти відповідають тим самим викладачам і один одному.

Ну і головне: люди тут поважають самі себе.

Професори не будуть ганьбитися і приходити на лекцію читати роздруківки зі старих підручників.

Студенти не будуть красти шанс самі в себе, прогулюючи пари чи списуючи в сусіда.

Це місце створене для серйозних досліджень і серйозного навчання і тут це роблять найкраще у світі.

10. Тут люблять довгі і напружені пари – три години активних дискусій з перервою в п'ять хвилин є нормою. Деякі пари тривають п'ять годин

Викладачі постійно підганяють вперед, жорстко тримають темп, намагаються вичавити максимум користі з кожної хвилини – час в Стенфорді безцінний. До речі, ніхто тут не робить зауваження за те, що ти п’єш чи тихенько їси на довгій парі – всі розуміють, що для навчання потрібні сили. 

11. В Стенфорді цінують свою історію

Хоча університету нема й 130 років і він є наймолодшим серед провідних світових вишів. Над кампусом височіє Башта Гувера, названа на честь випускника Стенфорду, що став президентом США. В офісі, де ми працюємо, відвідувачів зустрічає табличка, що це найстаріша будівля на кампусі і що колись в гуртожитку, який тут знаходився, жив Стейнбек.

Всі будівлі і левова частка аудиторій мають власні імена – як правило, на честь видатних випускників та донорів, завдяки пожертвам яких ці будівлі були побудовані. Університет пам'ятає всіх, хто йому допоміг, і пишається успіхами всіх, хто колись вчився тут. А вчився тут багато хто: від засновників Google Бріна і Пейджа до легендарного гравця в гольф Тайгера Вудса.

12. Відомі люди люблять кидати Стенфорд 

щоб поспішати творити великі справи. Джон Кеннеді кинув місцевий MBA, а Ілон Маск через два дні після старту навчання покинув докторську програму, щоб зайнятися бізнесом. Як не крути, але репутація університету практиків, а не теоретиків, взялася у Стенфорду не на пустому місці.

13. Університеться бібліотека влаштована так, щоб байдикувати було складніше, ніж вчитися

Коли почало здаватися, що більше мене нічого не здивує, я потрапив до університетської бібліотеки. Більшу її частину займають безкінечні полиці з книгами, де сконцентровані саме ті праці, які викладачі задають читати своїм студентам.

Достатньо ввести назву на сайті бібліотеки і на електронній мапі тобі негайно покаже місцезнаходження жаданої книги. Не потрібно нічого замовляти і чекати – приходь і читай.

А щоб читати було зручніше, навколо полиць з книгами розташована купа спеціально обладнаних для навчання місць: від робочих столів і зручних диванів до закритих кімнат для колективної роботи. Все оточення тут зроблене так, щоб байдикувати було складніше, ніж вчитися.

І де все це було в мої студентські роки?

Підписуйтесь на наш канал у Телеграмі